Що чекає на власні канали ОТТ-сервісів після набуття чинності закону «Про медіа»

Зростання популярності ОТТ-сервісів — тренд останніх років. Вони стають вагомими гравцями ринку на рівні з медіагрупами та продакшенами. Набуття чинності Закону «Про медіа» переводить ОТТ-сервіси в легальне поле. Адже раніше вони працювали без ліцензій (єдину мав сервіс Oll.tv медіагрупи «Україна» Ріната Ахметова, закритий за рішенням власника у 2022 році). Але попри це компанії за негласними правилами здебільшого дотримувались українського законодавства на рівні з іншими провайдерами. Закон «Про медіа» зобов’язує всі ОТТ-платформи зареєструватися. Процедуру поки визначають у підзаконних актах, які регулятор запропонував обговорити.

Однак, крім самої реєстрації платформ, ще є питання про те, як надалі існуватимуть їхні власні канали. Медіасервіси мають десятки мовників, які формуються на основі контенту, на який компанії мають права.

Більшість українських глядачів звикла дивитися лінійні канали. І через цю звичку губиться в сервісах із тисячами пропозицій фільмів і програм. Ілюстрацією цього є одна з історій успіху медіасервісу Megogo, яку колись розказав тодішній маркетинг-директор Іван Шестаков.

Megogo як онлайн-кінотеатр запустився у 2011 році, однак переламним моментом у зростанні кількості передплатників став запуск на сервісі найпопулярніших телевізійних каналів. Саме лінійні мовники привертали більшу частину аудиторії. Далі Megogo вирішив створити низку власних каналів, доступних для користувачів сервісу. Спершу вийшов музично-розважальний канал, спрямований на підтримку української сучасної музики, Megogo Live. І тепер компанія має десятки інших каналів. Фактично в них сервіс запакував свій контент і таким чином позбавив користувачів труднощів вибору у роботі з бібліотекою продуктів.

«Ми робимо зручний сервіс. Але для аудиторії треба створити ілюзію вибору. Нехай кожен думає, що він обирає, але насправді вибір ми робимо за нього, — розповідав Іван. — Коли людина заходить на наш сервіс, то вона не хоче аналізувати чи вибирати, вона хоче розслабитися. А решту ми маємо зробити за неї».

Більшість таких каналів на сервісах створені за принципом тематичних плейлистів. Із чотири десятки таких плейлистів є на платформі «Київстар ТБ». Наприклад, плейлисти з українськими серіалами «Наші серіали», телепроєкти та документальні фільми про Україну й українців «Наша Україна», українські та світові телеформати в жанрі реаліті, кінострічки зі спокійним, веселим і ненав’язливим сюжетом «Добре кіно», жанрові «Серіал», «Детектив», «Комедія», «Серіали про кохання» тощо. Близько 30 власних каналів різних жанрів є в онлайн-кінотеатрі Sweet.tv: художні фільми, мультфільми, мелодрами, детективи, подорожі, кулінарія, здоров’я.

Найбільш популярні власні канали Sweet.tv, як розказали «Детектору медіа» у пресслужбі, це фільмові канали різних жанрів. Сервіс монетизує їх завдяки рекламі.

«І хоч рекламу на власних каналах ми запустили не так давно, але вже співпрацюємо з декількома відомими брендами. Реклама на наших каналах побудована за таким же принципом, що й на лінійному телебаченні, але має декілька суттєвих переваг, які приваблюють рекламодавців: можливість таргетувати її на конкретну аудиторію та достовірна кількість переглядів рекламного матеріалу», — розказали у пресслужбі. І додали, що за останні три місяці перегляд власних каналів зріс на 50 %.

Sweet.tv працює над розширенням пропозицій власних каналів, оскільки бачить потенціал у цьому напрямку, що також свідчить про звичку частини українських глядачів дивитися лінійні канали.

«Є сегмент аудиторії, яка самостійно обирає в кінозалі конкретний фільм чи серіал, але є й ті, у кого так зване "телевізійне" споживання. Для них звично увімкнути один канал і споживати контент потоком, не відволікаючись на пошук нового фільму», — кажуть у пресслужбі Sweet.tv.

Деякі компанії націлені на просування своїх каналів як повноцінних мовників, які можна транслювати не лише в межах свого сервісу, а й дистрибувати для інших провайдерів. Раніше, до набуття чинності Закону «Про медіа», це можна було зробити двома шляхами: або отримавши ліцензію на мовлення (наприклад, за кабельною та ОТТ-технологією), або отримавши ліцензію чи реєстрацію за кордоном і потрапивши у пакети як іноземний канал, дозволений Нацрадою до трансляції. Останній шлях був поширений і привабливий для українських нішевих каналів (саме так зареєстровані, наприклад, фільмовий канал Star Family, «Спорти» «Поверхності», канал футбольного клубу «Динамо», Перший автомобільний тощо). Адже таким чином вони не мусять дотримуватися квот, спецпрограмування під час днів пам’яті та жалоби, сплачувати ліцензійний збір тощо.

Канали Megogo live та Megogo Football+ мають латвійські ліцензії та входять у перелік іноземних каналів, дозволених регулятором для ретрансляції провайдерами. Перший канал доступний у пропозиціях «Ланету», Youtv, sweet.tv, Volia тощо. На Volia доступний і канал медіасервісу з ексклюзивним футбольним контентом Megogo Football+, оскільки Megogo має угоду із Volia на трансляції єврокубків на платформі Volia TV до 2024 року.

У провайдера Volia є ціла низка власних каналів із серії Cine+ (Cine+ Hit, Cine+, Cine+ Legend, Cine+ Kids). Вони мають українську ліцензію на кабельне мовлення (зареєстровані на юридичну особу ТОВ «Віа медіа»). З 2016 року всі ці канали виходять українською.

Керівниця департаменту медіаконтенту Volia Анастасія Риженко в інтерв’ю «Детектору медіа» розповідала, що серед них найдорожчий контент має Cine+ Hit: «Це логічно, бо там ідуть блокбастери, оскарівські фільми та новинки. Він орієнтований на молоду, більш чоловічу аудиторію. Він входить у тридцятку в рейтингу переглядів. Але наш фільмовий канал Cine+ дивляться краще, бо він орієнтований на сімейну аудиторію». Канали Volia транслювали торік близько десяти провайдерів (серед них і «Ланет», і «Київстар ТБ» тощо).

«Щоби збільшити їхню кількість, ми дуже чекаємо на ухвалення закону "Про медіа", бо тоді ми зможемо продавати наші канали всім провайдерам, які схочуть їх купити, зокрема за межами України — без територіальних обмежень», — казала Анастасія.

За словами Анни Литвищенко, незалежної експертки з медіаправа, радниці Smartsolutions та ексочільниці юридичного управління Нацради, новий закон «Про медіа» зобов’язує ОТТ-платформи зареєструватись у більшості випадків двічі.

«Наразі закон визначає обов’язок реєстрації для таких суб'єктів і розповсюджує на них вимоги, які має виконувати аудіальний медіасервіс на замовлення. В більшості випадків такі суб'єкти є ще одночасно і провайдерами аудіовізуальних сервісів, а отже мають зареєструватися двічі», — сказала Анна в коментарі «Детектору медіа».

Відповідно й канали, які створюють платформи, мають легалізуватися. За новим законом, провайдер може транслювати медіа, ліцензовані чи зареєстровані в Нацраді, та іноземні канали, які походять із держав — членкинь Європейського Союзу. Також упродовж шести місяців після набуття чинності закону «Про медіа» провайдери ще можуть продовжувати транслювати канали з Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються. Надалі він втратить актуальність.

Тобто в ОТТ-платформ є кілька варіантів для своїх каналів: вони можуть їх зареєструвати як медіа в Нацраді або отримати ліцензію в країнах ЄС.

«Детектор медіа» звертався до платформ Megogo, Volia та «Київстар ТБ» із проханням розказати, за якою процедурою надалі реєструватимуться їхні канали, однак поки що не отримав відповіді. У пресслужбі Sweet.tv розповіли, що планують реєструвати свої канали в Нацраді: «На цей момент очікуємо оприлюднення офіційної процедури реєстрації. Далі в рамках відведеного терміну поступово реєструватимемо власні канали».

Але неясно, чи потребують реєстрації канали ОТТ-сервісів, які по суті є плейлистами тематичного контенту (фільмів за певними жанрами або програм).

«І тут постає цікаве питання: а власні канали ОТТ- платформ — це медіа чи ні? Це питання може бути складним, оскільки власні канали OTT-платформ можуть бути різними за своєю природою й організацією. На мою думку, основним критерієм є редакційний контроль, оскільки суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа вважається особа, що здійснює редакційний контроль за створенням або добором, організацією та поширенням масової інформації при наданні аудіовізуального медіасервісу», — вважає Анна Литвищенко.

За її словами, у законі визначено, що під редакційним контролем мається на увазі «вирішальний вплив суб’єкта у сфері аудіовізуальних медіа на створення або добір, організацію та поширення програм або іншої масової інформації відповідним суб’єктом».

Редакційний контроль повʼязаний зі щоденним функціонуванням медіа — це вибір програм, форматів, координація роботи журналістів та інших працівників, які їх створюють. На думку Анни, цю функцію не можуть виконувати автоматичні системи, які можуть використовувати для плейлистів.

«Такі рішення зазвичай приймає команда редакторів чи журналістів, які мають вирішальний вплив на створення та поширення контенту. Прийняття редакційних рішень є частиною редакційного контролю. На мою думку, автоматичне створення програми мовлення редакційним контролем вважатися не може. Так, звісно, автоматичні системи можуть забезпечувати технічну підтримку та управління мовленням, і їхні можливості обмежені без контролю та впливу людей, але називати програму мовлення, створену алгоритмами, редакційним контролем — неправильно. Адже в такій ситуації немає людей, які здійснюють вирішальний вплив на створення та організацію програми мовлення. Хоча існують автоматизовані системи, які можуть аналізувати контент і забезпечувати його трансляцію, вони не замінюють людину у розв'язанні редакційних питань, пов'язаних із вибором контенту, створенням програм і їхньою організацією. Таким чином, редакційний контроль передбачає наявність живої людської редакції, яка несе відповідальність за вміст програм мовлення та їх якість», — каже Анна.

«Детектор медіа» також надіслав запит до Нацради з проханням пояснити, за якою процедурою слід реєструвати канали ОТТ-платформам, і чекає на відповідь.