В ISW пояснили, чому Путін часто змінював головнокомандувачів армії РФ в Україні

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) опублікували детальний розбір змін у російському військовому командуванні з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

У квітні 2022 року Росія не мала жодного командувача своїх військ в Україні з 24 лютого.

Путін, ймовірно, хотів представити себе як головнокомандувача і натхненника успішного вторгнення в Україну, адже Кремль планував захопити Київ за лічені дні. Можливо Путін не призначав командувача, щоб той не забрав собі перемогу в Україні.

Подібне існувало між радянським диктатором Йосипом Сталіним і маршалом Радянського Союзу Георгієм Жуковим під час Другої світової війни. Сталін мав обмежений і застарілий воєнний досвід і заздрив військовим подвигам і славі Жукова.

Путін не має воєнного досвіду, що могло вплинути на його рішення не призначати командувача, який міг би перевершити президента, привласнивши собі заслугу за очікувану перемогу.

Призначення та звільнення

Путін призначив першого командувача театру воєнних дій генерала армії Олександра Дворнікова у квітні 2022 року у відповідь на провальний наступ на Київ.

Президент РФ доручив Дворнікову повністю захопити Донбас до 9 травня, тим самим прирік російського генерала на провал. У травні Дворнікова змінили на генерала армії Геннадія Жидка.

Виснажливі, але частково успішні наступальні операції на сході України дали Путіну інформаційну підтримку для звільнення решти командирів, які не змогли на початку вторгнення просунутися на Київ: командувача Західного військового округу (ЗВО) генерал-полковника Олександра Журавльова, командувача Повітряно-десантних військ (ПДВ) генерал-полковника Андрія Сердюкова, а також Дворнікова.

Аналітики ISW наголошують, що мотиви призначення Путіним саме Дворнікова і Жидка незрозумілі. Хоча він міг обрати їх через їхні ймовірні зв’язки з начальником генерального штабу збройних сил Росії генералом армії Валерієм Герасимовим.

Генерала Олександра Лапіна поставили наглядати за майже всіма російськими операціями в Харківській і Луганській областях.

Влітку 2022 року Кремль все частіше робив Лапіна обличчям російського наступу на сході України, і Путін, можливо, планував призначити Лапіна наступним головнокомандувачем театру воєнних дій.

Та гостра критика на його адресу з боку російської провоєнної ультранаціоналістичної спільноти за втрату Лиману, ймовірно, відрадила Путіна від призначення Лапіна.

Аналітики наголошують, що Путін, ймовірно, розглядав Сергія Суровікіна як останнього незаплямованого високопоставленого командира, якого він міг призначити на посаду головнокомандувача армії РФ в Україні.

Путін також міг призначити Суровікіна, щоб захистити Кремль від подальшої критики за будь-які майбутні оперативні невдачі.

Перебування Суровікіна на посаді головнокомандувача театру військових дій посилило вплив і роль власника бойовиків Вагнера Євгена Пригожина в Україні, оскільки Вагнер почав отримувати значні поставки зброї зі складів армії РФ і взяв на себе місію захоплення Бахмута.

Ще у грудні 2022 року, як стверджують російські джерела, Валерій Герасимов начебто намагався переконати Путіна відновити “стару гвардію” – а саме Лапіна, Дворнікова, Журавльова, Сердюкова і Чайко.

Також Герасимов і його соратники розпочали інформаційну кампанію з дискредитації найманців Вагнера з метою зобразити генералів, пов’язаних з бойовиками, як безрозсудних. І Герасимов домігся певного успіху у цьому.

Захоплення Соледара в січні з великими втратами, ймовірно, спонукало Путіна погодитися призначити Герасимова головнокомандувачем. Суровікіна понизили до посади заступника командувача російських військ в Україні.

Чому Путін часто змінює кадри?

Прихильність Путіна до ротації кадрів, а не до прямого звільнення командирів, є символом його стилю внутрішнього правління, стилю керівництва, який не дуже підходить для керівництва армією.

Путін вже давно проводить ротацію кадрів на державних посадах, щоб жодна фігура не набула надто великого політичного впливу.

Російський президент уникає прямого звільнення чиновників, а натомість тимчасово понижує їх у посаді, щоб заохотити повернути його прихильність.

Регулярна і ротаційна заміна чиновників може працювати в авторитарній системі, але такий стиль шкодить створенню ефективної і стабільної структури військового командування, наголошують американські аналітики.

В ISW вважають, що майбутній контрнаступ ЗСУ знову призведе до змін у російському командуванні.