Чому США і Китай борються за чіпи?

В останні місяці Сполучені Штати заблокували доступ Китаю до найсучасніших напівпровідників, обладнання та талантів, необхідних для їх виготовлення, посилаючись на національну безпеку. Китай відкинув ці побоювання, звинувативши Сполучені Штати в «технологічному тероризмі» та несправедливому стримуванні їхнього економічного зростання. Він намагався протистояти заходам стримування США.

AFP розглядає ключові питання у так званих «напівпровідникових війнах»:

Чому чіпи важливі?

Мікрочипи є джерелом життя сучасної глобальної економіки: крихітні шматочки кремнію містяться в усіх видах електроніки — від світлодіодних лампочок і пральних машин до автомобілів і смартфонів. Вони також мають вирішальне значення для основних послуг, таких як охорона здоров’я, правопорядок і комунальні послуги. Згідно зі звітом McKinsey, опублікованим минулого року, до 2030 року напівпровідники в усьому світі переростуть у галузь з оборотом в 1 трильйон доларів.

Ніде їх основна природа не є такою помітною, як у Китаї, другій за величиною економіці світу, яка покладається на постійне постачання іноземних мікросхем для своєї величезної бази виробництва електроніки. У 2021 році Китай імпортував напівпровідників на 430 мільярдів доларів — це більше, ніж він витратив на нафту.

Чому націлено на Китай?

Окрім iPhone, Tesla та PlayStation, найпотужніші чіпи мають вирішальне значення для розвитку передових технологій, таких як штучний інтелект, а також передової зброї, включаючи гіперзвукові ракети та стелс-винищувачі. Минулого року Вашингтон запровадив низку експортних заходів, заявивши, що вони мали на меті запобігти придбанню «чутливих технологій із військовим застосуванням» збройними силами Китаю, його службами розвідки та безпеки.

У березні цього року уряд Нідерландів наслідував цей приклад, посилаючись на національну безпеку, запровадивши контроль над продажами за кордоном, щоб запобігти військовому використанню. Того ж місяця Японія оприлюднила аналогічні заходи, спрямовані на запобігання «військовому відтоку технологій». Нідерланди, член НАТО, і Японія — союзник США за договором — не назвали Китай, але їхні обмеження обурили Пекін.

Обмеження націлені на найсучасніші мікросхеми та технології виробництва мікросхем, які можуть використовуватися, серед іншого, для суперкомп’ютерів, висококласного військового обладнання та розробки ШІ.

Чому Китай стурбований?

Виробництво чіпів є диявольськи складним і зазвичай охоплює багато країн. Але багато етапів залежать від надходжень США, тоді як іншими основними гравцями є японські компанії та нідерландська ASML, яка домінує у виробництві літографічних машин, які друкують візерунки на кремнієвих пластинах. Це дає тріо величезний вплив на світову напівпровідникову промисловість.

«Китаю знадобляться роки, щоб розробити внутрішні альтернативи, однаково здатні до інструментів, до яких він втрачає доступ», — сказав AFP Кріс Міллер, автор книги «Війна мікросхем: Боротьба за найважливішу технологію в світі».

«Якби це було легко, китайські фірми вже б це зробили».

Як вплинули санкції?

Щоб пом’якшити удар, китайські компанії, що займаються виробництвом чіпів, створили запаси компонентів і машин перед експортним контролем США в жовтні минулого року. Але одна велика фірма, що займається виробництвом мікросхем, повідомила AFP, що як тільки цей інвентар закінчиться або знадобиться ремонт, елементи керування почнуть хворіти. Деякі китайські компанії, які раптово залишилися не в змозі гарантувати доступ до чіпів, побачили, як вигідні іноземні контракти зникли, що змусило їх скоротити кількість робочих місць і заморозити плани розширення.

Обмеження США, Нідерландів і Японії безпосередньо вдарили по деяких з найбільших китайських виробників мікросхем, включаючи Yangtze Memory Technology Corp (YMTC). Одним із найбільших способів, за допомогою яких санкції почали кусати, є висихання кадрового резерву, на який покладався Китай. Нещодавнє напівофіційне опитування китайських компаній, що займаються виробництвом мікросхем, показало, що до 2024 року потреба в 800 000 іноземних робітників — прогалину, яку Вашингтон ускладнив заповнити, обмеживши «американців» працювати в напівпровідниковій промисловості Китаю.

Як відреагував Китай?

Пекін відреагував з гнівом і непокорою, пообіцявши прискорити свої зусилля, щоб стати самостійними напівпровідниками. Щоб подолати обмеження США, два дослідники напівпровідників із впливової Академії наук Китаю в лютому запропонували проєкт, який порадив Пекіну ефективніше спрямовувати інвестиції у високоякісні таланти та оригінальні дослідження. Це сигналізує про потенційне переосмислення стратегії, і одним із головних бенефіціарів є YMTC. Записи компанії показують, що фірма, яка потрапила під санкції США, отримала 7,1 мільярда доларів після того, як набув чинності новий експортний контроль.

Чи більше інвестицій є відповіддю для Китаю?

Десятки мільярдів доларів, які Китай вклав у розвиток вітчизняної промисловості, ще не принесли значних результатів. Китай мав на меті до 2025 року досягти 70-відсоткового рівня самозабезпечення чіпами, але деякі аналітичні центри вважають, що зараз він задовольняє менше ніж 20 відсотків попиту.

«Проблема не в грошах», — сказав Ці Ван, співзасновник гонконзької компанії MegaTrust Investment, натомість вказуючи на марнотратство, шахрайство та брак кадрів. «У Китаю немає хороших варіантів, окрім як подвоїти державну підтримку галузі», — сказав Джон Лі, директор консалтингової компанії East-West Futures.

Експерти кажуть, що Китай цілком може досягти своєї мети самозабезпечення, але це займе набагато більше часу в умовах таких обмежень.

«Я не думаю, що США коли-небудь вдасться перешкодити Китаю мати чудові чіпи», — сказав співзасновник Microsoft Білл Гейтс у подкасті в березні. «Ми змусимо їх витратити час і купу грошей, щоб зробити своє».