Економічна стратегія-2023: за рахунок чого може зрости ВВП під час війни

У той час як закордонні економісти вважають, що нинішній рік має всі шанси увійти до трійки антирейтингу найгірших років ХХІ століття, в Україні впевнені у протилежному. Цього тижня президент Володимир Зеленський провів нараду щодо забезпечення темпів зростання економіки країни. За його словами, влада активно працює над новою економічною стратегією України, і 2023-й стане роком нашого економічного зростання.

Чи справді економіка країни може знайти сили зростати під час повномасштабної війни з такими катастрофічними втратами і за рахунок чого це може статися? Ці та інші питання KP.UA обговорила із експертами.

Назад, у майбутнє

За словами Володимира Зеленського, країна поступово відновлює інфраструктуру, але важливо вже зараз починати думати про відновлення вітчизняної економіки. Під час наради чиновники докладно обговорили шляхи забезпечення зростання ВВП, розвиток різних секторів економіки, пріоритетні стратегічні галузі та інвестиційну політику.

Конкретні цифри очікуваного зростання поки що не наводяться, але економісти застерігають: мінімальне зростання на 2-3% остаточно доб'є українську економіку після завершення цієї війни.

- Нам потрібна модель випереджувального розвитку, з динамікою 8-10% щорічно, причому не лише у перший післявоєнний рік, а й упродовж мінімум 10 років, - зазначив у розмові з KP.UA аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ. – Якщо до війни ми безнадійно відставали від європейських країн на 30-50 років, то зараз уже відстаємо на 10 років від себе рівня 2021 року.

«Зібрати якнайбільше податків – ось і вся стратегія»

З чого повинна починатися ця нова економічна стратегія? Економіст Олександр Гаврутенко впевнений: із Перемоги. Без цього ні про яку стратегію не може бути й мови.

– Економічно зростати можна і у війну, але це зростання буде незначним і навряд чи під нього потрібно будувати грандіозні плани, – вважає економіст.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко погоджується: у нас триває повномасштабна війна, тому стратегія має ґрунтуватися на тому, що ця війна завершилася. Але оскільки, за прогнозами і вітчизняних, і зарубіжних експертів, війна, швидше за все, затягнеться на тривалий час, то і стратегія – це воєнна економіка на роки.

- Більшу частину бізнесу доведеться перенести до західних регіонів, тіньову економіку буде дуже складно змусити платити податки, а ЄС та США постійно гроші не даватимуть, - перераховує експерт. – З урахуванням всього цього стратегія влади полягає у тому, щоб зібрати якнайбільше податків – от і вся стратегія.

Економіст Владислав Банков взагалі радить звертати увагу не на слова, а на конкретні дії влади.

- Судячи з майбутнього зростання тарифів та посилення фіскальної політики, жодного реального економічного зростання не буде, - вважає Банков. - Початком економічного зростання стане суттєве скорочення надуманих регулювань та кількості чиновників, надання максимальної свободи суб'єктам господарювання та скорочення бюджетів усіх рівнів, не пов'язаних з обороною. Не збільшення фіскального преса та зростання тарифів, які одразу ж розкрутять інфляцію, а саме оптимізація бюджетів і є найбільш економічно виправданим способом виконати вимоги зовнішніх донорів та кредиторів.

«Потрібно підтримувати моральний дух»

Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак зазначає: війна в країні триває вже понад рік, у людей накопичилася величезна втома від того, що відбувається. Це означає, що владі потрібно підтримати моральний дух населення, підбадьорюючи його в очікуванні кращих часів. Відповідно, плани, стратегії та активні розробки тактик економічного зростання країни – це частина роботи чиновників, хоча зовсім не факт, що ця робота в період війни буде виконана. Крім того, такий крок саме наприкінці квітня – на початку травня може бути продиктований планами підвищити тарифи на електроенергію, що змусить середньостатистичного українця економити ще більше.

- Також уряд має завдання з наповнення бюджету країни не лише за рахунок кредиторів, а й власними силами, - продовжує експерт. - Тому заяви про те, що «2023 рік стане роком економічного зростання» може означати, що ми навчимося самостійно поповнювати бюджет країни навіть в умовах війни за рахунок того, що більше збиратимемо і менше витрачатимемо. Тобто офіційні показники будуть помірковано оптимістичними.

Не слід забувати і про відмову співпрацювати країн-імпортерів нашої аграрної продукції. Втім, каже Орищак, якщо влітку Європа зіткнеться із посухою та неврожаєм, настрій покупців різко зміниться. І тоді наші експортери матимуть можливість продавати агропродукцію за вищими цінами.

«Економіка має зростати під час війни»

Але повернемось до можливостей зростання. Олексій Кущ вважає, що під час війни економічне зростання цілком можливе, і це доведено країнами, які брали участь у Другій світовій війні.

– Тоді економіки практично всіх країн, за винятком Німеччини та Японії, зросли, – каже Кущ. – Зверніть увагу, що йдеться не лише про США, на території яких не велися бойові дії, а й, наприклад, про Велику Британію, міста якої були зруйновані бомбардуваннями. За підсумками Другої світової війни, зросла навіть економіка СРСР, який зазнав катастрофічних втрат. Є ще один важливий момент: країни, які переходили на мобілізаційну модель економіки, за підсумками війни показали зростання, а після війни економічне зростання просідало.

Можна сказати, що економіка під час війни просто має зростати, якщо країна планує перемогти, продовжує аналітик. Ті, хто показує економічне падіння, програють.

Як уже говорилося вище, Україні необхідно показати значне зростання, а для цього вітчизняній економіці потрібно пройти великий шлях. Якщо говорити про першочергові кроки, то, за словами експерта, до них входять:

1. Відхід від сировинної економіки, підвищення рівня додаткової вартості, вбудовування у глобальні ланцюжки додаткової вартості.
2. Системна модернізація інфраструктури, створення нової економічної топології – таксономічної сітки розміщення продуктивних сил.
3. Максимальне розкріпачення мікропідприємництва: дерегуляція на мікрорівні у розвиток приватної ініціативи.

- План відновлення - це і пошук взаємної вигоди для західних партнерів, і створення можливостей, і нове розміщення продуктивних сил, і дерегуляція, і зниження податків на працю, і рівні правила гри, і механізм захисту інвестицій, і галузі-драйвери, і максимально комфортні умови для зростання малого та середнього бізнесу, і перезавантаження економічної моделі, і матеріальна та цифрова інфраструктура, і нові ринки збуту, і технологічна модернізація, і перекваліфікація соціального капіталу, – каже Кущ. – Це багатофакторна модель, у якій навчений в Україні висококваліфікований персонал не їде з країни, а фіскальні стимули, спрямовані на зростання доходів, не призводуть лише до зростання обсягу імпортних товарів. Тому що в Україні буде де працювати, будуть свої власні товари, низькі податки на працю, найкращі у світі регулятивні процедури та пакет стимулів для зростання бізнесу.

Але те, що потрібно зробити, і те, що буде зроблено – це зовсім не те саме.

- Реалізація планів відновлення викликає у мене певний скепсис, - каже Олексій Кущ. – Я спостерігаю за чиновниками та їхніми ідеями: консервація сировинного характеру нашої економіки, стимулювання експорту робочої сили, сподівання на зовнішню допомогу. Усе це хибні концепції розвитку.

Максим Орищак додає: загалом, враховуючи війну в країні, що триває, заборони на імпорт нашої продукції закордонними партнерами, підвищення тарифів на електроенергію, - чудового вирішення проблем і принципово нову економічну стратегію очікувати не доводиться. Ми можемо тільки сподіватися, що влада намагатиметься задіяти дипломатичні шляхи вирішення ситуації і інтегруватись із західними країнами, наприклад, для завершення війни та взаємовигідної роботи з виробництва різних товарів у майбутньому.