У полоні у "Вагнера". Де утримують українських полонених і як обмінюють

Групи представників приватної військової компанії "Вагнер" беруть участь у воєнних діях винятково у районі Бахмута та Соледара на Донеччині. Таке рішення, спочатку як тимчасове, було ухвалено російським командуванням, аби закрити ділянку фронту під час проведення мобілізації у РФ, тож її віддали Пригожину. Про це у розмові з Фокусом нагадує військовий експерт Михайло Жирохов.

Він говорить, що ситуація там непроста. Нинішні вагнерівці — люди, які не звикли дотримуватися дисципліни, тому Пригожин і шукає методи впливу на них.

"Тож заява про розстріл полонених розрахована, перш за все, на внутрішнього російського споживача, яка розрахована на те, аби продемонструвати жорсткість, непохитну позицію, і разом з тим налякати своїх же — вони у полон не мають здаватися, а з тим, хто здавався може бути те саме, що з Євгеном Нужиним", — нагадує Жирохов.

Заборона здаватися у полон: аргументи Пригожина

Про вбивство одного вагнерівця після повернення з українського полону стало відомо восени минулого року. Напередодні Нужин, який раніше відбував 24 роки покарання за вбивство та інші злочини, був звільнений з в'язниці та рекрутований до ПВК "Вагнер", поїхав в Україну, потрапив у полон. Невдовзі чоловік дав інтерв’ю журналісту Юрію Бутусову, під час якого розповів, як відбувається залучення "зеків" на фронт та як у цьому бере участь безпосередньо Пригожин. За його словами, той прилітав до колонії на особистому гелікоптері.

"Скоріше, це виняток, бо в нашому полоні вагнерівців дуже мало. Те, що Пригожин заявив, що у полон брати не будуть, то він зробив заяву по факту. Наскільки мені відомо, "Вагнер" у полон не бере і сам не має права здаватися. Про це відомо з 2014 року, коли його бійці з’явилися на Донбасі, у 2015 році, зокрема, воювали на Дебальцевському напрямку. Звісно, "Вагнер" зараз змінився – ті, хто були в Україні у 2014-2015 роках – це найбільш підготовлені бійці, які мали найкращі зразки техніки, потім були перекинуті у Сирію. Зараз переважну більшість складають "зеки", які ніколи до того не воювали, і їх треба тримати у дисципліні. Але практика страт полонених серед вагнерівців залишається", – говорить Жирохов.

Доля українців: утримують на взуттєвій фабриці у Первомайську

Волонтерка Олена — одна з тих, кому доводиться розмовляти з українськими військовослужбовцями, які повертаються з полону. Вона говорить, що запитувала і тих, хто утримувався у вагнерівців. І у такому полоні є свої особливості.

Вагнерівці формують свій обмінний фонд. Зі свідчень колишніх полонених відомо, що вагнерівці захоплюють у полон та утримують військовополонених самостійно, не етапують у колонії на окуповані території України або до Росії.

Свідки розповідають, при потраплянні у полон всіх дуже сильно б’ють. Олена цитує слова утриманого у вагнерівців: "Роздягнули, вдарили по ногах — упав. Тоді декілька ударів по голові, по тулубу, ногах, знову по ногах. Але це "по-дитячому" порівняно з тим, що хлопці розповідали. Їм ребра ламали, зуби вибивали".

Після передають конвоїрам — вони їх ведуть кілометри до місця утримання із зав’язаними очима.

"Всі конвоїри — "зеки". Вони доставляють з поля бою до місця утримання, розповідають, де сиділи, за які злочини, як їх відправили на війну. В одного хлопця зняли взуття, і він був босоніж взимку. У грудні місяці йти пішки, особливо по залізничним коліям, було жахливо. Так йому навіть дали якесь взуття, аби дійти підвалу за кілька кілометрів від місця затримання", — додає вона.

Підвал — це одне з приміщень колишньої взуттєвої фабрики у Первомайську Донецької області, там утримують вагнерівці українських військовополонених.

"Ті, з ким ми говорили, кажуть, що фізично катувань не застосовували, але самі умови утримання були жахливі. Місце утримання — звичайний підвал з високим рівнем вологості, де постійно капав конденсат, — розповідає Олена. — Коли у цьому приміщенні було небагато людей — до десяти, було холодно, але можна було дихати. Проте коли набивалося 40-50 осіб, дихати ставало геть важко. На підлогу стелили якісь картонки, на яких спали. Коли кількість людей збільшувалась, місця для сну вистачало не всім – спали по черзі. Годували сухпайками. У них — три консерви, галетне печиво, чай, 40 грамiв джему. Спочатку видавали один на трьох, потім один на двох".

Інколи полоненим надавали медичну допомогу. "Але вона часто не рятувала, тому відомі випадки смерті у підвалі. Наприклад, я чула про загибель цивільного — чоловіка старшого віку. Він був затриманий влітку 2022 року, підозрювався у зв'язках з "Правим сектором", сподівався, що його обміняють, але цього не ставалося. Він просто здався — перестав їсти, пити воду, і за тиждень помер, — згадує Олена. — При тому, що йому навіть кололи глюкозу для підтримки організму. Інший — молодий хлопчина. Коли його привезли у той підвал, здавалось, що він з’їхав з глузду, у нього почалися галюцинації. Звільнений військовий сказав, що не відомо, що з ним робили, але за два дні той помер".

Як відбувається обмін полоненими — міняють винятково на своїх

Полонених вагнерівці міняють на своїх. І не тільки полонених, а й відбувається обмін тілами. Волонтерка каже, що діє принцип: хто довше був, того у першу чергу віддають. За винятком, якщо не розвідник, не снайпер, не офіцерського звання — тих довше тримають. Також затримуються ті, хто погодився там працювати — обслуговувати полонених: готувати їжу, прибирати, виносити туалети. Але у них кращі умови — живуть у теплому приміщенні, їм цигарки дають.

"Інший свідок подій повідомив, що у полон вагнерівці беруть невеликий відсоток. Багато розстрілюють. Він чув що когось розстріляли, тіла не бачив", — додає Олена.

Важливо Страта у полоні. Чому зʼявилося відео вбивства українського військового

Вона говорить, що у вагнерівців є їх телеграм-канал, де вони викладають військові квитки представників Збройних сил України, зазначаючи, що ці особи були розстріляні.

"Але цій інформації вірити не можна. Бо відомі випадки, коли публічно заявлялось, що людину розстріляли, бо вона не здалась у полон, але потім її повернули з полону. Вагнерівцям також потрібен свій обмінний фонд", — продовжує волонтерка.

Вагнерівці проводять щось схоже на польові обміни, коли їх керівництво домовляється напряму з українською стороною. Тоді десь в районі лінії зіткнення відбувається передавання полонених. Згодом українська сторона додає їх до списків офіційно обмінених.

До речі, на відміну від кадирівців, які також окремо беруть полонених і міняють на своїх. Кадирівці тримають представників ЗСУ як на території України, так і перевозять до Грозного, але згодом передають в загальних обмінах. На фото після звільнення можна помітити людей в військовій формі кадирівців.

"І якщо у вагнерівців можна зрозуміти, хто залишився у тому підвалі на взуттєвій фабриці, багато кого тримають в одному приміщенні, то кадирівці на обмін віддають камерами — ці люди не знають, хто перебував у сусідній, яка загальна кількість може бути полонених, яких тримають у Грозному", — додає співрозмовниця Фокусу.

Тим часом, в СБУ повідомляють, що збирають доказову базу про участь представників ПВК "Вагнер" у бойових діях в Україні на східному фронті. І зрештою деякі з таких справ можуть опинитися у судах. Як, приміром, щодо 23-річного громадянина однієї з країн Центральної Азії, який відбував покарання в Тюменській виправній колонії РФ за зґвалтування, а потім увійшов до складу російської приватної компані для участі у війні проти України. За умовами "контракту" йому пообіцяли 200 тис. рублів та "ануляцію" судимості. Цього бійця взяли в полон українські сили під Бахмутом. Йому оголошено підозру за ч. 4 ст. 447 Кримінального кодексу України (найманство), він перебуває під вартою.

Важливо Тримають у Криму, потім усиновлюють. Що відбувається з викраденими українськими дітьми у Росії