Зернова криза: чому імпорт українського зерна став проблемою для країн ЄС

Чорноморська зернова угода знову опинилася під ударом: Росія погрожує блокувати її після 18 травня. Паралельно виникли проблеми з українським аграрним експортом до країн Євросоюзу.

Все через протести фермерів із сусідніх країн, які стверджують, що втрачають прибутки через імпорт української агропродукції.

Що відомо про заборону імпорту до ЄС, її причини та можливі наслідки для України – далі в матеріалі.

Морем і суходолом: як Україна експортує зерно під час війни

На початку повномасштабного вторгнення Росія заблокувала експорт з українських портів на Чорному морі, спровокувавши загрозу глобальної продовольчої кризи та різке зростання цін на продовольство.

Задля уникнення дефіциту зернових на світовому ринку Європейський Союз започаткував альтернативний експортний маршрут з України. Йдеться про ініціативу Шляхи солідарності, про яку Єврокомісія 12 травня 2022 року.

Це сухопутний логістичний маршрут через країни ЄС, який надав Україні можливість експортувати продукцію та імпортувати необхідні їй товари (від гуманітарної допомоги до кормів для тварин і добрив). Експорт здійснюється автомобільним та залізничним транспортом. Продовольство везуть до портів Євросоюзу (румунських, польських та балтійських) для подальшого транспортування до країн призначення.

Євросоюз полегшив транспортування та прикордонний контроль для української агропродукції.

А з 4 червня 2022 року усі мита і квоти на продукцію з України терміном на рік (до 5 червня 2023), суттєво спростивши доступ на свій ринок для українських експортерів.

В Євросоюзі Шляхи солідарності “рятівним колом для економіки України”. У період з травня по грудень 2022 року вони дозволили експортувати близько 45 млн тонн українських товарів (серед яких велику частку займає саме агропродукція) та імпортувати в Україну близько 23 млн тонн необхідних їй товарів. Це забезпечило приблизно €20 млрд доходу для українських фермерів та бізнесу.

Через Шляхи солідарності наша країна вже понад 30 млн тонн сільськогосподарської продукції.

22 липня 2022 року в Стамбулі була підписана Чорноморська зернова ініціатива, яка деблокувала українські порти та допомогла поновити морський експорт. Угоду терміном на 120 днів з можливістю пролонгації уклали Україна, ООН та Туреччина. Окрему домовленість ООН та Анкара підписали з РФ.

За , Чорноморським зерновим коридором вдалося експортувати понад 29 млн тонн сільськогосподарської продукції, з яких 50% – кукурудза, а 28% – пшениця.

Крім того, Україна здійснює експорт . Цей шлях було розблокований після деокупації острова Зміїний. Минулого року через порти на Дунаї вдалося обробити понад 16 млн тонн вантажів. Поточного року Кабінет міністрів очікує зростання перевалки вантажів до 20 млн тонн.

Загалом у 2022 році Україна експортувала агропродукції на $23,6 млрд, Інститут аграрної економіки з посиланням. І в уряді , що Україна в 2023 році зможе зберегти експортний потенціал агросектору на рівні понад $20 млрд.

Що відбувається з імпортом до ЄС

Протягом останніх тижнів фермери зі східноєвропейських країн ЄС (таких як Польща, Румунія та Болгарія) вийшли на протести проти наслідків українського аграрного імпорту.

Польські фермери навіть погрожували Володимира Зеленського до Варшави. Протести спонукали міністра сільського господарства Польщі Генрика Ковальчика піти у відставку.

Європейські виробники стверджують, що імпорт з України знизив ціни на внутрішньому ринку, через що вони не можуть вигідно реалізувати продукцію. Фермери скаржилися, що не можуть конкурувати з вартістю дешевшого українського зерна, і вимагали компенсації від Єврокомісії.

Ще наприкінці січня Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина повідомляли в спільній доповіді, що одним із наслідків спрощення імпорту продукції з України стало значне збільшення поставок на ринки ЄС, особливо до сусідніх країн. І це створює проблеми для місцевих фермерів.

– Зараз з’являється дедалі більше ознак того, що цей приріст, якщо його не обмежити, може створити серйозні труднощі для виробників ЄС в аграрному секторі. Така ситуація вимагає негайного реагування, оскільки виробники ЄС вже постраждали від наслідків війни в Україні (унаслідок зростання собівартості виробництва через підвищення цін на паливо, енергоносії та добрива), – йдеться в доповіді.

Як інформує телеканал CNN, роздратування фермерів зросло після того, як Єврокомісія оголосила про плани продовжити безмитний імпорт української агропродукції до червня 2024 року.

– Болгарія солідарна з Україною, але на аграрному ринку створюється локальний надлишок, тому що замість експортних коридорів наші країни стають складами, – заявив міністр сільського господарства Болгарії Явор Гечев, якого цитує CNN.

На початку квітня Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія одна за одною оголосили про тимчасову заборону імпорту агропродукції з України в односторонньому порядку, задля захисту інтересів місцевих виробників.

Румунія відмовилась від ідеї заборони імпорту. Натомість країна чекає заходів від Єврокомісії для допомоги фермерам.

Попри призупинення імпорту, ці країни не забороняли транзит української сільськогосподарської продукції через свою територію.

За Мінагрополітики України, суходолом найбільша кількість української продукції (до 80%) транспортується транзитом через Румунію. На другому місці Польща (10% продовольства). Найменший обсяг транзиту здійснюється через Угорщину (5-6%) та Словаччину (1,5%).

В Єврокомісії наголошували, що торгова політика належить до виключної компетенції ЄС. Тож країни-члени не можуть в односторонньому порядку ухвалювати рішення. Водночас у Брюсселі усвідомлюють проблему, тож наразі відбуваються консультації з урядами східноєвропейським країн.

Імпорт через західний кордон: що спричинило проблему

• Падіння цін на світовому ринку

Як зазначив у коментарі Фактам ICTV аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSЕ) Павло Мартишев, падіння цін на аграрну продукцію є глобальною тенденцією на світовому ринку. Тож звинувачувати в цьому імпорт українського зерна в Європу недоцільно.

– Ціни знизилися по всьому світу. Якщо ми подивимося на Чиказьку, Паризьку біржі, то ціни і в США знизилися, і в Австралії, і в нас. Тобто це глобальна тенденція, а не лише в Польщі. Звинувачувати тут українське зерно не можна, – заявив експерт.

Мартишев додав, що насправді більша частка українського зерна йде на транзит, а не на внутрішній ринок ЄС.

На цей аспект звернув увагу й інвестиційний банкір Сергій Фурса в ефірі телемарафону Єдині новини. За його словами, початок повномасштабної війни в Україні “збурив сировинні ринки” й спровокував зростання цін, які після підписання зернової угоди відкотилися назад.

– Проблема не через українське зерно виникла, а через цінову кон’юктуру на світовому ринку. Просто ціни впали вдвічі, і вони (європейські фермери, – Ред.) недоотримали свій прибуток… Почалася війна, це збурило сировинні ринки, і розпочалися спекуляції на цих ринках. Ціну розігнали вдвічі вище, досить штучно. А коли була досягнута зернова угода, то вся ця спекуляція просто обнулилася, – пояснив Фурса.

Згідно продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), ціни на продовольство падають 12 місяців поспіль, знизившись на 20,5% порівняно з максимумом у березні 2022 року. Наприклад, індекс цін на зернові впав на 18,6%. Цьому сприяв запуск Чорноморського зернового коридору.

В Мінагрополітики України також , що проблеми європейських фермерів – це не вина наших агровиробників. До того ж на українському зерні заробили трейдери, перевізники та порти.

– Першопричина такої ситуації на європейському ринку – не в ціні українського збіжжя, а у війні, яку розв’язала РФ проти України, – зазначив міністр Микола Сольський.

Він уточнив, що українське зерно зараз не є ключовою причиною ціноутворення на ринку. За словами Сольського, за останні два місяці котирування знижуються через прогнози дуже великого врожаю з Бразилії. І цей фактор тисне на ринок.

• Невиправдані очікування фермерів

За словами експертів, ще одним фактором, який спричинив нинішню ситуацію з українським експортом, є намагання фермерів у ЄС вибити для себе дотації.

Як розповів Сергій Фурса, минулого року суттєво зросла вартість зерна. У зв’язку з цим європейські фермери вирішили не продавати його, зберігати на складах, щоб заробити на подальшому зростанні цін. Однак ціни впали, і виробники не отримали очікуваних прибутків. Саме тому фермери вийшли на протести, вимагаючи від своїх урядів та Брюсселя дотацій.

– Вони цими проблемами на нашому кордоні шантажують Брюссель, щоб вибити більше дотацій для себе, – розповів Фурса.

На проблему з невиправданими очікуваннями фермерів звернув увагу і аналітик KSЕ Павло Мартишев.

– Чому це сталося в Польщі? Польща зібрала непоганий врожай у 2022 році, і польські фермери не хотіли його продавати. Вони сиділи з високими запасами, очікуючи, що ціна виросте. Але ціна впала, і вони зіткнулися з тим, що зерна багато, і тут ще заходить українське зерно, – повідомив він.

• В очікуванні виборів

Третій фактор, який впливає на ситуацію, – політичний. Цієї осені в Польщі відбудуться парламентські вибори. І фермери є ядерним електоратом правлячої консервативної партії Право і справедливість (PiS).

– Восени очікуються вибори до Сейму, і провладна партія має значну підтримку серед фермерів. Фермери цим скористалися, вийшли на протести та почали закликати владу обмежити імпорт українського зерна, – звернув увагу аналітик KSЕ Павло Мартишев.

З цим погоджується політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

– Там є прямі політичні елементи. У них вибори. Значна частина ядерного електорату партії Право і справедливість – це фермери. Вони хотіли притримати польське зерно, дочекатися підняття цін і потім його дуже вигідно продати. Тут же питання не про українське зерно, – заявив політолог у коментарі Фактам ICTV.

За словами Рейтеровича, заяви про те, що українська агропродукція демпінгує (занижує) ціни, є “міфом, який нам потрібно розбивати”. Адже зерно, яке йде на експорт, є українським є лише за фактом свого походження. В подальшому його викупляють інші компанії.

Про політичну причину акцій протесту фермерів та аграріїв у Польщі заявляли і в Міністерстві фінансів України.

– Польща зараз знаходиться на порозі передвиборчої кампанії – скоро будуть парламентські вибори. Вочевидь ті політичні сили, які не знаходяться при владі, шукають будь-які приводи для того, щоб трошки качати ситуацію. Це природній демократичний процес, на який польська влада змушена реагувати, – заступник міністра фінансів Олександр Кава.

Що пропонують в Єврокомісії

У відповідь на занепокоєння фермерів Єврокомісія в березні запропонувала заходи підтримки на €56,3 млн ($61,3 млн). Брюссель вирішив “компенсувати постраждалим фермерам економічні втрати через збільшення імпорту” з України.

Однак країни Східної Європи наполягали на більш масштабних заходах.

19 квітня Єврокомісія . Відповідного листа президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн направила урядам Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії.

Йдеться про три пропозиції:

• До вже наданого пакета допомоги на €56,3 млн для фермерів з п’ятьох країн готується другий пакет фінансової підтримки в розмірі €100 млн.
• Євросоюз вживатиме превентивних заходів щодо окремих категорій зерна (української пшениці, насіння соняшнику, кукурудзи та ріпаку). Йдеться про тимчасову заборону на імпорт цієї продукції до 5 східноєвропейських країн і транспортування її лише транзитом.
• ЄС починає розслідування щодо “інших чутливих продуктів”.

Водночас міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини запропонували Єврокомісії заборонених для імпорту українських товарів. Вони закликають включити до переліку на транзит соняшникову олію, борошно, мед, цукор, яйця, м’ясо, м’які фрукти, молоко та молочні продукти.

Наразі відбулося кілька раундів переговорів за участю віцепрезидента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса, єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського та міністрів сільського господарства п’яти країн. Остаточної домовленості поки не досягнуто.

– Є три різні думки в Єврокомісії. Перша – не дозволяти, щоб ці країни могли запровадити заборону (на імпорт, – Ред.). Це підтримують країни Центральної та Західної Європи, і там лунають досить різкі заяви. Другий варіант – Єврокомісія радитиме нам самостійно домовлятися з цими країнами.

І третій варіант – що вона дозволить цим країнам погодити якийсь список, – пояснював міністр аграрної політики України Микола Сольський в ефірі телемарафону.

Він уточнив, що Київ відстоює перший варіант, але готовий до компромісів.

Наслідки для України

За словами аналітика KSЕ Павла Мартишева, проблеми з імпортом української агропродукції до ЄС можуть негативно вплинути на економіку України. Все залежить від подальшого розвитку подій.

Експерт виділив два фактори:

1. Це може призвести до девальвації гривні. Адже аграрний експорт став важливим джерелом надходження валюти в умовах війни та підтримання стабільності курсу.

– Якщо в нас будуть проблеми з експортом, то це може негативно відобразитися на гривні, – заявив Мартишев.

Він нагадав про погрози РФ заблокувати зерновий коридор, що може стати додатковим ударом по аграрному експорту.

2. Гроші, які отримують аграрії за експорт своєї продукції.

– Дуже мало грошей уже залишилося в аграріїв на посівну кампанію, на збиральну кампанію. Якщо на початку повномасштабного вторгнення в багатьох були ще якісь запаси після двох років високих цін у 2020 – 2021 роках, то зараз ці гроші закінчуються. І це може призвести до досить поганих наслідків на декілька років вперед, – розповів експерт.

Павло Мартишев уточнив, що йдеться про зниження площ під сільськогосподарськими культурами, банкрутства, неможливість закуповувати добрива або хімікати. Експерт додав, що блокування українського експорту “знизить аграрне виробництво”, і це погано не лише для України, а й для всього світу.

Як зазначив Мартишев, можна говорити про мільярди доларів втрат для економіки України внаслідок блокування експорту морем та суходолом.

На думку асоційованого члена Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Олега Нів’євського, втрати від блокування імпорту до ЄС можна порівняти за масштабом з впливом від морської блокади.

– Слід очікувати зростання продовольчої інфляції. Для нас це, безумовно, втрати. Йдеться про збільшення невизначеності та ризиків… Варто розуміти, що не тільки наші фермери та сільгоспвиробники постраждають, але й економіка України загалом.

За масштабом можна порівняти з впливом від блокуванням портів РФ. Тоді, за підрахунками Агроцентру KSE, український АПК втратив близько $15 млрд. Імовірно, сума буде менша, але цілком можливо, що також буде обраховуватися в мільярдах, – зазначив Нів’євський, якого цитує .

Варто зазначити, що Єврокомісія пропонує продовжити ще на рік скасування імпортних мит, квот і заходів торгового захисту на український експорт до ЄС.

Пропозиція має бути затверджена на рівні Європарламенту та Ради ЄС. Рішення вже з міжнародної торгівлі Європарламенту.

До чого ж дійдуть члени ЄС в питанні розблокування українського імпорту – покаже час.