У всі тяжкі. Як Гройсман зі своїми адептами тероризують Вінниччину: нові подробиці

У Вінницькій області не вщухають політичні пристрасті через війну політсили Володимира Гройсмана проти громад. Так, останнім часом все частіше в ЗМІ з’являється інформація про те, що партія експрем'єра наполегливо працює над зміцненням своїх позицій на Вінниччині шляхом насильного перетягування впливових голів ОТГ та місцевих депутатів до своїх лав.

Як стало відомо громадськості, безпосередньо займаються цим терором в "Українській стратегії Гройсмана" (УСГ) вірний соратник Гройсмана — міський голова Вінниці Сергій Моргунов та, депутат Вінницької облради від партії "Батьківщина" Геннадій Мазур, якогожурналісти викрили на плагіаті дисертації. Мазур також доєднався до команди Гройсмана.

Стратегія Гройсмана на "Боднюківщину"

За попередньою інформацією, допомагають їм на місцях фігури меншого калібру. Наприклад, такі як колишній селищний голова с. Гранів Гайсинського району Віктор Боднюк.

За повідомленнями місцевих жителів, після того, як Гранівська селищна рада припинила своє існування внаслідок процесів децентралізації, її колишній голова Боднюк зайнявся виключно громадською діяльністю. Він є директором і співвласником благодійного фонду "Гранів", який спеціалізується на "наданні соціальної допомоги без забезпечення проживання" та громадської організації "Спілка громадян-співвласників майна реорганізованого приватного сільгосппідприємства "Весна".

Як відомо, благодійництвом (тобто фінансуванням) пану Боднюку допомагають приватні підприємці Петро Бондаренко та Ганна Христин. За матеріалами з публічного простору про Бондаренка відомо, що у Харкові він займається ремонтом комп'ютерів і периферійного устаткування, а у Миколаєві — роздрібною торгівлею взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах.

Своєю чергою Христич у минулому займалася роздрібною торгівлею з лотків та на ринках в Старокостянтинові та Бершаді. Вони разом з Боднюком є співвласниками благодійного фонду "Гранів", хоча де-факто сфера та географія їх діяльності не має відношення ні до благодійності, ні до Граніва.

Бізнесові кола Вінниччини повідомляють, що сам же Боднюк офіційно підприємницької діяльності не веде (як роблять деякі тіньовики), хоча його односельці "не під запис" висловлюють іншу думку. За їхніми словами, зайнявшись "великою політикою" Боднюк долучився до оборудок із землею та інших "VIP-питань", які можна було вирішувати у кріслі сільського голови. Але втративши його, він знову переключився на близькі йому схемні теми, такі як торгівля зерном та рибне господарство.

До речі, в односельців Боднюка виникає справедливе питання, чи повернув цей "сільський князьок" у розпорядження громади раніше орендовану землю? Так, в лютому 2015 року Боднюк орендував на 7 років земельну ділянку площею 26,6 гектара у Гранівської селищної ради (кадастровий номер 0520880900:02:005:0028).

Не складно порахувати, що термін оренди закінчився ще в лютому минулого року, але це гостре питання якось дивно замовчується.

Сільська мафія під прикриттям благодійності?

Проте, як стало відомо активістам-патріотам, громадська діяльність та поодинока земельна ділянка, оформлена особисто на Боднюка, є лише прикриттям справжньої діяльності даного гранівського "феодала". Наприклад, за адресою Вінницька обл., Гайсинський р-н, село Гранів, вулиця Польова, будинок 7 зареєстровано фермерське господарство "Боднюк". Воно було засноване ще в 2011 р., як раз після обрання Віктора Боднюка селищним головою. Співпадіння? Можливо. Але, якщо заглибитися у тему, виходить, що основний вид діяльності цієї фірми — вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. А власницею цього підприємства є дружина пана Віктора Віра Лук’янівна Боднюк (вона ж і директор) та донька — Мельник Віта Вікторівна.

Можливо, волею Божою, чи через геніальний господарський хист, чи через іще щось, але ФГ "Боднюк" є доволі успішним підприємством. Так, за офіційними даними в 2022-му компанія отримала 31 408 100 грн доходу, з них — 10 360 900 грн чистого прибутку. Повертаючись до тіньової складової, варто підкреслити, що це виключно за офіційними даними. Крім цього, в 2020 р. ФГ "Боднюк" отримало дозвіл на шкідливі викиди №520880903-8/1 з необмеженим терміном дії. Вплив і наслідки цього дозволу щоденно дуже сильно відчувають на собі мешканці Граніва. Проте, все ж таки, головним активом згаданого підприємства є земля. В оренді ФГ "Боднюк" знаходиться 531 ділянка родючої землі Гайсинського району, загальною посівною площею близько 569 гектарів.

Зазначимо, фермер-орендар "Боднюк" не досить сумлінний. Це випливає з судових реєстрів. Зокрема, наразі Ладижинським міським судом Вінницької області розглядається провадження № 2/135/20/23 щодо позовної заяви до фермерського господарства "Боднюк" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. І це тільки одна справа з багатьох інших.

Життєвий шпагат Боднюка: від сільради до рекету

Аналізуючи життя Боднюка після того, як він залишився без посади селищного голови (якої селищний латифундист позбавився внаслідок децентралізації), справляється враження, що фермерська робота вже не так його захоплює, як раніше. Зокрема, нещодавно ексголова відкрив для себе нову сферу застосування — нива політичного рекету.

Достеменно відомо, що на замовлення певних політичних кіл регіонального масштабу він здійснює фізичний та інформаційний тиск на голів ОТГ та депутатів місцевих рад, отримуючи від замовників великі сподівання на повернення до якого-небудь крісла. Замовникам же пана Боднюка подобається його дещо нестриманий характер, що й відображено в матеріалах кримінального провадження.

Від цієї історії до сих пір гуде весь район (вона також шокувала всю країну, про неї писали навіть загальнонаціональні ЗМІ). Нагадаємо, в одну з субот березня 2020-го тоді ще сільський голова Граніва Віктор Боднюк "літав" на своєму авто по селу, в якусь мить зупинився біля одного з дворів, висунув з вікна рушницю з глушником і розстріляв двох собак на очах у власника цих тварин. За словами свідків, власником нещасних песиків був 15-річний підліток.

ББілізм: як Боднюк копіює Брєжнєва

Про колишнього сільського голову можна писати навіть книжки. Ще є один цікавий "задвиг" у його біографії: Боднюк дуже пишається своїми нагородами, і його кабінет буквально нагадує філію якогось історичного музею. У спеціальній кімнаті виставлені чисельні грамоти та відзнаки. Але особливою гордістю латифундиста є орден "Єдність та воля". Цією відзнакою він був нагороджений як волонтер-керівник підприємства в листопаді 2018 року. У схибленості до всіляких медальок Боднюк дещо нагадує вінничанам генсека СРСР Брєжнєва.

Примітно, що саму нагороду було засновано в червні 2014 року громадською організацією "Всеукраїнське об’єднання громадян "Країна". Згідно даних зі сторінки в Вікіпедії цієї ГО відомо, що організація надає послуги дизайну нагород та виробляє знаки, ордени, медалі, відзнаки, значки, посвідчення тощо. При цьому вартість комплекту ордена "Єдність та воля" складає якихось 635.00 грн (приміром, за ці гроші можна купити три палки низькосортної ковбаси). До комплекту входять: знак, посвідчення, футляр легкий пластиковий з прозорим верхом. Не виключено, що й інші відзнаки пана Боднюка мають теж свою "ковбасну" ціну, а цей кабінет варто сприймати не як музей, а як якусь сувенірну лавку.

Насамкінець, не зайвим буде нагадати, що партнер Віктора Боднюка по політичному бізнесу — депутат Вінницької обласної ради Геннадій Мазур — також полюбляє усілякі нагороди. В його скарбничці п’ять орденів від церкви московського патріархату, і від них відмовлятися він не збирається. Навіть попри те, що голосував за обмеження діяльності УПЦ МП на території Вінницької області на останньому засіданні сесії облради.