За рахунок споживача: чи допоможе зростання тарифів відновити енергетичну інфраструктуру

Час «Ч» наближається: розмови про зростання тарифів на електроенергію з кожним днем ​​стають все наполегливішими і конкретнішими. Скільки українці заплатять уже у травні, чи це допоможе відновити інфраструктуру і як це узгоджується з експортом електроенергії за кордон? Усі ці питання KP.UA обговорила із експертами.

Два варіанти - і обидва погані

Схоже, зростання тарифів, до якого влада готує українців не перший місяць, таки відбудеться. У Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), повідомили, що розглядають два варіанти підняття тарифу на електроенергію – до 2,40 та 2,80 грн за кіловат-годину. Але на момент написання статті (24.04.2023) це питання залишається відкритим.

Нагадаємо, що сьогодні домогосподарства, які споживають на місяць до 250 кВт*година, платять 1,44 грн за 1 кВт*годину, а понад 250 кВт*годину - 1,68 грн за електроенергію, спожиту вище за цей обсяг. І наші експерти ще на початку лютого прогнозували: навесні тарифи піднімуть до 2,50 грн за реального тарифу близько 6 грн.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що тарифи для населення піднімати треба, бо так дешево продавати електроенергію неприпустимо.

- Її ніхто не економить, електрика неефективно використовується, а підвищення тарифів виправило б цю ситуацію, - зазначив експерт. – Зрозуміло, що до 5-6 грн/кВт*годину ніхто піднімати не буде, але зростання хоча б до 2,50 грн було б доречним.

Водночас голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко впевнений: якщо підняти тарифи, це неминуче призведе до зростання боргів за комунальні послуги.

– Піднімати тарифи можна, лише використовуючи градацію споживання, – зазначив Попенко у розмові з KP.UA. – Наприклад, для тих, хто споживає більше 500 кВт*год. на місяць, за винятком житла з електроопаленням, електроплитами та електричним нагріванням води, потрібно встановити тариф на рівні 3-4 грн, а не так, як зараз - зрівнялівка.

"Це не пов'язано з експортом"

Чимало українців дивуються: навіщо, якщо у нас такі проблеми з електрикою, відновлювати експорт до Європи? Може, є сенс утриматися від експорту, тоді й тарифи піднімати не доведеться?

Експерти уже втомлюються пояснювати: електрику не можна «скласти у валізу» та зберегти для використання у майбутньому. Якщо зараз генерується «зайва електроенергія», її краще продати.

– Зростання тарифів ніяк не пов'язане з експортом, – каже Олександр Охріменко. – На експорт йде не так багато електроенергії, до того ж за неї платять високу ціну.

Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак додає: влада зацікавлена ​​в регулярному поповненні державної скарбниці. Відповідно, експорт електроенергії та підвищення тарифів цілком поєднуються в рамках плану із залучення грошей.

- Виконати бюджет тільки за рахунок зовнішніх кредитів, що залучаються, буде з кожним роком все складніше: якщо ми припинимо збирати гроші з бізнесу і населення, що залишилося в країні, спонсорувати Україну будуть все менш охоче, - каже Орищак. – Отже, є експорт чи ні, тарифи в країні все одно зросли б. Поки бізнес функціонує, а люди продовжують жити та купувати товари та послуги, підвищення тарифів продовжиться.

Олег Попенко також погоджується з тим, що експорт електроенергії безпосередньо не пов'язаний із зростанням тарифів. Більше того: сьогодні наявність експорту не тільки не провокує зростання тарифів, а навіть стане стримуючим фактором, коли частина зароблених коштів буде спрямована на відновлення інфраструктури.

– Порівняно з довоєнним часом споживання електроенергії в Україні впало мінімум на третину, – каже аналітик Данило Монін. – У нас зараз профіцит навіть без Запорізької АЕС, тим паче він буде, коли повернемо контроль над нею. І за умов, коли споживання всередині країни настільки впало, експортувати треба. Але при цьому, щоб стимулювати споживачів усередині країни, тарифи не повинні бути надто високими.

«Це ущербна логіка»

Цікаво, що основною причиною підвищення тарифів у НКРЕКУ назвали необхідність відновлення енергетичної інфраструктури після ворожих обстрілів, і ця заява викликає в експертів дружне обурення.

Максим Орищак вважає, що якби йшлося дійсно про необхідність підвищити тарифи для відновлення інфраструктури, це було б оформлено як проєкт із чітким бюджетом, термінами, фінішною точкою. Тобто після відновлення інфраструктури тарифи планували б повернути назад, але про це навіть не говориться.

- Зрозуміло, що завжди знайдеться чергове пояснення, чому тарифи не знижують, і все виправдовуватиметься виключно зовнішніми факторами, - каже експерт. – Всім очевидно, що інфраструктура країни зруйнована, і її потрібно відновлювати, але доти, доки в країні йде війна, рішення «латати дірки» не виглядає як ефективне управлінське рішення. Велика ймовірність зловживань, коли витрати списуватимуться на черговий «приліт», а проводилися там відновлювальні роботи насправді чи їх просто оформили за документами, то ніхто й не дізнається.

Данило Монін взагалі назвав аргументи чиновників «ущербною логікою».

- Відновлювати зруйновану обстрілами інфраструктуру за рахунок коштів населення - це все одно, що запропонувати відновлювати всю економіку після війни за рахунок зростання податків без будь-якої зовнішньої допомоги, - вважає Монін. – Кошти на відновлення енергетичної інфраструктури треба брати із загальних коштів на відновлення. І взагалі, як на мене, дорога електрика – це продовження руйнування залишків нашої промисловості.

Енергетичний експерт Юрій Корольчук вважає, що сьогодні влада всіма своїми заявами хоче показати, що без «допомоги» населення ніяк не впорається. Нас наполегливо намагаються переконати, що в українців грошей більше, ніж у США, ЄС та МВФ разом узятих.

– Голова енергетичного комітету ВР Андрій Герус каже, що для відновлення енергосистеми потрібно мільярд доларів, або 40 млрд грн, – зазначає Корольчук. - Не задаватимемо дивних питань, чому 40 млрд, а не 20 млрд або 60 млрд. І куди поділися кошти та обладнання, представлені країнами ЄС. Давайте просто порахуємо. Населення споживає близько 30 млрд кВт*годин. При ціні 1,44-1,68 грн держава збирає за електроенергію приблизно 46 млрд грн на рік. За підвищення, наприклад, до 2,5 грн за рік населення теоретично заплатить 75 млрд грн, тобто на 29 млрд більше.

Але це теоретично, продовжує експерт, а на практиці вийде набагато менше, оскільки й зараз українці оплачують менше 60% рахунків за електроенергію. А зростання тарифів, як говорилося вище, неминуче призведе до зростання боргів. Тобто проблему пошуку коштів для ремонту енергосистеми це не вирішить.

– Сьогодні чиновники можуть казати що завгодно, але, на мою думку, правду сказав лише нардеп Камельчук під час "єдиного марафону", – резюмував Олег Попенко. - Гроші від підвищення тарифів підуть на покриття боргів держави перед інвесторами в "зелену" енергетику. Тобто ми з вами під час війни розраховуватимемося підняттям тарифів за дурні реформи попередньої влади в енергетиці.