Ольга Жуковцова - про серіал «Молода», повернення «Жіночого Кварталу» та особисте

Щойно на Новому каналі закінчився перший сезон серіалу «Молода» - наша адаптація американського формату Younger. За сюжетом, після розлучення з чоловіком 40-річна Ольга намагається перезапустити свою кар’єру у видавничій справі, адже давно покинула роботу заради сім’ї. Та на кількох співбесідах їй відмовляють через вік.

Тоді героїня вирішує переписати біографію, «скинувши» 14 років, і розпочати нове, молоде життя.

Поки з нетерпінням чекаємо, чи буде канал знімати другий сезон, KP.UA поговорила з виконавицею головної ролі в «Молодій» 39-річною Ольгою Жуковцовою про її роль, повернення концертів «Жіночого Кварталу» та особисте.

Найскладніше було вперше поцілуватися

- Олю, а вам колись відмовляли в роботі через вік?

- Звісно. Я вже не підходжу на ролі, де потрібна дуже молода дівчина. Перед зйомками у «Молодій» в мене були серйозні проби. Мені сказали, що я підходжу за зовнішністю та іншими характеристиками, але водночас у мене дуже дорослий погляд, в якому відчувається досвід життя. Тоді я вперше усвідомила, що вже доросла й не можу грати 26-річних дівчат, навіть якщо гарно виглядаю. Погляд видає все.

- За вашими спостереженнями, вік – це проблема нашого сьогодення? Бо я інколи натрапляю на вакансії, і там хочуть бачити молоду дівчину, але з великим досвідом роботи й безліччю різних навичок. Де ж молодій дівчині той досвід взяти?

- Справді, в молодих не може бути великого досвіду. Коли працювати, якщо треба вчитися у школі, потім – в університеті, тому незрозуміло, як таке можна вимагати. Думаю, це не дуже коректний запит роботодавців.

- До «Молодої» ви не мали досвіду зйомок в інтимних сценах. Це, напевно, був для вас виклик?

- Так, це мій перший досвід, і це було важко. Але, по-перше, я розуміла, що то робота. По-друге, наша режисерка Міла Погребиська навмисно залишила такі сцени на кінець знімального процесу, щоб ми добре познайомилися, зблизилися як друзі.

Насправді, найскладніше було вперше поцілуватися. А вже після поцілунків грати сцени в ліжку було не так і важко.

Пам’ятаю, як при першому поцілунку всі на знімальному майданчику дуже соромилися. Тиша стояла нереальна. Це була сцена, де я цілую Діму. Після невдалого побачення з надзвичайно неприємним чоловіком, яке організувала подружка, я вибігаю з ресторану, біжу до Діми й дуже смачно цілую його в губи. Це було складно і для мене, і для Дмитра.

- Що для вас важливо в таких зйомках, щоб це виглядало на екрані правдиво?

- Для мене важливо, щоб було приємно з партнером, щоб він смачненько пахнув (усміхається). У нас із Дімою все склалося – не було конфлікту, ми розуміли одне одного, тому він викликав у мене лише позитивні емоції. Він класний і як партнер, і загалом як людина. Якийсь незручний чи незрозумілий момент з ним завжди можна було обговорити, а це дуже важливо. Чи, навпаки, щось порекомендувати, порадитися.

Було дуже смішно, коли ми цілий день знімали квартиру Діми. У багатьох серіях є епізоди, як ми заходимо в його помешкання, причому вже в пристрасному поцілунку. А потім нам треба було зняти сцену, коли ми заходимо без поцілунку. Але вже я настільки звикла, і щойно прозвучало «камера, мотор, поїхали», автоматично почала цілувати Діму.

- Дмитро Архіпов служить зараз добровольцем у ЗСУ. Ви підтримуєте зв’язок?

- Ні, я з Дімою зв’язок не підтримую. Власне, зйомки закінчилися дуже давно. І мене не було на зустрічі акторів та знімальної групи перед запуском серіалу. З ним ми не товаришуємо настільки, щоб спілкуватися поза знімальним майданчиком.

- Прекрасна у цій стрічціІрма Вітовська. В принципі, як і завжди. Це ваш перший досвід співпраці з нею?

- Ірма – просто суцільний кайф. Так, я вперше з нею знімалася, і для мене працювати разом було величезною насолодою. Це завжди весело. Вона могла придумати мені якийсь жарт, щоб зробити сцену смішнішою, чи щось порекомендувати. З нею легко.

Чекаємо з дівчатами із «Жіночого Кварталу» на гастрольний тур

- З травня «Жіночий Квартал» планує свій благодійний тур країною, до цього були концерти лише «Єдиного Кварталу». Всі дівчата готові повернутися?

- Так, ми з дівчатами дуже чекаємо на наш гастрольний тур. Буває важко, адже на концерти приходять багато волонтерів, військових, але коли в кінці дякують, ти розумієш – це потрібно. Людям важко, всі по-своєму переживають дуже великий стрес, і з ним треба боротися. Позитивні емоції завжди допомагають підняти настрій. А з кращим настроєм ти вже можеш зробити трішечки більше – і про себе попіклуватися, і про інших. Тому дуже чекаємо цих зустрічей.

- До речі, ви говорили, що зняли кліп своїй подрузі Лєрі Товстолєс і вперше в житті були продюсеркою. Як вам цей досвід?

- Для мене досвід продюсерки дуже важливий, адже я вперше була з іншого боку. Тобто, тією людиною, яка заходила в гримерку і казала: «Через 5 хвилин акторка має бути на знімальному майданчику. Мене взагалі не обходить, що ви не встигаєте, у вас є графік». Отак (сміється). Я зрозуміла, що таке, коли в тебе таймінг, що таке, коли через якусь одну службу чи людину не можна рухати процес вперед. Але мені пощастило, бо в нашій команді всі професіонали своєї справи, тому було не дуже важко.

- Коли ви вітали Лєру з днем народження, вона написала у відповідь такі слова: «Моя люба, моя краща подружка, моя творча мама!». Творча мама – що це значить?

- Що я її творча мама. Вперше побачила Лєру на «Лізі сміху», коли мене запросили позайматися акторською майстерністю з їхньою командою «180 і вище». І я тоді одразу сказала, що це найталановитіша дівчина. До речі, в цій же команді грала і Аліна Кошарна, яка зіграла в «Молодій» Софі.

А потоваришували ми з Лєрою, вже коли прийшли у «Жіночий Квартал».

- Олена Кравець нині не знімається у «Кварталі». Вам її бракує?

- Олена вже дуже давно не знімається, напевно, років півтора, тому не можу сказати, що нині є якісь великі переживання, вже минув певний час. Спочатку було дивно, відбувалися певні пертурбації в номерах, все йшло по-новому. Та зараз уже звикли.

- Усі концерти у вас зараз благодійні. Але Євген Кошовий розповідав нам в інтерв’ю, що «Квартал» підтримує своїх співробітників, і зарплату платять за рахунок прибутків минулих років. Вам вистачає, щоб прожити з родиною?

- Так, усі концерти благодійні, і «Квартал» підтримує нас фінансово, за що їм велика вдячність. Я не буду говорити, на що вистачає чи не вистачає, це якось некоректно. Але в будь-які часи хочеться давати дитині максимально якісну освіту, наскільки це можливо. Хочеться мати якусь опору, роботу, чимось займатися, заробляти. Та й зйомки «Кварталу» у нас не щодня, тому я займаюся і власними проєктами.

Не дозволяю собі сісти й плакати

- Після початку повномасштабної війни ви разом із чоловіком і сином виїхали до Туреччини. Тепер живете на дві країни. Як усе встигаєте?

- Річ не в тім, як я все встигаю. Концерти у нас раз на два місяці. Найскладніше те, що важко добиратися, і це дорого. Тому якщо планую їхати в Україну, то їду не на день чи два, а вже на місяць чи півтора. Поки що так.

- А чому саме Туреччина? Маєте там якусь допомогу?

- У Туреччині у нас є де жити. Але жодної допомоги там немає.

- Поки ви в Україні, там у вас на господарстві лишаються син із чоловіком. Два чоловіки справляються?

- Вони там на господарстві ще й з дідусем. Це дідусь мого чоловіка Діми, а нашому синові – прадідусь. Тому їх там троє. І їсти готують, і уроки роблять, і гуляють, ще й на футбол їздять. Справляються, а що робити! (родина вирішила виїхати із Дніпра, бо чоловік акторки пересувається на інвалідному візку. – Авт.).

- Ви вже кілька років займаєтеся викладанням акторської майстерності, ділитеся знаннями, як використовувати акторські техніки в житті. Приміром, як покращити самооцінку, пропрацювати впевненість у собі. Війна не змінила це? Як ви залишаєтеся впевненою в собі у нинішній ситуації?

- Я роблю великий акцент на цій своїй діяльності, це мій самостійний проєкт. Зараз готую онлайн-курс, і мені дуже хочеться, щоб усе склалося.

Впевненість у собі – це особиста оцінка власного досвіду, навичок та вмінь. Війна може відібрати життя, роботу, змінити все, але вона не може вплинути на самооцінку і впевненість у собі. В мене зараз теж немає зйомок у кіно, тому просто займаюся тим, чим давно мріяла. Я дуже любила викладати, тому вкладаю у цю справу всі свої сили й потроху розвиваю свій курс.

Тому якщо ви втратили роботу чи не маєте того заробітку, що був раніше, я б порекомендувала звернути увагу на те, чим завжди любили займатися. Саме час це зробити. Придивіться до нових справ, професій. Таке життя, так буває. Згадайте, як наші батьки переживали розпад Радянського Союзу, їм теж доводилося змінювати професії, адаптуватися.

- Що у вашому житті кардинально змінилося за цей рік?

- Усе змінилося. Але вже наче й звикла до того, як воно тепер живеться. Я, як і всі люди, шукаю, як себе зміцнювати, як собі допомагати, як допомагати іншим, як виживати, як триматися, як планувати далі життя. Займаюся життям. Не дозволяю собі сісти й плакати. Іноді це може бути, але щоб впасти в розпач, то ні. Адже розумію, що це не вихід. Практикую йогу. Щойно була на йога-турі, де займалася пізнанням себе не лише щодо свого тіла, а й щодо філософії.