Ексглава Луганщини Сергій Гайдай: Вже плануємо, як відновлювати регіон після війни

Війна ще не закінчена, але керівники областей (нехай навіть колишні) вже думають і про відновлення, і про розвиток життєдіяльності регіонів після закінчення бойових дій. Ексглава Луганської ОВ Сергій Гайдай, який відомий також і своєю волонтерською діяльністю, поділився своїм баченням майбутнього одного з найпроблемніших регіонів України – Луганщини. У прямому ефірі на особистій сторінці у ФБ він описав плани відновлення регіону та відповів на запитання своїх підписників.

Все впирається у документи

Співрозмовниками Гайдая в основному були його земляки – вимушені переселенці. Їхні запитання були все ті ж, що й вісім-дев'ять років тому: де жити і працювати людині, яка поїхала від війни в інший регіон із однією валізою? Щоправда, останнім часом Гайдая запитують, як отримати компенсацію за зруйноване під час війни житло.

– Поки що немає чіткої формули виплат, – чесно зізнався колишній голова області. - Ми не можемо виплатити компенсацію багатьом людям, бо не можемо підтвердити повну чи часткову руйнацію житла. Але будівництво буде у будь-якому разі, причому у різних областях України. Тож, цілком можливо, мешканці Луганщини, які виїхали від війни, отримають нове житло в інших регіонах.

Основною проблемою Сергій Гайдай назвав відсутність у людей необхідних документів для оформлення виплат (втім, це стосується не лише житла, а й переселенських, пенсій, стипендій тощо), а не фінансування з боку держави.

- Ось коли у нас на Луганщині були масштабні пожежі, то була проблема не у виплатах від держави – грошей на компенсацію вистачало, - а в тому, що у мешканців не було документів на [житло і що підтверджують руйнування під час пожежі], - нагадав Гайдай..

За його словами, сьогодні у різних областях України існує безліч різних програм тимчасового житла. Найбільше – на Закарпатті.

- Історично так склалося, що цей регіон межує з кількома державами Європи, які збудували там заводи. І зараз на підприємствах відчувається нестача працівників – понад 14 тисяч вакантних робочих місць. Тож там є де жити і де працювати, – підсумував Сергій Гайдай.

Вже плануємо – а потім будуватимемо

А що ж із робочими місцями, власне, у Луганській області? Поки що ексгубернатор говорить про стратегічне планування майбутнього відновлення, і тільки потім – про будівництво всього іншого.

– Ось кажуть, що треба спочатку перемогти, а потім щось будувати. Звичайно, ми переможемо і будуватимемо, але треба вже починати планувати, щоб одразу після перемоги розпочати будівництво. Так, Луганщина межує із РФ, ми маємо 870 км спільного кордону. І вся промисловість регіону була спрямована на той бік. Нам треба дочекатися перемоги та зрозуміти, в якому стані буде РФ – від цього залежатиме наше подальше відновлення, - наголосив ексгубернатор.

На запитання, чи є сенс у відновленні поки що захоплених, але вже напівзруйнованих та розграбованих таких підприємств, як завод «Азот» у Сєвєродонецьку, Лисичанський содовий чи нафтопереробний заводи, Гайдай чітко відповідає – так, є! Але не в колишніх масштабах та потужностях – вони зараз просто не потрібні – і за сучасними технологіями.

- Чи комусь буде цікавий завод «Азот»? У вигляді тієї радянської махини, якою "Азот" був останнім часом, він навряд чи когось зацікавить. Але виробництво мінеральних добрив буде цікавим, наприклад, аграріям. Содовий завод – він розграбований і порізаний, але запаси сировини на ньому ще є. І є можливість відновити завод. Той, хто зможе налагодити виробництво соди, отримуватиме добрий дохід, бо сода - досить ліквідний товар.

Аграрії можуть розмінувати поля за власний кошт

До речі, про аграріїв. Ексглава регіону запевняє, що агропромисловий комплекс – у пріоритеті відновлення. Звичайно, це не означає, що інші галузі господарства буде поховано, але збирання врожаю та його переробка – це дуже швидкі перспективи відновлення життєдіяльності Луганської області.

- Говорячи про аграрну галузь, ми насамперед думаємо про розмінування полів. Саме розмінування йтиме поетапно, за пріоритетами. Але регіон відновлюватиметься не тоді, коли буде знешкоджено останню міну, а після кожного етапу. АПК у нас у пріоритеті, бо розмінувати земельні ділянки легше, ніж, наприклад, ліси. Вже можна планувати переробку майбутніх урожаїв, щоб ми не просто виготовляли зерно, а й виготовляли, скажімо, пасту, яку відправляли б до Італії. До речі, це не вигадки: на території України стояли невеликі цехи та заводи з виготовлення італійської продукції із нашої сировини, які вирушали до Італії безпосередньо, – розповів Сергій Гайдай.

Він також запропонував власникам сільськогосподарських земель домовитися, об'єднатися та самостійно профінансувати розмінування своїх земельних ділянок. Тоді засівати поля та збирати врожай можна буде набагато швидше.

- Можливо, буде якась державна чи європейська програма компенсації фермерам, які власним коштом найматимуть компанії для розмінування. Зараз ось таким чином вони вкладуться у свій бізнес – а потім отримають доходи з нього та вирівняють свій фінансовий стан, – підсумовує Гайдай.

Країни йдуть до нас на допомогу

Щоб регіон ожив і до нього повернулися люди, потрібно насамперед відновити критичну інфраструктуру і розмінувати водо-, тепло- та електропостачання. Також у першочергових завданнях – відновлення доріг та мостів або зведення швидких понтонних переправ, які візьмуть на себе логістику.

– Але це не означає, що одразу можна буде повернутися після реконструкції першого мосту. Ті, хто виїхав, зможуть повернутися лише після того, як військові та ДСНС дадуть на це добро. Водночас процес розмінування продовжуватиметься. Наприклад, ліси не розчищатимуться насамперед. Це величезний обсяг робіт і це не є першочерговим нашим завданням. Ліси обгородять та заборонять туди доступ, - розповів ексглава області.

Вже є помічники у справі майбутнього відновлення регіону. Бажання допомагати Луганщині висловили Чехія, Швеція та Фінляндія. Але є й інші, хто допоможе.

- До початку повномасштабної агресії Франція взялася модернізувати Попаснянський водоканал. Після лютого 2022 року французи говорять уже не про модернізацію, а про повне відновлення водоканалу вартістю близько 100 млн євро. Вони проєктуватимуть і будуватимуть, а ми – допомагатимемо. Також Хорватія, яка пережила і війну, і землетруси, була замінована. У неї не так багато грошей, але є чудовий досвід розмінування територій, і хорвати готові нам допомогти в цьому, - поділився Гайдай.

Бізнес прийде, і чим швидше – тим краще

Коли розпочнеться відновлення регіону, впевнений ексгубернатор, з'явиться дуже багато роботи для всіх. Зайвих робочих рук не буде, адже необхідно відновлювати одночасно і критичну інфраструктуру, і дороги, і будинки, і решту. Працівники отримуватимуть зарплату, витрачатимуть її на свої потреби – тобто довкола будівництва дуже швидко утвориться своя інфраструктура, почне працювати малий та середній бізнес. А хто це буде конкретно – Гайдай пропонує вирішити самим бізнесменам. Тут все просто: хто перший прийде на території, що відновлюються, – той буде в пріоритеті і отримає високий дохід.

- Простий приклад: плануючи відновлення області, вже опрацьовується будівництво сміттєвих полігонів та сміттєпереробних заводів. Якщо поставити одну-дві сортувальні лінії або завод з переробки сміття, то в перші рік-два особливих прибутків не буде. Зате потім, коли поряд з'являться житлові будинки, школи, лікарні, дитячі садки тощо і люди будуть генерувати більше сміття, ці заводи почнуть заробляти непогані гроші, - пояснює Гайдай, який багато років мав відношення до бізнесу і явно розуміється на цьому.