Загроза блокади чи шантаж РФ: що відбувається довкола зернової угоди

Чорноморська зернова угода знову опинилася під ударом: Росія погрожує блокувати її після 18 травня.

Ще на початку повномасштабної війни РФ блокувала українські порти на Чорному морі. Оскільки Україна є одним із найбільших експортерів зерна в світі, блокада могла спровокувати катастрофу для найбідніших країн через брак продовольства та різке зростання цін на нього. Наприклад, у березні 2022 року експортні ціни на пшеницю та кукурудзу зросли на 22% та 20% відповідно.

В ООН попереджали про загрозу глобальної продовольчої кризи та для десятків мільйонів людей.

Але Чорноморська зернова ініціатива, підписана 22 липня 2022 року в Стамбулі, припинила п’ятимісячну блокаду українських портів.

Чому Москва поновила зерновий шантаж та чим це загрожує – далі в матеріалі.

Як діє зернова угода

Угоду підписали Україна, ООН та Туреччина терміном на 120 днів, із можливістю пролонгації. Вона дозволила створити морський коридор для безпечного експорту українського зерна та іншої продукції. Аналогічна окрема домовленість була укладена між Туреччиною, ООН та РФ.

Гуманітарний зерновий коридор у Чорному морі почав діяти з 1 серпня 2022 року.

За , уже вдалося експортувати понад 29 млн тонн продукції: 50% – це кукурудза, 28% – пшениця, 5% – соняшниковий шрот, 5% – соняшникова олія, 12% – інші види товарів.

Для реалізації угоди в Стамбулі Спільний координаційний центр (), до складу якого увійшли представники України, Туреччини, ООН та РФ.

Згідно з процедурою, судна проходять інспекцію біля Стамбула (в протоці Босфор) на шляху до/з портів України. Кораблі захищені буферною зоною, за їх пересуванням цілодобово спостерігають представники JCC. Перевірку суден проводять спільні інспекційні групи.

• Звідки і куди везуть зерно

Вивіз збіжжя відбувається через три українські порти: Одеса, Чорноморськ та Південний (всі в Одеській області). Судна прямують до Стамбула (Туреччина), де після інспекції продовжують свій шлях до місця призначення.

Найбільше вантажів з України було доставлено: до Китаю (6,7 млн тонн), Іспанії (5,1 млн), Туреччини (2,97 млн), Італії (2 млн) Нідерландів (1,7 млн) та Єгипту (1,2 млн тонн).

Станом на березень 2023 року в ООН , що експорт пшениці відбувався переважно до країн, що розвиваються, і найменш розвинених (65% від загального обсягу). Українська кукурудза майже порівну експортується в розвинені країни (51%) та країни, що розвиваються (49%).

За , на кінець березня до країн Африки було експортовано 11,6% агропродукції, Азії – 48,2%, Європи – 40,2%. У відомстві наголошували, що частина закуплених країнами Європи українських зернових відправляється як гуманітарний реекспорт до Африки та Азії.

У рамках зернового коридору гуманітарну продовольчу допомогу до Афганістану, країн Африки та Ємену доставляють судна, зафрахтовані Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP). На середину березня 2023 WFP таким чином відправила понад 481 тис. тонн пшениці.

Також діє започаткована Україною продовольча ініціатива Grain from Ukraine. Її суть полягає в закупівлі країнами-донорами аграрної продукції українських виробників та постачанні її до країн Африки та Азії, які перебувають на межі голоду. Україна реалізує її в партнерстві з WFP.

• Вигоди для України

Ще під час запуску зернового коридору в Кабміні , що деблокада портів щомісяця даватиме щонайменше $1 млрд валютної виручки для української економіки.

Водночас аграрний сектор отримає можливість спланувати посівну наступного року.

• Глобальний вплив угоди

В ООН зазначають, що розблокування експорту з України допомогло стабілізувати ринки та обмежити зростання цін.

За продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), світові ціни на продовольство падають 12 місяців поспіль і вже знизилися на 20,5% порівняно з історичним максимумом у березні 2022 року. Зокрема, індекс цін на зернові за рік знизився на 18,6%.

Причина зрозуміла: після зняття блокади з українських портів кількість продовольства на світовому ринку зросла, що сприяло його здешевшанню.

Крім того, зернова угода вплинула на боротьбу з голодом у Північній та Східній Африці, в Азії та на Близькому Сході, пояснив DW голова Групи експертів ООН з продовольчої безпеки та харчування Бернард Леманн. За його словами, без неї “виник би дефіцит зерна для імпорту в ці регіони, і ціни зросли б ще більше”.

Саботаж РФ: чому експорт зерна опинився під загрозою

Українська сторона пропонувала з автоматичним продовженням на 120 днів. Київ також хотів би розширити географію портів на Миколаївську область та збільшити номенклатуру товарів на експорт.

Водночас РФ перед кожним продовженням Чорноморської зернової ініціативи шукає причини, щоб вийти з неї, використовуючи їжу як зброю.

З листопада 2022 представники РФ саботували та штучно затримували інспекцію кораблів у протоці Босфор, створюючи чергу з десятків суден. За оцінками Кабінету міністрів України, це призвело до скорочення обсягів експорту української агропродукції на 15-18 млн тонн.

А в березні цього року агресор вдався до шантажу, заявивши, що погоджується на продовження ініціативи лише на 60 днів.

Попри все, 18 березня зернову угоду вдалося знову пролонгувати. Віцепрем’єр Олександр Кубраков заявив, що дію документа .

В ООН термінів. Хоча раніше речник генсека ООН , що умови зернової ініціативи передбачають продовження саме на 120 днів.

Водночас у РФ стверджують, що угода діятиме лише 60 днів, до 18 травня.

24 квітня в Міноборони РФ звинуватили Україну в начебто порушенні гарантій у рамках зернової угоди – через чергову “бавовну” в окупованому Криму. У Росії стверджували, що це начебто ставить під загрозу подовження зернової угоди після 18 травня.

А 26 квітня російська сторона вкотре . Через це 4 кораблі не змогли покинути порти Чорноморськ, Одеса та Південний. Серед них судно AKDENIZ-M, зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН для доставки пшениці до Ефіопії. Ще одне судно чекало на прохід до порту Одеси.

Попри заклики світової спільноти (наприклад, країн G7) до продовження та розширення експорту українського зерна, РФ продовжує політику шантажу та торгів.

Днями глава російського МЗС Сергій Лавров під час візиту до ООН заявив, що ситуація начебто “зайшла в глухий кут”. Для продовження угоди Москва вимагає від Заходу усунути перешкоди для експорту зерна та добрив з РФ.

Як інформує агентство ВВС, експорт сільськогосподарської продукції з РФ не потрапив під прямі санкції Заходу. Проте Москва стверджує, що вторинні санкції щодо страхування та логістики суттєво його ускладнюють.

Серед інших вимог РФ: повернення Россельхозбанку в глобальну платіжну систему SWIFT; відновлення постачання сільгосптехніки до Росії та її сервісного обслуговування; зняття обмежень на страхування і доступ в порти для російських суден та вантажів; відновлення роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса.

– Безумовно, ці вимоги неможливо повністю задовольнити, і росіяни це знають. Вони знову намагаються використати їжу, щоб отримати всі можливі поступки, – зазначив у коментарі Голосу Америки професор Стівен Флінн, директор-засновник Інституту глобальної стійкості при Північно-східному університеті Бостона.

Видання Politico пише, що РФ направила листа до Спільного координаційного центру зернової ініціативи, в якому оголосила, що реєстрація суден триватиме лише до 18 травня.

– Це дозволить уникнути комерційних втрат і запобігти можливим ризикам безпеки, – йдеться в листі агресора, який цитує Politico.

Видання зазначає, що це виглядало “як прихована загроза, що російські військові можуть почати атакувати комерційні судна в Чорному морі” після 18 травня.

Politico припускає, що Захід навряд чи поступиться вимогам РФ: Євросоюз та США наполягають, що їхні санкції не перешкоджають російському експорту продовольства чи добрив.

Реальна загроза чи шантаж: чи може РФ вийти із зернової угоди

Політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович у коментарі Фактам ICTV зазначив, що РФ теоретично може вийти із угоди, проте навряд чи це зробить. Для Москви зернова ініціатива важлива в двох аспектах:

1. По-перше – це інструмент тиску та паралельно комунікації із західним цивілізованим світом.

– Доки є ця угода, до них хоч якось десь прислухаються, і вони можуть навіть намагатися під соусом цієї угоди лобіювати деякі свої інтереси. Що вони в принципі і роблять. В них не дуже виходить, але така опція залишається, – пояснив політолог.

2. По-друге, для РФ угода є елементом тиску на Україну. Агресор вважає, що таким чином зможе впливати на економічний розвиток нашої країни, зривати посівну кампанію, торгівлю збіжжям і “час від часу влаштовувати певні рукотворні кризи” (що й робить зараз).

За словами Рейтеровича, партнери України в ситуації із зерновим шантажем можуть чинити на РФ інформаційний та санкційний тиск.

– Вони можуть впливати інформаційно: пов’язувати всі проблеми з продовольством, які будуть виникати, з діяльністю РФ. По-друге, додаткові санкції, зокрема й щодо продукції, яка є надзвичайно важливою для РФ. Наприклад, мінеральні добрива.

І третій момент – РФ просто втратить діалоговий майданчик: якщо вони вийдуть з угоди, Захід припинить з ними говорити щодо багатьох інших питань, – розповів політолог.

Аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса не виключає вірогідності того, що Росія може заблокувати зернову угоду на кілька місяців.

– Можливо, навіть на декілька місяців для того, щоб вибити для себе більше поступок у питанні санкцій з боку Євросоюзу, – пояснив експерт у коментарі Фактам ICTV.

За словами Куси, якщо це дійсно станеться, то вплине на вартість зерна на світовому ринку в бік зростання та вдарить по тих країнах, які його купують. Тобто вони будуть змушені купувати зернові дорожче.

– По нас це вдарить у тому плані, що ми не зможемо отримувати валюту за експорт зерна. Якщо це буде надовго, то може, наприклад, призвести до проблеми дефіциту валюти в певному сегменті нашої економіки. Але це лише у випадку дуже тривалого блокування.

Я думаю, що РФ не буде довго блокувати. Вони можуть заблокувати на кілька місяців, десь до серпня, спробують отримати від Заходу якісь нові преференції і потім повернуться в зернову угоду, – наголосив експерт.

Західні партнери, на його думку, можуть посилювати тиск на Росію, через ті країни, які залежать від експорту українських зернових. Йдеться про держави Африки та Південно-Східної Азії (наприклад, про Китай та Індію).

Не розлютити Туреччину та Китай

Співрозмовники Фактів ICTV сходяться на думці, що РФ навряд чи захоче конфліктувати з Туреччиною, яка є стороною зернової угоди.

Ілія Куса вважає, що Москва очікує результатів президентських виборів у Туреччині, які мають відбутися вже в травні, і від них багато що залежить. Наприклад, якщо нинішній турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган зможе переобратися, РФ не буде підривати зернову угоду.

Якщо ж переможе представник опозиції – все залежатиме від її дій.

– Якщо вона, наприклад, займе відверту антиросійську позицію, Росію політично ніщо не триматиме, і вона може або відмовитися від зернової угоди, або ініціювати передомовленість по ній. Наприклад, щоб туди зайшли інші країни, або на якихось нових умовах. Тобто вони будуть підвищувати ставки, – поінформував аналітик.

Ігор Рейтерович, своєю чергою, переконаний, що Туреччина виступатиме за пролонгацію зернової ініціативи незалежно від того, хто переможе на виборах. Тому Анкара “вкрай негативно та радикально агресивно” реагуватиме на будь-які спроби РФ вийти з угоди. Політолог переконаний, що Москва може шантажувати цим питанням, вибивати собі додаткові преференції, але не ризикуватиме політико-економічними відносинами з Туреччиною.

Економіст, інвестиційний банкір Сергій Фурса в ефірі телемарафону 27 квітня нагадав про фактор Китаю, для якого Україна є важливим торгівельним партнером “у плані продуктової безпеки”.

– Можливо, це схиляло РФ до зернової угоди – вплив Китаю. Бо для КНР важлива українська кукурудза, – заявив експерт.

На питання Китаю в коментарі Фактам ICTV звернув увагу і Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSЕ). Він пояснив, що Пекін зараз хоче позбутися залежності від США в сфері поставок кукурудзи. Саме тому китайці зацікавлені в тому, щоб зерновий коридор працював. Гарантування експорту зерна є одним із пунктів так званого , який представило МЗС КНР.

– Їм не подобаються оці інспекції на Босфорі, коли росіяни перевіряють китайські судна. Тому мені здається, що якоюсь такою фігурою в зерновій угоді є ще й Китай. В мирному плані КНР є пункт, що зернова угода має працювати, – наголосив аналітик KSЕ.

Зерновий шантаж РФ: як вплине на Україну та які альтернативи

Павло Мартишев звернув увагу, що Росія посилила зернові погрози на тлі проблем із експортом української агропродукції через західні кордони – до країн ЄС. Наразі сусідні з Україною країни (такі як Польща, Словаччина, Угорщина) заблокували імпорт продовольства.

За словами Мартишева, росіяни скористалися цією ситуацією і висунули низку вимог для пролонгації зернової ініціативи.

Аналітик KSЕ розповів, що альтернативою морському шляху є залізничний та автомобільний маршрут через Європу. Окрім того, залишається експорт гирлом Дунаю, який вдалося розблокувати після звільнення острова Зміїний.

Однак блокування зернового коридору, в поєднанні з проблемами на західному кордоні, може призвести до мільярдних втрат для економіки України.

– Це мільярди доларів (втрат, – Ред.), оскільки в нас кукурудза, пшениця йде . Її не дуже вигідно експортувати через західні кордони (через транспортні витрати, – Ред.). Загалом це колапс експорту. В нас залишиться тільки Дунай та якийсь частковий транзит через Румунію і Польщу.

В нас у липні буде збиральна кампанія озимих культур. Уже буде проблема, куди це діти. І в нас ще не вивезена велика частка кукурудзи. Тому це дуже поганий сценарій, його краще навіть не розглядати, – наголосив Мартишев.

Експерт додав, що аграрний експорт став важливим джерелом надходження валюти в Україну в умовах повномасштабної війни. Це дозволяє підтримувати стабільність гривні. Тож проблеми з експортом можуть негативно відобразитися на національній валюті.

Крім того, варто не забувати про українських аграріїв, які отримують від експорту кошти на ту ж посівну кампанію.

Мартишев уточнив, що ціни на світовому продовольчому ринку поки що продовжують знижуватися, попри зернові погрози РФ. Це свідчить про те, що зернотрейдери досить скептично ставляться до шантажу Москви.

– Ринок, я б сказав, не дуже довіряє тому, що Росія вийде із зернової угоди. Якби ринок “лякався”, то ціни зараз би уже зростали. Тобто зернотрейдери думають, що РФ просто блефує і залишиться в зерновій угоді після 18 травня, – зазначив аналітик.

Сергій Фурса, своєю чергою, прогнозує, що навіть якщо виникнуть проблеми в рамках зернової угоди через політичну ситуацію в Туреччині та більший тиск РФ, кілька місяців “не будуть критичними для українських аграріїв”. Головне, за його словами, – це розуміння, що “десь із вересня” зерновий коридор знову повноцінно запрацює.