Найгучніші справи ВАКС: апдейт судових процесів за кейсами Насірова, Труханова, «Роттердам+», ОАСК

Поки увагу прикуто до свіжих корупційних скандалів — від яєць по 17 гривень до маєтків у заповідних зонах Києва у власності народних депутатів, не менш гучні кейси залишаються в суді роками.

Тяглість судових процесів за окремими справами вражає. Насіров, Онищенко, Чаус, Микитась, суддя Вовк, Мартиненко, Труханов досі чекають на вироки у Вищому антикорупційному суді (ВАКС).

Центр протидії корупції (ЦПК) зібрав найцікавішу інформацію про актуальний стан розгляду понад двох десятків справ ВАКС.

Справа «Роттердам+»

На початку 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ввела в дію так звану формулу «Роттердам+» для розрахунку тарифу на електроенергію. За даними обвинувачення, до тарифу штучно заклали витрати на доставку вугілля в Україну, хоча цих витрат фактично не було. Основним вигодонабувачем від дії формули були підприємства групи ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.

Під час досудового розслідування прокурори чотири рази закривали провадження, і кожного разу ці закриття визнавали незаконними.

Зараз у справі є два епізоди: на 19,3 млрд грн щодо дії формули у 2016–2017 роках і на 20 млрд грн за 2018–2019 роки. Перший із них уже скеровано до ВАКС, у справі двічі змінювався склад колегії через відводи та самовідводи суддів. Другий епізод теж незабаром надійде у суд, наразі захист ознайомлюється з матеріалами слідства.

Найближчого року очікувати фінального рішення у справах не варто. Хіба що справу щодо першого епізоду захист спробує закрити вп’яте вже в суді, використовуючи рішення Верховного суду, який нещодавно підіграв олігарху Ахметову.

Справа «плівок ОАСК»

Одна із найгучніших справ щодо представників судової гілки влади в історії України. Йдеться про ймовірне створення злочинної організації та спробу захоплення влади головою Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) Павлом Вовком й іншими суддями цього суду. Загалом серед обвинувачених десять осіб: сам Павло Вовк, два його заступники, ще чотири судді ОАСК, колишній голова Державної судової адміністрації, два ексчлени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та один адвокат.

У червні 2023 року виповниться рік, як справа перебуває в суді. Перші три місяці судді та учасники заявляли відводи (самовідводи), які не давали змоги сформувати склад колегії. Завершився цей процес лише у вересні минулого року. Але на сьогодні через постійні неявки обвинувачених суд не може провести навіть підготовче засідання.

Тож у цьому кейсі є очевидне затягування з боку окремих представників захисту. Без змін процесуального законодавства ця історія може тривати роками. Проте нещодавно запрацювала оновлена Вища рада правосуддя (ВРП), і якщо затягування з боку обвинувачених-суддів триватимуть, прокуратура може клопотати про дозвіл на обрання їм запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Водночас позитивом є те, що Вовк і компанія не здійснюють правосуддя через ліквідацію ОАСК.

Справа брата голови ОАСК та його спільника

Ексголова ОАСК Вовк не єдиний у родині, у кого є відкриті кримінальні провадження. На початку 2021 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) викрило його брата Юрія Зонтова та спільника-адвоката Юрія Донця на ймовірному отриманні 100 тис. дол. Під час обшуків на конспіративній квартирі брата Вовка детективи знайшли понад 3,7 млн дол., майже 846 тис. євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 242 тис. грн і 100 шекелів. Обвинувачення вважає, що фактичним власником помешкання є Зонтов. Хоча вказати квартиру та цінності в декларації він «забув».

Справу направили до ВАКС у березні 2022 року. Засідання призначають приблизно раз на місяць. Підготовче завершили в серпні й перейшли до розгляду по суті. Але через заміну однієї із суддів колегії розгляд по суті у квітні розпочали із самого початку. За два засідання вдалося все наздогнати й перейти до дослідження доказів. У цій справі ми не спостерігаємо затягувань із боку учасників, у ній немає сотень томів доказів чи складних схем, тому суд цілком може розглянути її вже у найближчий рік.

Справа про «квартири для Нацгвардії»

Ексдепутата та бенефіціарного власника ТОВ «Укрбуд Девелопмент» Максима Микитася та ще сімох осіб обвинувачують у корупційній схемі з квартирами для Національної гвардії України на понад 81 млн грн.

Справа надійшла до суду наприкінці 2021-го. Підготовче провадження тривало понад рік. У січні її нарешті призначили до розгляду по суті. Прокурор оголосив обвинувальний акт і виступив із вступною промовою. Сторона захисту теж розпочала свої виступи, але через велику кількість учасників ці промови триватимуть кілька засідань поспіль. Далі перейдуть до дослідження доказів. У суду є всі можливості розглянути цю справу протягом розумного строку.

Справа Микитася про ймовірний хабар у 22 млн євро меру Дніпра

Рекордну суму хабаря в історії української антикорупції запропонували за добудову метро у Дніпрі. За версією обвинувачення, екснардеп Микитась у вересні 2022 року запропонував меру Дніпра Борису Філатову 22 млн євро за сприяння в тому, щоб Європейський банк реконструкції та розвитку уклав із підконтрольними екснардепу компаніями контракт на добудову метро.

Справа надійшла до суду в січні цього року. За три місяці завершили підготовче провадження, і це досить швидко порівняно з деякими іншими кейсами, де такий етап іноді триває роками. Наступне засідання призначено на початок травня — на ньому перейдуть до розгляду справи по суті.

Швидкість проходження підготовчого засідання вселяє оптимізм. Тож є всі шанси, що невиправданих затягувань вдасться уникнути і справу розглянуть досить швидко.

Справа заводу «Краян» щодо мера Одеси Труханова та його спільників

Мера Одеси Геннадія Труханова та ще шість його спільників обвинувачують у незаконному заволодінні 92,6 млн грн місцевого бюджету. Це ціна, яку сплатили за будівлю збанкрутілого заводу «Краян», і вона є завідомо завищеною.

Уже понад два роки судді ніяк не можуть завершити підготовче провадження. Процес свідомо затягується захистом: неявки окремих учасників, постійні та безглузді клопотання і відводи суддям.

Є обережний оптимізм, що розблокувати хід справи вдасться вже найближчим часом. Зокрема, нещодавно суд виділив в окреме провадження матеріали щодо ТОВ «Девелопмент еліт» та обвинуваченого Ігоря Кравченка, і це повинно прискорити розгляд. Також суд змінив запобіжні заходи обвинуваченим, зокрема Геннадію Труханову призначили заставу в більш як 30 млн грн. Ризик втратити заставу у разі порушення обов’язку з’явитися до суду може виступити запобіжником від подальших затягувань.

Справи Мартиненка

Колишнього нардепа Миколу Мартиненка обвинувачують в організації схеми із заволодіння коштами НАЕК «Енергоатом» на 6,4 млн євро та державного підприємства «СхідГЗК» на 17,2 млн дол. Окрім нього, обвинуваченими проходять ще сім осіб.

У жовтні 2019-го справу з неймовірними баталіями передали у ВАКС. За місяць судді провели підготовче засідання, а наступні п’ять витратили на заслуховування вступних промов.

Через поведінку окремих представників захисту з літа 2020 року розгляд справи було заблоковано. У червні 2022-го суд розділив провадження на дві окремі справи (епізоди щодо «СхідГЗК» та «Енергоатому»), а у вересні — зобов’язав сторони надати письмово доводи щодо документів і речових доказів обвинувачення.

За епізодом «СхідГЗК» розгляд триває. Щоправда, судді зупинили провадження щодо обвинуваченого — колишнього в.о. голови правління «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» Руслана Журила. Той перебуває на військовій службі. За епізодом «Енергоатому» судді перейшли до стадії допиту свідків.

Ще одна справа по Мартиненку стосується ймовірного отримання ним понад 311 тис. євро за сприяння чеській компанії з російським слідом і просування її інтересів в Україні. Справа перебуває в суді з лютого 2023 року. На відміну від двох інших справ, у цьому провадженні є лише обвинувачений Мартиненко, тож усе відбувається набагато швидше. Судді вже пройшли підготовче провадження і розпочали дослідження доказів. Невиправданих затягувань з боку учасників чи суду ми не спостерігаємо.

«Газова справа» екснардепа Онищенка

Схема заниженої ціни та різниці «у кишеню» є поширеною практикою. Так, колишнього депутата Олександра Онищенка також обвинувачують у тому, що він разом із спільниками організував продаж газу держпідприємства «Укргазвидобування» своїм компаніям на фіктивних біржах за заниженою в кілька разів ціною. Ці фірми перепродавали паливо кінцевим споживачам уже за ринковими цінами. Втрачений дохід «Укргазвидобування» становить понад 740 млн грн, а загальний розмір збитків від дії схеми оцінюють у 3 млрд грн. Щодо 17 осіб обвинувальні акти скеровано до суду і справи слухаються у ВАКС, стосовно 11 — набрали законної сили обвинувальні вироки.

Обвинувальний акт щодо екснардепа та його фінансової директорки Олени Павленко прокурори скерували до суду ще в лютому 2019 року. Після поневірянь по судах Києва справа потрапила до ВАКС. Відтоді судді змогли дослідити кілька сотень томів матеріалів, допитати свідків обвинувачення та перейти до дослідження доказів захисту. Нещодавно задовольнили клопотання щодо допиту експерта та відмовили в призначенні додаткової комісійної судово-економічної експертизи. Онищенко поки що успішно уникає неприємностей судових засідань, адже розгляд відбувається без його участі. Зараз нардеп перебуває за кордоном і катається на лижах у Куршавелі. Однак заочний процес триває, і є всі шанси отримати фінальний вирок першої інстанції вже цього року.

Справа Насірова

Корупційні традиції працюють завдяки поруці. Тож поки Онищенко успішно уникає судового залу, ексголова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров розбирається з власними обвинуваченнями.

За даними слідства, його підозрюють у зловживанні службовим становищем і службовому підробленні через незаконні розстрочення зі сплати податкових зобов’язань фірмам, пов’язаним з екснардепом Онищенком. Прокуратура стверджує, що збитки від цих дій становили більш як 2 млрд грн.

У Шевченківський райсуд Києва справу направили ще в листопаді 2017-го. За два роки там навіть не змогли зачитати обвинувальний акт. У вересні 2019 року її передали у ВАКС і водночас змінили законодавство, яке дозволило не читати всіх сторінок обвинувального акта, а озвучити лише стислий виклад. За три з половиною роки суд дослідив усі докази сторони обвинувачення і перейшов до доказів захисту. Насіров перебуває в СІЗО за іншою справою щодо ймовірного отримання 722 млн грн хабарів, у якій йому призначили перебування під вартою із заставою в 523 млн грн. Справа на фінальному етапі, при позитивному сценарії очікувати вироку можна вже до кінця цього року.

«Бурштинова» справа нардепів Розенблата та Полякова

Колишні нардепи Борис Розенблат і Максим Поляков обвинувачуються в тому, що протягом 2016–2017 років отримали близько 300 тис. дол. за лобіювання законопроєктів щодо видобутку бурштину іноземною компанією, а також за вплив на чиновників із метою сприяти отриманню низки дозволів.

Мусимо констатувати, що у цій справі забезпечити швидкий розгляд у розумні строки не виходить. Вона не рухається вже майже три роки. Минулого літа троє обвинувачених уникнули покарання через закінчення строків давності за статтею «зловживання впливом». Через повітряні тривоги, хвороби, неявки адвокатів 2023 року майже всі засідання були безрезультатними. До слова, колегія суддів досить лояльно реагує на неявки учасників і практично не вживає заходів для пришвидшення чи бодай початку розгляду справи. Також у грудні суд зменшив Розенблату альтернативну заставу із 7 до 3,5 млн грн.

Шкода, якщо одна із найрезонансніших справ НАБУ того періоду закінчиться нічим. Часу до завершення строків по ключових фігурантах у ВАКС іще достатньо, але, зважаючи на попередні темпи розгляду, ймовірно, що «бурштинова справа» стане одним із найгучніших провалів Антикорсуду.

Справа про «рекордний» хабар у шість мільйонів доларів

За версією обвинувачення, колишній перший заступник начальника податкової Києва Микола Ільяшенко, директор із правових питань компанії Burisma Group Андрій Кіча та колишня керівниця одного із департаментів ДФС Олена Мазурова намагалися підкупити керівництво антикорупційних органів в інтересах міністра часів Януковича Миколи Злочевського. За винесення постанови прокурора про закриття провадження пропонували 6 млн дол., із яких 5 млн на закриття справи щодо Злочевського та ще 1 млн дол. нібито мало піти посереднику Ільяшенку.

У провадженні щодо податківця Ільяшенка вже завершили допит заявника Шевченка та перейшли до допиту ще двох обвинувачених, Кічі та Мазурової. Останні двоє пішли на угоду з прокурором, визнали свою вину, погодилися дати показання й отримали умовні вироки.

Провадження щодо організатора Миколи Злочевського слухають окремо в заочному режимі. На одному з останніх засідань прокурор змінив обвинувачення, оскільки Злочевський нібито не знав, кому конкретно має бути переданий хабар. За новою версією обвинувачення, пособники вийшли за межі спільного умислу зі Злочевським, який знав лише, що кошти буде передано третім особам, які вплинуть на службових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і/або НАБУ щодо закриття справи.

У цій справі двом із чотирьох обвинувачених призначили умовні строки через угоди про визнання винуватості. Зокрема, Кіча отримав п’ять років ув’язнення з іспитовим строком в один рік, сплатив 100 млн грн на «Армію дронів» і погодився співпрацювати з обвинуваченням.

Такі угоди — це результат, який не всім у суспільстві подобається, багато хто вимагає реальних посадок. Утім, з урахуванням умов угоди, судимості, сплати коштів на армію та можливої появи нових справ на основі співпраці із обвинуваченням укладення угод можна вважати, швидше, умовною перемогою, аніж «зрадою». Ну і не забуваймо про ще двох фігурантів — податківця Ільяшенка і топ-чиновника часів Януковича та організатора Злочевського. Хочеться сподіватися, що викривальні показання Кічі та Мазурової наблизять нас до справедливих вироків щодо них.

Справи нардепів

«Слугу народу» Олександра Юрченка та його неофіційного помічника Івана Фещенка обвинувачують у тому, що вони за хабар «вирішували питання» щодо зміни законодавства. Більше про особливості законотворчого процесу, «плюшки» й «помощь экологии» ми писали тут і тут. Восени 2021 року прокурор зачитав обвинувальний акт. Наразі суд продовжує досліджувати матеріали справи, пройшовши вже більш як десять томів. Наступне засідання призначено на середину травня, і якщо справа й надалі рухатиметься такими темпами, то її розгляд навряд чи вдасться завершити цього року.

Те ж саме, схоже, очікує і на справу нардепа від «Слуги народу» Сергія Кузьміних, якого викрили на ймовірному отриманні 558 тис. грн, за які він нібито обіцяв посприяти в укладенні контрактів із лікарнею в Житомирській області. У вересні 2022-го справу відправили у ВАКС. Цього року в нардепа з’явився новий адвокат, якому суд надав додатковий час на ознайомлення з матеріалами справи. Нещодавно справу призначили до розгляду по суті. Наступне судове засідання відбудеться на початку травня.

Нардепа Сергія Шахова із депутатської групи «Довіра» обвинувачують у приховуванні майна на 88 млн грн. Із серпня 2022 року було призначено понад 20 судових засідань, більшість із яких не відбулися. Нардеп уже понад пів року затягує розгляд справи через постійні «лікування» та відрядження. Суд двічі його штрафував, застосовував примусовий привід, а наприкінці березня взагалі оголосив у розшук. Завдяки цьому рішенню було зупинено закінчення строків давності у провадженні. У будь-якому разі вироку у цій справі чекати ще довго.

У більшості справ щодо нардепів постійно спостерігаються спроби затягувань, а також намагання приправити їх «соусом» політичного переслідування. Сподіваємося, що захист надалі обиратиме стратегію відстоювання своєї позиції у суді в змагальному процесі, а не затягування розгляду шляхом зловживань.

Справа екссудді Чауса

Колишній суддя Дніпровського районного суду міста Києва Микола Чаус, імовірно, отримав 150 тис. дол. хабаря за ухвалення вироку, не пов’язаного з тюремним покаранням. Замість можливих семи років позбавлення волі суддя призначив лише п’ять років умовно з іспитовим строком у 1,5 року.

Справа Чауса перебуває у ВАКС із листопада 2021 року. Нещодавно в ній сталося диво й захист нарешті завершив допит обвинуваченого, який тривав майже чотири місяці. Усього адвокати поставили 711 запитань, більшість із яких суду довелося знімати, адже вони не стосувалися справи. Суддям залишилося розглянути кілька клопотань захисту й перейти в судові дебати, тож є всі шанси почути вирок уже цього року.

Справа «короля контрабанди» Альперіна

Вадима Альперіна і його спільників обвинувачують в організації схеми із зменшення мита на імпорт товарів, що завдала державі збитків на 63,8 млн грн. За версією прокуратури, до цього були також залучені керівники київської митниці. Розслідування завершили ще в листопаді 2020-го, і захист півтора року знайомився з матеріалами.

Справа надійшла до ВАКС у серпні 2022 року, й через п’ять місяців судді раптом вирішили, що вона не підсудна Антикорсуду. Однак апеляція повернула її в першу інстанцію, де зараз триває підготовче провадження. Щоправда, розгляд справи постійно блокується. Один з обвинувачених постійно хворіє, а в Альперіна нещодавно з’явився новий адвокат, який поки що ніяк не може ознайомитися з матеріалами. Схоже на те, що постійні відкладання судових засідань через неявку когось із учасників можуть тривати роками.

До слова, головуючий у справі суддя в лютому заявляв, що колегії надходили погрози, і за цим фактом відкрили кримінальне провадження. Під час розслідування теж мали місце випадки погроз правоохоронцям і невдалі спроби підкупити детективів. Подібні прецеденти потребують максимально пильної уваги до цього кейсу.

Справа директора ЗТМК Сивака

Колишнього директора підконтрольного олігарху Дмитру Фірташу ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» Володимира Сивака обвинувачують у розтраті мільйонів гривень, отриманих на модернізацію комбінату від офшорної компанії Tolexis Trading Ltd. Замість модернізації підприємства Сивак нібито спрямував кошти на інші цілі, зокрема на виплату боргів компанії Фірташа. У травні 2022 року Tolexis остаточно програла господарський спір і комбінат повернули у власність держави.

А от фірташівський директор Сивак у травні 2019-го отримав виправдувальний вирок у Заводському райсуді Запоріжжя. Юристи Центру протидії корупції вже тоді писали про кричущі порушення в рішенні. Згодом справа потрапила в апеляцію Антикорсуду, однак двоє із трьох суддів колегії підтримали вирок. Далі був Верховний суд, який встановив істотні порушення апеляційною інстанцією вимог Кримінального процесуального кодексу і повернув справу на новий розгляд.

Удруге Сиваку вже не вдалося уникнути відповідальності. Й апеляційна палата ВАКС посадила його на 3,5 роки. Зараз триває оскарження цього рішення у Верховному суді, який дуже сумнівно зупинив виконання вироку на час касаційного розгляду. Верховний суд може або поставити остаточну крапку у справі, або ж знову повернути її на повторний розгляд.

Справа нардепа Дубневича

Нардепа Ярослава Дубневича вважають імовірним організатором схеми привласнення 93,2 млн грн філії «Укрзалізниці». Крім нього, обвинуваченими за справою проходять ще п’ятеро осіб. Прокуратура стверджує, що Дубневич як голова профільного комітету Верховної Ради створив умови для закупівлі елементів колії за завищеними цінами і з порушенням процедури.

Справа надійшла на розгляд першої інстанції ВАКС у лютому 2022-го. Пів року судді призначали засідання і раптом вирішили закрити провадження. Підстава — нібито закінчення строків розслідування і своєрідне тлумачення «поправок Лозового». Наразі це рішення переглядається апеляційною палатою ВАКС.

Справа Приватбанку

У лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили топ-менеджерам Приватбанку про підозру в розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Деталі цієї справи та переписки фігурантів ви можете прочитати на сайті Центру протидії корупції. Через місяць детективи оголосили про підозри за новим епізодом, додавши розтрату близько 8,2 млрд грн через акредитивну схему. Ми теж писали про те, як колишні топ-менеджери «Привату» намагалися замести сліди виведення грошей. А у вересні 2022 року колишнім менеджерам Приватбанку додали ще один епізод із розтратою 85,2 млн грн.

Розслідування за всіма трьома епізодами завершили в жовтні 2022 року, нині захист ознайомлюється із матеріалами справи. Проте ці епізоди не єдині, адже НАБУ і САП продовжують розслідувати інші схеми виведення коштів, зокрема епізод на понад 130 млрд грн.

Справа депутата Трубіцина та його спільників

Депутата Київради Владислава Трубіцина та ще п’ять його спільників обвинувачують в організації корупційної схеми. За «щедрі пожертви» учасники кримінального провадження надавали дозволи на розміщення мобільних точок торгівлі в семи районах Києва. Загальний розмір хабарів у цій схемі становив понад 1,2 млн грн.

Справу надіслали до суду у жовтні 2022-го. Підготовче провадження тривало майже пів року. Загалом це середній темп, враховуючи значну кількість учасників у справі. На початку квітня суд перейшов до розгляду по суті. Наступне засідання призначено на травень. За розглядом цієї справи і діями суддів варто слідкувати дуже ретельно з огляду на слова одного із фігурантів про ймовірне підпорядкування Трубіцина заступнику голови офісу президента Олегу Татарову: «Я так понимаю, что курирует все вопросы Татаров, потому что он раз в неделю к нему типа ездит на полный отчет».

Справа Татарова

Сам Татаров теж був підозрюваним у корупційній справі про фальсифікацію експертизи в схемі розкрадання коштів при будівництві квартир для Нацгвардії. Ця справа стала чи не найгучнішим корупційним скандалом за президентства Володимира Зеленського.

Завдяки тодішній генпрокурорці Ірині Венедіктовій, її заступнику Олексію Симоненку, прокурорам Офісу генпрокурора, слідчим Служби безпеки України та суддям Печерського суду справу незаконно забрали у НАБУ, САП і ВАКС. Нещодавно журналісти Bihus.Info отримали відповідь з офісу президента про те, що справу Татарова закрили ще 21 квітня 2022 року, прямо в розпал повномасштабного вторгнення РФ.

Короткі висновки

На розгляді у ВАКС станом на 24 квітня перебувало 240 проваджень, тож описані кейси становлять менш як 10% від усіх справ.

За три з половиною роки суд ухвалив 124 вироки, хоча більшість із них навряд чи можна назвати топ-справами, а саме для розгляду таких справ створювався суд. Крім того, ВАКС розглядає справи про цивільну конфіскацію, а з минулого року також санкційні справи щодо конфіскації майна у росіян та їхніх пособників.

Відсутність рішень у топ-справах є ключовою проблемою Антикорсуду. Списувати все на завантаженість, затягування, зловживання і проблеми КПК довго не вийде. Адже саме судді керують процесом і на них покладено завдання із забезпечення швидкого, повного та неупередженого розгляду справи. Коли провадження перебувають на підготовчій стадії в суді по кілька років, а потім закриваються за строками давності, це передусім проблема суду.

У 2019–2022 роках на діяльність ВАКС витратили трохи більше 1,1 млрд грн. Цього року бюджет затвердили на рівні 293,5 млн грн.

На противагу цьому, за рік з початку повномасштабної війни на підставі рішень ВАКС на підтримку Сил оборони України перерахували понад 1,35 млрд грн. Щоправда, це результат роботи не лише суду, а й НАБУ і САП. Також частину цих коштів становлять перераховані на потреби Збройних сил України застави за ініціативою підозрюваних чи обвинувачених.

Також за 3,5 роки роботи суду на підставі спеціальної конфіскації бюджет поповнився на 37 млн грн, ще понад 70 млн грн надійшло від стягнення застав із підозрюваних або обвинувачених.

Окремо слід зупинитися на конфіскованих активах у так званих санкційних справах. Ця сума в рази перевищує витрати на утримання Антикорсуду. Наприклад, Межигір’я Януковича 2017 року оцінювали приблизно в 10 млрд грн, вартість конфіскованих активів російського олігарха Міхаіла Шелкова становить близько 2 млрд грн, а конфіскована частка росіянина Ротенберга у столичному ТРЦ Ocean Plaza може коштувати близько 100 млн дол. Тут слід зазначити роль Мін’юсту, який збирає докази та готує позов про стягнення активів.

Отже, саме від темпів розгляду справ залежить питання ефективності роботи не лише суду, а й НАБУ та САП. Схоже, далеко не всі судді усвідомлюють цю відповідальність.

Є багато причин відсутності вироків у топ-справах. Прогалини у законодавстві займають важливе місце в цьому переліку. Проте на них ніяк не можна списати, наприклад, неспроможність суду за три роки завершити підготовче провадження. На четвертий рік роботи ВАКС стає дедалі очевиднішим, що суд не завжди спроможний ефективно розглядати справи, де кількість учасників становить десятки осіб (а це саме ті справи, які стосуються великих корупційних схем).

При цьому перспектива розв’язати проблеми із затягуванням розгляду справ законодавчо дуже туманна. Правоохоронний блок в офісі президента і досі курує Олег Татаров. Він у тому числі відповідальний за співпрацю з парламентом і формування законодавчої рамки та змін до Кримінального процесуального кодексу. Хоча Татаров чудово розуміє, які зміни до процесу потрібні для підвищення ефективності при розгляді справ, він у жодному разі не допустить посилення спроможності НАБУ/САП/ВАКС доганяти його і представників чинної влади. Це яскраво засвідчив останній випадок, коли правоохоронний комітет парламенту просто відхилив без обговорення проєкт змін щодо реформування САП, який у тому числі містив низку важливих змін до КПК.

За цих умов саме на суд лягає відповідальність за подолання процесуальних «мишоловок» без сподівання на диво у вигляді змін до законодавства. Адже без вироків саме у топ-справах доцільність існування суду дедалі частіше ставитиметься політиками під сумнів.