Цензура, залякування та розправи: як Китай змінював та підчищав дані про COVID-19 у всьому світі

На початку 2020 року, коли нова хвороба офіційно отримала назву COVID-19, команда вчених зі Сполучених Штатів і Китаю оприлюднила важливі дані про те, як швидко поширювався вірус і хто помирає.

Китай хоче пошити в дурні увесь світ

Дослідження цитувалося в усьому світі, і воно виявилося зразком міжнародної співпраці в кризовий момент. Проте за кілька днів дослідники тихо відкликали статтю, яка була замінена повідомленням із закликом не цитувати її. Декілька спостерігачів звернули увагу на цей дивний крок, але весь епізод швидко згас на тлі божевілля пандемії коронавірусу.

Тепер ясно, що дослідження не було вилучено через помилки. Натомість його було відкликано за вказівкою китайських чиновників охорони здоров’я на тлі репресій проти науки. Такі дії підняла хмару пилу навколо дат перших випадків COVID.

Те, що китайський уряд перешкоджав міжнародним розслідуванням і цензурував онлайн-обговорення пандемії, добре задокументовано. Але тиск Пекіна на інформацію сягає набагато глибше, ніж усвідомлюють навіть багато дослідників пандемії. Розслідування показало, що його кампанія цензури спрямована на міжнародні журнали та наукові бази даних.

Під тиском свого уряду китайські вчені приховали дані, вилучили генетичні послідовності з загальнодоступних баз даних і змінили важливі деталі в публікаціях. Редактори західних журналів сприяли цим зусиллям, погоджуючись на ці правки або відкликаючи статті з туманних причин.

Великі групи науковців, включаючи Всесвітню організацію охорони здоров’я, повірили в плутані дані та неточні часові рамки.

Ця наукова цензура не завжди була успішною: наприклад, оригінальну версію статті за лютий 2020 року все ще можна знайти в Інтернеті. Але кампанія позбавила лікарів і політиків важливої ​​інформації про вірус у той момент, коли світ її потребував найбільше. Це породило недовіру до науки в Європі та Сполучених Штатах, оскільки чиновники охорони здоров’я цитували документи з Китаю, які потім були відкликані.

Репресії сьогодні продовжують породжувати дезінформацію та перешкоджають зусиллям визначити походження вірусу. Така цензура нещодавно потрапила в поле зору громадськості, коли міжнародна група вчених виявила дані про генетичну послідовність, які китайські дослідники зібрали на ринку в Ухані в січні 2020 року, але приховували від іноземних експертів протягом трьох років.

Послідовності показали, що єнотовидні собаки, тварини, схожі на лисиць, депонували генетичні сигнатури в тому ж місці, де був залишений генетичний матеріал від вірусу, що відповідає сценарію, за яким вірус поширювався на людей від нелегально проданих ринкових тварин.

Китай приховує дані про коронавірус / Фото Unsplash

Посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запити про коментарі. На пресконференція цього місяця вчені з Китайського центру контролю та профілактики захворювань назвали таку критику "неприйнятною".

Неможливо назвати якийсь один мотив такої дезінформації. Пекін контролює та формує інформацію, особливо в моменти кризи. Але деяка частина цензури змінила графік перших заражень. Це делікатна тема, оскільки уряд зіткнувся з критикою через те, що достатньо швидко відреагував на спалах.

Немає доказів того, що китайська цензура спрямована на приховування конкретного сценарію походження пандемії. Деякі вчені вважають, що COVID-19 передається природним шляхом від тварин до людей. Інші стверджують, що він міг поширитися з китайської лабораторії. Обидві сторони вказали на цензуру даних, щоб підтвердити свої теорії.

Але вони дійшли згоди в одному: тиск китайського уряду на науку перешкоджає пошуку істини.

Зміна дат

На короткий момент коронавірус кинув виклик сумнозвісно жорсткому контролю над інформацією в Китаї. 6 лютого 2020 року, коли запобігти пандемії ще здавалося можливим, китайський Інтернет обурився смертю Лі Веньляна, лікаря з Уханя, якого покарали за попередження про спалах.

Люди відчули, що чиновники приховали інформацію, яка рятує життя. По всьому Китаю вони запитували: скільки людей підхопили вірус у грудні? Хто знав? Чому не було зроблено більше? Приблизно в той час дослідники підтвердили, що вірус тижнями поширювався від людини до людини, а китайські чиновники спочатку заперечували це.

Уряд Китаю відреагував на це посиленням онлайн-цензури та посиленням контролю над дослідженнями. Цензура спочатку була частковою. Міністерство науки і технологій попросило вчених надати пріоритет боротьбі зі спалахом, а не публікації статей. Один європейський вчений згадав, як його китайські колеги просили його підписати угоду про нерозголошення, яка обіцяла не ділитися даними – про дослідження, які вже були опубліковані.

Незабаром китайські дослідники попросили журнали відкликати свою роботу. Вони можуть відкликати статті з низки законних причин, як-от недостовірні дані. Але огляд понад дюжини відкликаних матеріалів із Китаю показує приховування досліджень ранніх випадків, умов для медичних працівників і того, наскільки поширився вірус – тем, які можуть негативно вплинути на уряд.

Серед них було дослідження, яке включало інфікованих дітей у південному Китаї; опитування депресії та тривоги серед китайських медичних працівників, які лікували пацієнтів з COVID-19; і навіть лист, опублікований у The Lancet Global Health від двох медсестер, які описали відчай, який вони відчували, працюючи в лікарнях в Ухані.

Журнали зазвичай повільно відкликають документи, навіть якщо вони виявляються шахрайськими або неетичними. Але в Китаї розрахунок інший, сказав Іван Оранський, засновник Retraction Watch. Журнали, які хочуть продавати підписку в Китаї або публікувати китайські дослідження, часто підкоряються вимогам уряду. "Наукові видавці дійсно зробили все можливе, щоб задовольнити запити цензури", — сказав він.

У міру поширення вірусу Китай офіційно запровадив контроль. Урядова цільова група була призначена відповідати за всі дослідження коронавірусу. Офіційні особи в східній провінції Чжецзян обговорили "посилення управління" науковими результатами. Потім 9 березня вчені з провідних китайських лабораторій опублікували статтю про те, як коронавірус може мутувати.

Тема була, здавалося б, аполітичною, але вона спиралася на зразки, зібрані у пацієнтів в Ухані, починаючи з середини грудня 2019 року. Це додало доказів того, що вірус широко поширювався ще до того, як уряд Китаю вжив заходів.

Журнал вийшов саме тоді, коли уряд офіційно закріпив свою політику цензури. Наступного дня Міністерство освіти Китаю наказало університетам подавати теми досліджень урядовій робочій групі на затвердження, згідно з директивою, розміщеною на веб-сайті університету.

Ті, хто не перевірив свої наукові проекти або спричинив "серйозні негативні соціальні наслідки", будуть покарані, йдеться в директиві. Цей крок сколихнув китайську науку. Вузи посилили обмеження на інтерв’ю для ЗМІ викладачів і наказали професорам дотримуватися цієї директиви.

Відкликання журналу тривали, і з незвичайних причин. Одна група авторів зазначила, що "наші дані недостатньо досконалі". Інші попередили, що їхній документ "не може бути використаний як основа для походження та еволюції SARS-CoV-2". Треті сказали, що їхні висновки "неповні та не готові для публікації". Кілька вчених пообіцяли в повідомленнях про відкликання оновити свої висновки, але так і не зробили цього.

Через те, що китайським вченим закрили рота, важко чітко відрізнити цензуровані документи від тих, які були відкликані з законних наукових причин.

Цензура допомогла уряду розповісти історію. Через два місяці після публікації статті про мутації коронавірусу видання Clinical Infectious Diseases опублікувало оновлення. У новій версії сказано, що зразки з Уханя були зібрані не в грудні, а через кілька тижнів, у січні.

Автор газети Лі Мінкун з Пекінського інституту геноміки не відповів на прохання про коментарі. Після того, як Джессі Блум з онкологічного центру Фреда Хатчінсона в Сіетлі написав у Twitter про розбіжності, редактори журналу опублікували третю версію статті, додавши ще одну часову шкалу. У цій редакції сказано, що зразки були зібрані між 30 грудня та 1 січня.

Приховування походження коронавірусу

Китайські вчені роками ігнорували запити надати інформацію про мазки, взяті з поверхонь на ринку Ухань. Ця відмова завадила спробам визначити, як почалася пандемія.

Доктор Холмс, біолог Сіднейського університету, сказав, що ще два роки тому він наголошував китайським дослідникам на важливості цих зразків. Він навіть надіслав їм послідовність геному єнотовидного собаки, сподіваючись, що вони порівняють її зі зразками з ринку. Дослідники не оприлюднили дані до цього року.

ВООЗ лише додала плутанини щодо походження пандемії. Після виявлення помилок у великому звіті організації та Китаю за березень 2021 року речник агентства Тарік Джасаревич пообіцяв, що офіційні особи виправлять помилки. Через два роки вони цього так і не зробили. Недосконалий звіт залишається онлайн, описуючи неточну хронологію найперших відомих випадків. Зараз пан Ясаревич передає запитання щодо звіту науковцям, які його підготували.

Китай хоче зняти з себе відповідальність / Фото Unsplash

Деякі вчені також підозрюють, що китайська цензура вплинула на генетичні бази даних, які лежать в основі світових досліджень. У Національній медичній бібліотеці уряду США, яка керує базою даних, тоді заявили, що дослідники з Уханя попросили вилучити послідовності – і натякнули, що це був єдиний випадок під час пандемії, коли дані були видалені на прохання вчених.

Але перевірка стороннім консультантом у березні 2022 року показала, що того ж дня вчені вилучили іншу, не пов’язану послідовність. Після того, як доктор Блум опублікував статтю про видалені послідовності Уханьського університету, вони знову з’явилися в Інтернеті, але більшість з них було перенесено до бази даних, пов’язаної з китайським урядом.

1 квітня Пекін обмежив доступ іноземців до академічного порталу China National Knowledge Infrastructure. Влада закликала китайських вчених публікуватися у вітчизняних журналах, а не в міжнародних виданнях. А цього місяця урядові вчені Китаю заявили, що настав час почати дослідження походження вірусу за межами Китаю.

Це був реверанс до спростованого твердження, що пандемія почалася десь в іншому місці .