Атомні підводні човни США пришвартуються в Південній Кореї вперше за 40 років

КИЇВ. 26 квітня. УНН. Президенти Джо Байден і Юн Сок Йоль у середу підпишуть угоду, яка включає плани щодо розміщення американських атомних підводних човнів у Південній Кореї вперше за більш ніж 40 років, що стане помітною демонстрацією підтримки Сеула на тлі зростаючої стурбованості ядерними загрозами із боку Північної Кореї. Про це пише АР, передає УНН.

Деталі

Заплановані візити підводних човнів є ключовим елементом так званої «Вашингтонської декларації», спрямованої на те, щоб утримати Північну Корею від нападу на свого сусіда.

Троє високопосадовців адміністрації Байдена, які поінформували журналістів на умовах анонімності перед офіційним оголошенням, заявили, що помічники Байдена та Юна працювали над деталями плану протягом кількох місяців, і погодилися з тим, що «випадкові» та «дуже явні демонстрації сили» розширених можливостей США зі стримування мали стати важливим аспектом угоди.

Угода спрямована на те, щоб розвіяти побоювання Південної Кореї щодо агресивної ядерної програми Півночі та утримати країну від перезапуску власної ядерної програми, від якої вона відмовилася майже 50 років тому. Раніше цього року Юн сказав, що його країна обмірковує розробку власної ядерної зброї або попросить США передислокувати її на Корейський півострів.

США та Південна Корея також тісніше координуватимуть стратегію ядерного реагування у разі нападу Півночі на Південь, але оперативний контроль над такою зброєю залишиться під контролем США, і жодна ядерна зброя не буде розміщуватись на південнокорейських берегах.

Державний візит відбувається у той час, коли США та Південна Корея відзначають 70-річчя союзу країн, який розпочався наприкінці Корейської війни та зобов'язав Сполучені Штати допомогти Південній Кореї захистити себе, особливо від Північної Кореї. Приблизно 28 500 військовослужбовців США базуються в Південній Кореї.

В угоді також міститься заклик до збройних сил США та Південної Кореї посилити спільну підготовку та краще інтегрувати південнокорейські військові ресурси у спільні зусилля зі стратегічного стримування. За словами офіційних осіб, у рамках декларації Південна Корея підтвердить свою відданість Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, угоду, підписану кількома великими ядерними та неядерними державами, які зобов'язалися співпрацювати, щоб зупинити поширення ядерних технологій.

За даними Федерації американських учених, у розпал Холодної війни наприкінці 1970-х років американські атомні підводні човни з балістичними ракетами часто заходили до портів Південної Кореї, іноді двічі-тричі на місяць. Це був період, коли США мали сотні ядерних боєголовок у Південній Кореї.

Але в 1991 році Сполучені Штати вивели всю свою ядерну зброю з Корейського півострова, а наступного року Сеул і Пхеньян підписали спільну декларацію, в якій говорилося, що жоден з них не «випробовуватиме, вироблятиме, отримуватиме, володітиме, зберігатиме, розгортатиме чи застосовуватиме ядерну зброю». Але оскільки Північ протягом багатьох років неодноразово порушувала спільну декларацію, у Південній Кореї зросла підтримка повернення ядерної зброї до країни.

Один із представників адміністрації Байдена попередив, що «цілком ясно», що адміністрація не планує «повертати тактичну чи будь-яку іншу ядерну зброю на Корейський півострів». Натомість представники адміністрації заявили, що вони припускають, що за візитом підводних човнів з балістичними ракетами буде регулярне розгортання американських військових активів, таких як бомбардувальники або авіаносці, в Південній Кореї.

Очікується, що окрім ядерного стримування Байден і Юн та їхні помічники обговорять війну росії, що триває в Україні. Адміністрація Байдена похвалила Південну Корею за відправку Києву гуманітарної допомоги на суму близько 230 мільйонів доларів, але Байден привітав би ще більшу роль Сеула у наданні допомоги українцям у боротьбі з росією.

Візит Юна відбувся лише через кілька тижнів після витоку безлічі суворо засекречених документів, які ускладнили стосунки з союзниками, включаючи Південну Корею. Документи вказують на те, що на початку березня Рада національної безпеки Південної Кореї «зчепилася» зі США через американське прохання надати Україні артилерійські боєприпаси.

У документах, в яких цитується звіт радіотехнічної розвідки, йдеться про те, що тодішній директор РНБ Кім Сон Хан припустив можливість продажу 330 000 одиниць 155-мм боєприпасів Польщі, оскільки кінцевою метою Сполучених Штатів була швидка доставка боєприпасів на Україну.

Один із представників адміністрації Байдена сказав, що Байден планував поговорити з Юном про те, «що означає для всіх союзників-однодумців продовжувати підтримувати Україну», та запитати південнокорейського лідера, «яким може бути майбутнє їхньої підтримки».