У Львівській ОВА розповіли, до яких робіт залучають безробітних у проєкті “Армія відновлення”

Торік восени держава за ініціативи уряду запровадила проєкт «Армія відновлення», що передбачає можливість залучення людей, які набули офіційного статусу безробітних, до виконання суспільно корисних робіт.

Заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик розповів Гал-інфо про проміжні результати проєкту «Армія відновлення» у Львівській області.

«Що цією ініціативою вирішується? Передусім, люди отримують роботу, по-друге, виконуються ті заходи, які необхідні в умовах воєнного стану: для посилення обороноздатності чи виконання тих, чи тих суспільно корисних потреб», — зазначає Андрій Годик. 

Він додає, що особа залучається до вказаних робіт не одразу, а впродовж 30 днів з моменту її поставки на облік в Центрі зайнятості як безробітної: «Людині шукають роботу за фахом, віком, кваліфікацією тощо. Лише після цього її можуть залучати до тих чи тих суспільно корисних робіт». 

Нещодавно заступниця Міністра економіки Тетяна Бережна зазначила, що до так званої «Армії відновлення» вже залучено 15,7 тисячі безробітних українців у 17 регіонах.Загалом безробітні, що здійснюють відновлювальні роботи, заробили вже 100 млн грн.

«Що ми маємо на цей момент? Ми бачимо певну тенденційність по регіонах. Зокрема там, де була більш уражена соціальна інфраструктура, триває активна фаза бойових дій і було завдано багато негативних наслідків в умовах воєнного стану, там залучається так звана «Армія відновлення». На тих територіях кількість працівників суттєво більша і носить більш масовий характер», — резюмує Андрій Годик.

Кого залучають до суспільно корисних робіт? 

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, але водночас відповідно до своїх фізичних, медичних, психологічних і професійних якостей, придатні до виконання тих робіт, у межах яких вони залучені.

Разом з офіційно зареєстрованими безробітними на таких роботах можуть працювати:

• незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;

• працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту, — у порядку переведення;

• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;

• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;

• особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Здебільшого до так званої "Армії відновлення" залучають чоловіче населення, оскільки значна частина суспільно корисних робіт вимагає певних фізичних зусиль. 

Скільки осіб на Львівщині, залучені до проєкту?

За даними Львівської ОВА, станом на 1 травня до виконання суспільно корисних робіт залучили 67 осіб на Львівщині. 

«Як правило, залучені виконують роботи для потреб Збройних сил України. Зокрема йдеться про облаштування захисних споруд, вирубку дерев для формування окопів, плетіння маскувальних сіток тощо», — каже Андрій Годик. 

Найбільше таких осіб залучено у Львівському районі — 14 осіб.  Приблизно по 11-12 людей виконують суспільно корисні роботи у Стрийському, Дрогобицькому і Червоноградському районах. 

Скільки платять в «Армії відновлення»?

Замовниками суспільно корисних робіт є військове командування військових частини й органи місцевого самоврядування, які й визначають, які роботи потрібні в регіоні. Потім повідомляють про це Центр зайнятості, який пропонує безробітним, що стоять на обліку в центрі, долучитись до виконання таких робіт.

На час виконання робіт з учасниками укладаються строкові трудові договори відповідно до КЗпПУ.

«З кожною особою, залученою до виконання суспільно корисних робіт, укладаються строкові трудові договори. Там передбачено відповідно строк виконання робіт, тип, вид робіт, відповідна оплата. Наголошую, вона має бути не нижче мінімальної встановленої заробітної плати, тобто 6700 гривень. В окремих випадках органи місцевого самоврядування можуть дофінансовувати вказані виплати», — пояснив заступник начальника ЛОВА Андрій Годик. 

Він зауважує, що попри укладену відповідну строкову трудову угоду з працівником, Центри зайнятості не знімають зі себе зобов'язань щодо пошуку постійної роботи для вказаної особи відповідно до його кваліфікації, освіти, досвіду тощо.