Журналісти десятка ЗМІ розвідали плани Кремля щодо впливу на країни Балтії

Журналісти десятка видань з кількох країн Європи, зокрема України, отримали документи, розроблені вочевидь в адміністрації президента Росії до двох років тому, які розкривають стратегію російського впливу на держави Балтії — Литву, Латвію та Естонію.

Матеріали про це опублікували українське видання Kyiv Independent, литовське LRT, латвійське Re:Baltica, естонське Delfi Estonia, шведське Expressen, російський центр «Досье», німецькі Norddeutscher Rundfunk, Westdeutscher Rundfunk і Süddeutsche Zeitung, польське Frontstory.pl, VSquare з країн Вишеградської групи та Yahoo News, передають «Європейська правда» та «Укрінформ».

Проаналізований документ Кремля називається «Стратегічні цілі Російської Федерації на естонському, латвійському та литовському напрямах». Як повідомляють розслідувачі, він був розроблений в управлінні прикордонних зв’язків Адміністрації президента РФ за сприяння спецслужб (це ж управління готувало стратегію щодо поглинання Білорусі до 2030 року та втручання у політику Молдови, проаналізовану та опубліковану тими ж виданнями).

Найвірогідніше, документи готували восени 2021 року. Втім, пишуть журналісти, не схоже, щоби автори цих документів знали про те, що президент Росії Владімір Путін готує повномасштабну війну проти України — якихось згадок про очікувані наслідки цього, що неможливо було б не врахувати у планах щодо Балтії, у паперах немає. 

Стратегія щодо кожної з країн складається із двох частин. У першій прописують, що Росія вбачає для себе як загрозу, у другій — як цьому планують протидіяти. Усі цілі за сферами прописані за часовими рамками — 2022 рік, 2025 рік, 2030 рік. 

Для кожної з трьох країн були розроблені окремі стратегії, але деякі з ключових завдань збігаються. Це, зокрема:

• відновлення відносин між Росією та країнами Балтії;
• формування мережі «м'якої сили» з організацій, які виступають за співпрацю з РФ;
• недопущення «мілітаризації країн» та створення нових баз НАТО на їхній території;
• вербування балтійських бізнесменів за допомогою обіцянок відкрити їм російський ринок;
• збереження «спільної історичної пам'яті та радянських пам'яток»;
• боротьба з «дискримінацією російськомовного населення» та збереження освіти російською мовою.

В Естонії та Латвії РФ дуже розраховує у реалізації своїх цілей на російськомовну меншину. 

Журналісти у своєму матеріалі навели декілька подій останнього року, які нагадають елементи реалізації цієї стратегії, зокрема у діяльності місцевих проросійських активістів та організацій. Ті проводили кампанії захисту радянських монументів, організовували мітинги проти їхнього знесення та готували звернення до ООН. 

Щодо «загроз», то найбільшою поточною проблемою в регіоні кремль вважав вихід країн із БРЕЛЛ — електричного кільця Білорусі, Росії, Естонії, Латвії та Литви — договору про синхронну роботу енергетичних систем на єдиній частоті струму. Для Росії вона є стратегічно важливою через ексклав Калінінграда.

Крім того, документи свідчать, що російські чиновники побоювались на той час участі Естонії у розвитку фінно-угорського сепаратизму, замороження російських активів у Латвії

Левова частка стратегії присвячена послабленню присутності НАТО у країнах Балтії. 

У роздобутих документах Кремль висловлює побоювання, що у Литві з’явиться велика база НАТО, та декларує цілі запобігти розміщенню там ППО і ПРО середньої дальності, інтегрованої у загальну систему захисту неба Альянсу, а також зменшити присутність військ союзників і заходів бойової готовності.

У довгостроковій перспективі Росія хотіла створити передумови, за яких би влада Литви «визнала потенційну шкоду» для своєї безпеки через зростання впливу НАТО в регіоні та захотіла глибшої співпраці з Росією. Ці наміри практично однакові для усіх трьох балтійських держав. 

Найбільш небажаним для себе сценарієм Росія називає активну участь держав Балтії у діяльності НАТО і збільшення присутності там союзницьких військ, санкції та згортання торгівлі.

Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну з наступними санкціями проти прокремлівських чиновників, бізнесменів і журналістів впливати на балтійські країни стало набагато складніше, пишуть видання. «Але Росія все ще прагне повернутися за стіл переговорів із регіоном, протидіючи зміцненню його відносин із Заходом», — резюмується у фіналі розслідування.

Центр «Досье» обіцяє в наступній публікації розповісти про плани Кремля, розроблені вже після вторгнення в Україну.