Залужного просять про свободу для добровольця, якого тримають під вартою

Шановний пане Головнокомандувачу Валерію Залужний! Ми, громадяни України, вимушені звернутися до Вас, бо прагнемо захистити честь нашого друга, побратима, добровольця Андрія Луб’яного-“Чорного”, військовослужбовця 92-ї ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка.

Андрій Луб’яний – правнук повстанця Чорного лісу і Холодного Яру, який боровся проти російських окупантів на початку 1920-х під проводом отамана Мефодія Голика-“Залізняка”. Це відіграло важливу роль у його становленні як патріота України, її захисника. Він і взяв собі псевдо “Чорний”, бо його прадід – повстанець Чорного лісу.

З юних літ Андрій захищав Батьківщину – у численних фізичних протистояннях із сепаратистами, колаборантами, русифікаторами, яких у Харкові аж кишіло. Він діяв у лавах організації “Патріот України”, яка згодом переросла в батальйон (а потім полк) “Азов”.

Андрій Луб’яний – давній член ВО “Свобода”, її співтворець на Харківщині. Активний учасник Революції Гідності. Неодноразово брав участь у фізичному протистоянні з ворогами України.

Андрій не тільки хоробрий козак, а ще й дослідник Визвольного руху. Він автор багатьох публікацій про діячів Визвольного руху. 

З квітня 2014 р. він – доброволець у добровольчому підрозділі “Київ-2”. Потім служив у 92-й ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка, 10-й Окремій гірсько-штурмовій бригаді, 72-й ОМБр імені Чорних запорожців.

Мріяв здобути військову освіту. Вважав, що офіцером має бути той, хто володіє практичним досвідом фронтовика. Вступив до Військового інституту танкових військ НТУ “ХПІ”. Проте через загрозу початку повномасштабної війни забрав документи і підписав контракт із ЗСУ. Повернувся на службу до 92-ї ОМБр.

Андрій Луб’яний – козак Історичного клубу “Холодний Яр”. За свою принципову антирадянську та антиросійську позицію і військову звитягу росіяни занесли його ім’я до багатьох своїх баз – як людини, яку треба ліквідувати.

Андрій був важливою ціллю й для харківських колаборантів, зокрема з оточення зрадника Іллі Киви. Вороги України поширювали особисті дані Андрія Луб’яного-“Чорного”. Він не раз отримував погрози від ворогів Української держави. Незважаючи на це, Андрій продовжував захищати Україну і висвітлювати маловідомі історичні факти боротьби українського народу проти Росії.

Під час повномасштабного вторгнення брав найактивнішу участь в обороні Харкова, у контрнаступі та звільненні Харківщини від російських окупантів. Не раз на чолі диверсійної групи здійснював бойові виходи в Луганську область. 

Підлеглі поважали Андрія як командира, який був з ними в першій лінії, який дбав про них. Андрій детально розробляв операції, тож його група втрат не зазнавала, а завдання виконувала. Мав безліч контузій, точну кількість назвати неможливо, тож почалися певні проблеми психологічного характеру. Діагноз: посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). У військовому шпиталі міста Харкова в Андрія попередньо діагностували розлад пристосувальних реакцій з рекомендацією стаціонарного лікування у психіатричному відділенні. 

Комбат був проінформований про необхідність лікування Андрія, проте не відправив його на ВЛК, натомість телефоном звернувся до батьків бійця з проханням приїхати і забрати сина додому та лікувати далі у приватних закладах. На думку батьків, це була спроба “підставити” Андрія, спровокувати покинути частину без офіційного дозволу. 

Востаннє Андрій перебував у своїй частині на початку січня 2023 року, тоді командування знову звернулося до батьків із проханням приїхати забрати Андрія, адже через поганий стан здоров’я він був непридатний для виконання бойових завдань і служби загалом. Коли батьки забрали його в Харків для лікування, командування подало в розшук, не проінформувавши про це ні Андрія, ні його батьків.

Проти нього порушено кримінальну справу в ДБР за ч. 5 ст. 407 (самовільне залишення частини), що карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. 27 лютого Андрія затримано. 2 березня 2023 р. Ленінський суд (яка іронія долі!) м. Харкова обрав Андрієві запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб. 

26 квітня термін тримання під вартою Андрієві Луб’яному продовжено ще на 60 діб. Захист звертався до комбрига 92ОМБр Павла Федосенка з клопотанням взяти на поруки Андрія Луб’яного, аби він продовжив службу на фронті, замість покарання у вигляді позбавлення волі. Проте комбриг відмовив. Причини невідомі, адже “Чорний” готовий піти на поступки, примиритися, не зважаючи на всі попередні обставини, бо прагне захищати країну. Одне з припущень відмови – відсутність комунікації командування з бійцями, ігнорування морально-психологічних проблем бійців, відсутність психологічної підтримки та абсолютне позбавлення прав у першу чергу на ротації, лікування або переведення в інші бойові бригади.

25 квітня Історичний клуб “Холодний Яр” звернувся й до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотання ГО взяти на поруки Андрія Луб’яного-“Чорного”. У клопотанні зазначено: “Звертаємося до Вас із проханням полегшити долю нашого товариша, борця за волю України – у кримінальному провадженні від 27.02.2023… проти Луб’яного Андрія Андрійовича, 2.08.1987 року народження. Просимо шановний суд віддати Андрія Андрійовича Луб’яного-«Чорного» на поруки президента Історичного клубу “Холодний Яр” Романа Миколайовича Коваля. Це дасть можливість Андрієві завершити лікування і повернутися до служби в українському війську.

Прохання взяти Андрія Луб’яного на поруки підтримали державні, громадські, політичні діячі, визначні науковці й діячі культури. Це засвідчує високий авторитет Андрія Луб’яного-“Чорного” в нашому суспільстві, в нашій державі, суверенітет якої Андрій захищав зі зброєю в руках з квітня 2014 року. Дев’ять років на передовій – достатній термін, щоб суд виявив гуманність до нашого захисника”.

За 4 дня звернення президента Історичного клубу “Холодний Яр” Романа Коваля підтримало майже 200 осіб, серед них голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, Герой України Степан Хмара, народні депутати України Оксана Савчук, Микола Величкович, Михайло Боднар, народні депутати України попередніх скликань – Юрій Луценко (Генеральний прокурор України, 2016 – 2019), Олексій Кайда (молодший лейтенант ЗСУ), Олег Панькевич (заступник голови ВО “Свобода”), Андрій Іллєнко (лейтенант батальйону “Свобода” Національної гвардії, заступник голови ВО “Свобода”), народний депутат України 1-го скликання Володимир Шовкошитний (співтворець Акта про Державну незалежність України, доктор філософії), Юрій Сиротюк (військовослужбовець 5-ї Окремої штурмової бригади ЗСУ, заступник голови ВО “Свобода”, член Історичного клубу “Холодний Яр”), народний депутат VIII скликання, голова партії “Народовладдя” Юрій Левченко (член Історичного клубу “Холодний Яр”), народний депутат України 7-го та 8-го скликань Юрій Бублик (член Історичного клубу “Холодний Яр”).

Підтримали Андрія видатні науковці – доктори історичних наук Олег Однороженко, Тарас Чухліб, Юрій Степанчук, Ганна Капустян, доктор медичних наук, академік Орест Абрагамович (член Історичного клубу “Холодний Яр”), доктор політичних наук Микола Лазарович (інвалід війни), доктор технічних наук Григорій Іванченко (член Історичного клубу “Холодний Яр”), доктор наук із соціальних комунікацій Тетяна Добко, доктор медичних наук Андрій Базилевич та доктор хімічних наук Сергій Лакиза. 

Готові поручитися за Андрія українські генії – народний художник України Микола Теліженко; народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Тарас Компаніченко (член Історичного клубу “Холодний Яр”), народна артистка України Світлана Мирвода, народна артистка України Тетяна Каспрук, доктор філософських наук Галина Лозко та заслужений художник України, доцент мистецтвознавства Олександра Теліженко.

Товариське слово підтримки Андрієві Луб’яному сказали авторитетні українські вчені – доктор філософії Володимир Мартинишин; кандидат історичних наук Михайло Кублій; кандидат філологічних наук Микола Сулятицький, кандидат історичних наук Микола Посівнич (орден “За заслуги” ІІІ ст.), кандидат історичних наук Михайло Романюк (завідувач відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України), кандидат історичних наук Роман Понамаренко (військовослужбовець штурмової бригади “Азов”) та кандидат історичних наук, доцент Павло Стегній (член Історичного клубу “Холодний Яр”).

Прагнуть полегшити долю Андрія Луб’яного видатні письменники Лариса Ніцой, Олекса Різників (політв’язень московських тюрем), Сергій Борщевський (перекладач з іспанської), Дмитро Савченко (заступник начальника штабу підрозділу “Вовки Да Вінчі” 67-ї ОМБр), Олег Коломієць, Руслан Найда, Наталія Крісман, Віктор Сердулець (Роман Жахів), член Національної спілки художників України Марина Соченко, заслужений дiяч мистецтв України Володимир Гонський.

Бажають повернення Андрія на службу до українського війська культові українські музиканти – Андрій Середа (лідер гурту “Кому вниз”), лідер рок-гурту “Тінь Сонця” Сергій Василюк (військовослужбовець ЗСУ, член Історичного клубу “Холодний Яр”, автор гімну 93-ї ОМБр), Максим Трубніков (лідер гурту “Друже Музико”), Мишко Адамчак, (лідер гурту “КораЛЛі”), Богдан Жила (лідер рок-гурту “Залізний Хрест”), Арсеній Клімачов-“Білодуб” (лідер гурту “Сокира Перуна”), старший лейтенант ЗСУ), кобзар Святослав Силенко, цимбаліст Василь Паланюк, Володимир Некрасов, композитори Григорій Лук’яненко і Неля Франчук, художник-іконописець Левко Скоп, художник і письменник Андрій Гуменюк, художник Петро Гуменюк, член спілки дизайнерів України Олег Кіналь,

Готові стати на захист воїна, який від 2014 р. захищає Україну на передовій, журналісти Наталя Нагорна (телеканал 1+1), Ірина Матвієвська (телеканал СТБ), Ростислав Мартинюк, Тарас Марусик, Олег Радик (учасник АТО), Роман Івасів, адвокат Сидір Кізін, майстер спорту з кіокушин карате Олег Добко, історик Олег Пустовгар, член Національної спілки кінематографістів України Іван Канівець, голова ОУН Богдан Червак.

Хочуть повернути Андрія на свободу члени Історичного клубу “Холодний Яр” – визначні творці української культури – творці пам’ятників українськи героям у Києві, Івано-Франківську, в Холодному Яру… – скульптори Михайло Горловий, Ігор Семак і Микола Крижанівський, кобзар Василь Лютий, кандидат філософських наук Тарас Беднарчик, письменники Владлен Ковтун, Ярослав Чорногуз, Тетяна Лемешко, Володимир Стецюк, Василь Ковтун, Валерій Войтович, видавці Марко Мельник (доброволець батальйону “Азов” (2014 – 2015), Оксана Герасимюк, а також ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ, члени Історичного клубу “Холодний Яр” – майор ЗСУ Микола Тихонов, старший лейтенант ЗСУ Ігор Гаврищишин, Анна Конош (лікар-анестезіолог медичної роти 36-ї бригади морської піхоти, кавалер ордену “За мужність” 3 ст.), Сергій Бойко (“Карпатська Січ”), Володимир Бондаренко (режисер, кавалер ордену “За мужність” 3 ст.) і Люба Криворот (67-ма ОМБр).

Підтримують прохання Романа Коваля взяти на поруки Андрія Луб’яного члени Історичного клубу “Холодний Яр” – журналісти Микола Владзімірський і Олена Артюшенко, волонтери Марина Хаперська та Олег Голуб, дослідники військової історії України Віктор Моренець і Дмитро Проданик, краєзнавець, офіцер ЗСУ Богдан Легоняк; кандидат технічних наук, архітектор майор ЗСУ Олег Заварзін, народний лікар-травник Тарас Конечний; краєзнавець, доброволець Феодосіївської ДФТГ Владислав Карпенко, лірник Михайло Гречкин; фермер Євген Чубук, художниця Надія Віннік, військовослужбовець тероборони ЗСУ Юлія Шевчук, директор Кам’янського історичного музею Юрій Ляшко, юрист Олександр Беседков, Почесний краєзнавець України Геннадій Іванущенко.

Вимагають справедливості для свого побратима ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ – майор ЗСУ Олег Тягнибок (голова ВО “Свобода”), Володимир Правосудов-”Штурм” (інвалід війни 2 групи, нагороди – орден “За мужність” ІІІ ступеня, орден Слави, медалі “За оборону Луганського аеропорту”, “За оборону Донецького аеропорту”, “За поранення”, “За ближній бій”), старший лейтенант ЗСУ Андрій Мацьків, Мар’ян Берездецький (заступник командира батальйону), Володимир Лоїш, Олег Симороз (військовий інвалід 1-ї гр.), головний технік медичної роти 36-ї бригади морської піхоти Олександр Конош, Сергій Неділько, Дмитро Колоша, Микола Шило, Владислав Руденко, Олександр Голопотелюк (представник від Одеської області в Раді ветеранів України при Міністерстві у справах ветеранів України), Олександр Корнієнко (блогер Нестор Воля), Микола Зінько (головний сержант гранатометного взводу, відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ “За взірцевість у військовій службі І ступеня”), Андрій Тарасенко (ветеран війни у лавах ДУК “Правий сектор”), Василь Бичко (художник), Василь Здирко (важко поранений, медаль “Захисник Вітчизни”), лейтенант ЗСУ Олександр Фірцак, старший лейтенант ЗСУ Ярослав Мельник, Михайло Галущак (заступник голови Стрийської райради, викладач Національного університету “Львівська Політехніка”), офіцер ЗСУ Роман Семчишин (кавалер ордену Богдана Хмельницького ІІІ ст.), старший сержант ЗСУ Мирослав Фіцуляк, молодший сержант ЗСУ Олексій Паршаков, старший солдат ЗСУ Сергій Конечний, молодший сержант ЗСУ Валерій Риженко, старший лейтенант Вадим Столярчук, старший лейтенант Ярослав Старушко, стрілець Денис Бек, капітан Ярослав Піглінський (нагороди: орден “За мужність” І ст.; медалі “За відвагу”, “За доблесть та звитягу”, “За оборону Авдіївки”), стрілець Олександр Ворожцов, помічник гранатометника Ярослав Дячок, старший лейтенант ЗСУ Руслан Прохоров, офіцер ТрО ЗСУ Андрій Кирчів, Степан Циріль, Роман Кисіль (інвалід війни 2-ї групи, нагороди: орден “За мужність” ІІІ ст., орден Пошани ІІІ ст.), старший лейтенант ЗСУ Іван Хрущ (нагороди: медалі “Ветеран Війни”, “Учасник АТО (ООС)”, “Захисник України”), молодший сержант ССО ЗСУ Захар Саджениця, Тарас Тенюк, командир взводу Андрій Горбачук (нагороди: хрест Іловайськ 2014, хрест “За службу в розвідці”, медаль “За зразкову службу”), лейтенант Денис Свердлов, снайпер Тарас Дячун (депутат Тернопільської обласної ради від ВО “Свобода”), лейтенант Андрій Кошелєв, Віктор Павлишин, молодший лейтенант Олександр Вознюк, старший солдат Валентин Тусь, стрілець-снайпер Олександр Литвиненко, молодший сержант Андрій Топчій, лейтенант СБУ Вадим Герасименко, Владислав Устенко (ССО), боєць добровольчого підрозділу “Фрайкор” Василь Журба, командир розрахунку Рем Фролов, учасник оборони Києва 2022 р. Руслан Лубинський (художник-ілюстратор), Ігор Криворучко, Владислав Устенко (ССО), старший лейтенант, командир взводу, ветеран війни  Іван Хрущ, солдат 92ОМБр, має нагороду «Захиснику Вітчизни», брав участь у визволенні Харкова Денис Носенко, військовослужбовець ЗСУ, солдат 92ОМБр Дрич Дмитро, а також святі отці – о. Сергій Ткачук (капелан ЗСУ, магістр теології, митрофорний протоієрей) та о. Михайло Греділь (капелан ЗСУ кінорежисер), а ще волонтери Анастасія Ширченко, Наталія Грицишин, Уляна Кузик, Юлія Захарчук, Володимир Нехода, Микола Мох (актор театру та кіно), Олег Яніцький, Владислав Салащенко, громадські і політичні діячі Олег Слабоспицький, Всеволод Іськів, Олег Дебелий, Марія Шапошнікова, Олена Паршакова, Ігор Іваньков (заступник голови Галицького Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії “Галичина” УНА), Павло Ісачкін, Ренат Вовк, директор школи Олена Сокіл-Говикович, інженер Катерина Старикова, Наталія Бобанич (дружина Героя України Тараса Бобанича-“Хаммера”), Надія Дадак (мама полеглого за Україну Юрія Дадака-“Руфа”), краєзнавці Юрій Дацько (референт зв’язків із громадськістю ГО “Резерв дивізії «Галичина»”) і Володимир Шелеп. Разом 188 підписів.

Роман Коваль, Анастасія Ширченко та Ігор Іваньков зібрали ці підписи лише за чотири дні. Насправді людей, які прагнуть звільнення Андрія Луб’яного, значно більше!

Звертаємося до Вас, пане генерале, допомогти повернути досвідченого вояка на фронт.

Якщо держава ув’язнюватиме козаків-добровольців, які все свідоме життя присвятили захисту України, ми програємо як нація. 

Навіть у безоглядного ворога існує амністія для всіх, хто готовий іти воювати. 

Чому ж в Україні, яка бореться проти світового зла, й досі трапляються випадки свавілля, зневаги до козаків?

Ми зобов’язані шанувати кожного, хто добровільно став на захист. Військові ламаються, ПТСР руйнує багатьох – через відсутність фахового лікування, реабілітації, а найголовніше – через несправедливість у суспільстві, а часом і у військових частинах. 

Андрій Чорний не виняток: він на передовій з 2014-го…

Пане генерале, ми віримо у Вашу справедливість. 

Нагадуємо, що наступне засідання у справі 1 червня 2023 року.

Свободу захисникові України Андрію Луб’яному-“Чорному”!

Сподіваємось, вельмишановний Головнокомандувачу, що Ви врахуєте думку Історичного клубу “Холодний Яр”, яке вже понад чверть століття все робить для того, щоб підняти бойовий дух української нації та вшанувати борців за волю України різних епох.

Слава борцям за волю України!

Роман Коваль, президент Історичного клубу “Холодний Яр”, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України, академік Національної академії наук вищої освіти України

Джерело