Авторка проєкту «Шукай» Юлія Бевзенко: про нові скульптурки радимося навіть із військовими

Нещодавно фасад першого корпусу Національного технічного університету України КПІ ім. Ігоря Сікорського» прикрасила мініскульптурка «Цукровий бурячок», присвячена київським меценатам-цукрозаводчикам початку ХХ століття.

Це вже 39-я мініскульптура в столиці, створена в рамках проєкту «Шукай!». А незабаром уже в травні очікується і 40-а фігурка. Про те, для чого створювався проєкт, як знайти фігурки у місті та як проєкт існує під час війни, KP.UA розповіла Юлія Бевзенко, яка називає себе менеджеркою Києва, авторка проєкту «Шукай!».

«Цукровий бурячок» - про меценатів від меценатів

- Юлю, розкажіть про вашу нову скульптурку - чому саме цукровий буряк?

- «Цукровий бурячок» присвячений українським меценатам кінця ХІХ – початку ХХ століть. Вони займалися виробництвом цукру, а прибуток вкладали у розвиток столиці. КПІ, заснований у 1898 році, якраз і був побудований на "цукрові" гроші київських меценатів-цукрозаводчиків.

За традицією, ми вигадуємо для кожної мініскульптурки особливу прикмету. Цього разу вона звучить так: «Мене потри - свій внесок зроби». Ця скульптурка про те, що кожен із нас – меценат. Кожен може вплинути на те, як виглядає Київ сьогодні та як місто розвиватиметься завтра.

Київ, збудований меценатами, відбудовуватиметься меценатами. І не лише Київ, а вся Україна, яка сьогодні страждає.

«Цукровий бурячок» – символ натхнення для підприємців та благодійників. Ми всі маємо відношення до цього.

До речі, і саму скульптурку створено за рахунок мецената. Дмитро Синенко, підприємець, волонтер та випускник КПІ, розповідає: «Якось я гуляв київськими вулицями і натрапив на мініскульптурки з проєкту Юлії Бевзенко «Шукай!». Разом ми вирішили присвятити мініскульптуру «Цукровий бурячок» Київському політехнічному інституту та меценатам-цукрозаводчикам Києва. За останній рік мешканці міста почали більш активно цікавитись його історією. Вірю, що наша мініскульптурка посилить цей інтерес».

Надихалася Ужгородом, але робила для Києва

- Мініскульптури – не новина для України. Можливо, під час створення проєкту ви надихалися чиїмось прикладом? У тому ж Ужгороді їх понад сорок...

- Так, насправді, мене надихнув Ужгород. У 2017 році ми гуляли містом з екскурсоводом Віктором Опалеником, і він показував нам такі мініатюрки. Подумала: як це класно, знаходити маленькі скульптурки, гуляючи містом, – було б круто, якби такі з'явилися у Києві.
Ужгород, Віктор Опаленик та скульптор Михайло Колодко мене надихнули. Минув рік перед тим, як я зрозуміла, що можу очолити такий проєкт.

Мініатюрні пам'ятники в Ужгороді присвячені або Україні, або Угорщині - у Києві я вирішила розповідати історію міста у бронзових мініскульптурках, щоб кожен символ був присвячений цікавому факту з історії столиці. Написала список із семи скульптурок і почала з першої – «Котлети по-київськи». Так скульптурки з'явилися у Києві.

- Як би ви пояснили – навіщо варто спеціально шукати ці мініскульптурки?

- Щоб дізнаватись про своє місто більше. Зараз багато людей переїхали до Києва, і хочеться, щоб місто не було для них чужим. За останній рік проєкт «Шукай» набув нових смислів. До цього він був для киян та гостей міста. А зараз – не лише для людей, які живуть тут багато років чи все життя, а й для тих, хто переїхав до Києва через війну та шукає відповіді на свої запитання.

"Шукай" створений для того, щоб у місті було цікаво жити. Не завжди є можливість оплатити індивідуальну екскурсію чи потрапити на групову екскурсію - зате мініскульптурку можна знайти під час звичайної прогулянки. Ти знайшов одну, відсканував QR-код – дізнався, чому тут є така скульптура і якому факту вона присвячена. Такі знахідки піднімають настрій.

Відмовилися від вже готових до 24.02.2022 фігурок – не на часі 

– Як правильно шукати мініскульптурки проєкту «Шукай»?

- На них нескладно натрапити випадково, просто гуляючи Києвом. Якщо ж шукати цілеспрямовано, можна відкрити наш сайт і побачити розташування скульптурок на сайті. Наприклад, лише на Хрещатику їх чотири.

На жаль, нові скульптурки не відзначені на гугл-карті: Мінцифри заборонило вносити зміни протягом цього року і, гадаю, ще якийсь час. Про розташування нових скульптурок ми пишемо у своєму Instagram та на сайті проєкту. Тому старі мініскульптурки можна знайти на карті, а нові – у соцмережах.

– Крім заборони на зміни гугл-карт, як ще вплинула війна на проєкт «Шукай»?

- Після 24 лютого 2022 року ми відмовилися від кількох скульптурок: вони виявилися не на часі. Наприкінці зими минулого року розроблялося кілька проєктів, я вже заплатила за них гроші. Але це не проблема: ми все розуміємо, грошей не шкода, рухаємось далі.

Натомість за 2022 рік ми відкрили «Привид Києва», «Паляницю», а цього року – «Цукровий буряк». Розвиваємо зараз те, що на часі, дуже обережно плануємо символи, відчуваємо ритм міста, контекст, у якому живемо, обговорюємо, що зараз доречно, а що ні. Саме тому випускаємо не надто багато скульптурок: намагаємося робити лише те, що люди зрозуміють, що їх надихне та дасть позитив.

Така у нас місія. Раніше була розважальна та освітня, зараз – освітня, що надихає та дає надію.

- Які у проєкта «Шукай» плани на майбутнє?

- Які скульптури я хотіла б відкрити, у мене розписано на 6 місяців вперед. І є те, над чим працюємо прицільно – це план на 5 тижнів.

Наступною плануємо відкрити ювілейну, 40-у скульптуру, в дуже хорошому місці з постійними меценатами. Сподіваюся, ми потрапимо в серце людей, подаруємо їм натхнення, надію та трохи гарного настрою.

– Хто виготовляє скульптурки для вашого проєкту?

- Біля кожної скульптурки є QR-код, який веде на сайт із інформацією про неї та її автора. Також автора можна знайти на самій табличці. На даний момент у нас 39 скульптурок від шести скульпторів – це Марко Галенко, Сергій Галенко, Дар'я Вовк, вона вже теж Галенко, Ольга Колесник, Анна Роздорожнюк та Юрій Білявський.

Раніше були легковажніші, а зараз зважуємо кожне слово

- Як ви обираєте, кому та чому присвятити скульптурки?

- У мирний час ми могли дозволити собі бути легковажнішими, а зараз зважуємо кожне слово, кожен свій символ. Хочемо допомагати людям набувати нових смислів, дізнаватися щось про історію міста під час прогулянок.

Сьогодні це актуально – читати книги з історії України та історії Києва, зокрема. Впізнавати щось, чого ти раніше не знав. Взяти той же «Цукровий буряк». Це історія про благодійників та меценатів минулого. А також натяк: кожен може стати меценатом, для цього не обов'язково бути мільйонером. Такий меседж ми передали через персонаж веселого працьовитого бурячка, у ньому багато сенсів.

І ось для того, щоб створити такий символ, потрібно пройти через сумніви, пошуки. Ми постійно радимося із істориками, києвознавцями, працівниками музею, культурологами, піарниками, комунікаційниками, навіть військовими, щоб отримати «зелене світло», щоб зрозуміти, нормально чинимо чи якась скульптурка зараз не на часі. Цікавимося, чи випадково не вклали якісь ворожі смисли.

Я, як менеджер, несу велику відповідальність за проєкт. Це мій приватний проєкт, — я не чиновник, не депутат, не працюю в якійсь інституції. У вільний від основної роботи час (я екскурсовод), розвиваю проєкт. Хоча і він вже став частиною основної роботи.

Вибираємо ідеї для майбутніх скульптурок дуже ретельно, радячись із різними людьми.

Я запитую у підписників у сторіз, екскурсоводів і людей, з якими зустрічаюся: який ви хочете встановити символ, прошу надсилати свої ідеї. Так і вибираємо нову скульптурку – болісно та довго.

Цього року відкрили першу мініскульптурку лише у квітні. А до цього у листопаді «Паляницю». Між нею і «Цукровим буряком» минуло 6 місяців. Хочеться багато відкривати. Але краще скульптурок буде менше, але вони будуть змістовними, зможуть надихати і піднімати настрій людям.

- І як постскриптум - які скульптурки жителі Києва люблять найбільше? Які найчастіше труть на щастя?

- Я думаю, це точно мініскульптурка, присвячена гравцям в шахи у парку Шевченка - «Київські шахісти», «Київський балкон» та 100% - наш «Київський слоник» на Майдані Незалежності на честь фонтана-слоника.

З інтерактивних скульптур люди люблять грамофон, який грає гімн Києва, та серце Амосова, що відбиває ритм серця людини.

Довідка "КП

«Шукай!» - проєкт менеджера Києва Юлії Бевзенко, започаткований у 2018 році. Він розповідає про історію Києва у бронзових мініскульптурках. Серед них є "Котлета по-київськи" на Андріївському узвозі, "Київський каштан" та "Київська (Скіфська) пектораль" на Хрещатику; "Київський комп'ютер", "Золоті Ворота", "Вертоліт Сікорського" на Ярославовому Валу; «Київський фонтан» та «Київська гривня» на Володимирській; «Київська кава» на Великій Житомирській; «Танцівники» на Театральній, «Привид Києва», «Паляниця» та інші.

Сайт проєкту 

Інстаграм проєкту 

Інстаграм Юлії Бевзенко