Наступне протистояння РФ із Заходом відбудеться в багатій ресурсами Арктиці - Bloomberg

Арктика є міжнародно-нейтральною зоною, яка довгий час перебувала в стороні від геополітики. Проте зміна клімату викликала надзвичайно високий рівень активності в цьому віддаленому Полярному регіоні, тому зіткнення стратегічних інтересів і танення льодів можуть докорінно змінити його.

Як пише Bloomberg, управління Арктикою раптово опинилося під питанням після ізоляції Росії, найбільшої арктичної держави, через війну з Україною. Робота Арктичної ради - головного органу співпраці між вісьмома країнами - знаходиться в підвішеному стані. Його засідання були припинені з минулого року, і ніхто точно не знає, що станеться після 11 травня, коли Росія повинна передати головування Норвегії.

Росія залишається членом Ради і тому "в принципі" буде залучена до прийняття будь-яких рішеннях або дій, вважає Арктичний посол Королівства Данія Томас Вінклер. Але те, як це буде відбуватися в нинішньому політичному кліматі, "все ще розглядається", сказав він.

• Країни включаються в боротьбу за Арктику
• Боротьба за корисні копалини в Арктиці
• Вплив глобального потепління на Арктику

Bloomberg пише, що статус-кво Арктики знаходиться під загрозою, що може зашкодити науковому співробітництву, яке процвітало з часів закінчення холодної війни. Ситуація ускладнюється глобальним потеплінням, що впливає на регіон, а також гонкою за її ресурсами - можливо, мільйонами барелів нафти і багатими родовищами корисних копалин.

Країни включаються в боротьбу за Арктику

Хоча ніхто не "володіє" Північним полюсом, країни, території яких оточують центральну частину Північного Льодовитого океану, вже володіють правами, що виходять далеко за межі їхньої берегової лінії, відповідно до міжнародного права. Тепер три з них - Росія, Канада та Данія (що володіє територією Гренландії) - перемальовують карти та виступають за ширші суверенні права на те, що знаходиться під океаном: величезну смугу арктичного морського дна, що простягається через Північний полюс. Четверта країна, Норвегія, кілька років тому висунула більш скромні аргументи на користь зміни кордонів.

Те, як в кінцевому підсумку будуть окреслені кордони, якщо використовувати дипломатичну термінологію, залежить від того, наскільки далеко континентальний шельф простягається за межі узбережжя кожної країни. Всі три країни заявляють, що їхні континентальні шельфи простягаються до підводного гірського хребта під назвою хребет Ломоносова.

Країни все ще зможуть вільно пересуватися територією, яка залишиться міжнародними водами. Але природні ресурси під цими водами можуть бути величезними, і їх можна захопити. Розгорнуте суперництво може мати серйозні наслідки для тих, хто контролює ключові ресурси, і для клімату.

Чотири країни стверджують, що вони претендують на розширені права на Арктику відповідно до міжнародного права, виходячи з геологічних факторів. Кожна з них вже має юрисдикцію над виключною економічною зоною (ВЕЗ), що простягається нижче центральної частини Північного Льодовитого океану.

При цьому, пише Bloomberg, Арктика є стратегічним пріоритетом для президента Росії Володимира Путіна.

Зміни в останній стратегії Росії щодо Арктики, викладені в документі про зовнішню політику, підписаному Путіним 31 березня, виключають згадки про "конструктивне міжнародне співробітництво". Політичний документ обіцяє дати відсіч недружнім державам, які сподіваються мілітаризувати регіон, і встановити більш тісні зв'язки співпраці з неарктичними державами, "які проводять конструктивну політику щодо Росії", що, можливо, відноситься до Китаю, у якого також є амбіції в полярному регіоні.

США, ще одна арктична держава, зберігають прихильність регіону і Арктичній раді, йдеться в заяві представника Держдепартаменту. Але дії Росії проти України "перешкоджають співпраці, координації та взаємодії, які характеризують роботу Арктичної ради", - сказав представник Держдепу.

Bloomberg також зазначає, що після вступу до НАТО Фінляндії та Швеції, Росія стане єдиною арктичною державою, яка не є членом Північноатлантичного альянсу.

"Через 50 років хто знає, чи ми все ще будемо відчайдушно намагатися добути останні запаси нафти і газу, чи ми будемо гостро потребувати нових рідкоземельних мінералів, а вони можуть бути розташовані в цій частині Арктики", - зазначає старший науковий співробітник Норвезького інституту Фрітьофа Нансена і експерт із арктичної безпеки і геополітики Андреас Остхаген.

Ось тут-то і виникають претензії на права на морське дно, що пересікаються, пише Bloomberg.

Росія, Данія і Канада заявляють, що хребет Ломоносова, який перетинає полюс, є продовженням континентального шельфу, що тягнеться від його берегової лінії до центральної частини Північного Льодовитого океану. Відповідно до Конвенції ООН про морське право, це забезпечить ексклюзивні суверенні права на природні ресурси на Полярному морському дні та під ним, за межами виняткових економічних зон, які простягаються до 200 морських миль від їхніх берегів.

Норвегія також подала заявку, але вона не доходить до Північного полюса.

Тим часом США не ратифікували Конвенцію ООН, але, можливо, все одно готують свої власні претензії.

"США десятиліттями збирали дані про Арктику, і ми постійно чуємо, як можуть з'явитися претензії", - сказала Ребекка Пінкус, директор Полярного інституту у Вашингтонському аналітичному центрі Вільсона. Зрештою, США вступлять у боротьбу, вважає вона, хоча б для того, щоб мати можливість контролювати використання хоча б частини ресурсів.

Боротьба за корисні копалини в Арктиці

Отримання доступу до потенційно прибуткових ресурсів - одна з основних причин, по якій країни подають заявки, пише Bloomberg. Вважається, що арктичне морське дно, хоч і залишається в значній мірі недослідженим, містить великі запаси викопного палива, металів і найважливіших мінералів. Доступ до них стане легше, коли в результаті глобального потепління розтане морський лід.

"Остання циркумарктична оцінка Геологічної служби США була проведена в 2008 році. За її даними, за Полярним колом знаходиться близько 90 мільярдів барелів нерозвіданої нафти і 1670 трильйонів кубічних футів газу, а також критично важливі метали і мінерали, необхідні для електрифікації", - йдеться в статті Bloomberg.

Однак більша частина цього стосується наземних досліджень. А морські родовища металів на континентальному шельфі Арктики досі в значній мірі не досліджені, хоча геологи припускають, що вони можуть бути значними.

Вплив глобального потепління на Арктику

Зміна клімату полегшить доступ до цих областей, розвідку та видобуток, а також доставку будь-яких ресурсів. Арктика прогрівається в чотири рази швидше, ніж решта Земної кулі, і цей темп збільшується. У своєму звіті "Стан кріосфери" за 2022 рік Міжнародна ініціатива з клімату кріосфери (ICCI) дійшла висновку, що до 2050 року в Арктиці буде літо без льоду.

Очікується, що це посилить багато руйнівних кліматичних наслідків. У той час, як лід захищає Землю, відбиваючи сонячне тепло, відкрита вода робить протилежне, прискорюючи потепління. Зміни температурного розриву між Арктикою, котра швидко нагрівається, і нижчими широтами можуть зробити глобальні погодні умови ще більш екстремальними, а втрата льоду та зміни в циркуляції океану порушать середовище проживання морських тварин.

Зміни на суші створюють свої петлі зворотного зв'язку в Арктиці. Вічна мерзлота, що тане, викидає в атмосферу вуглекислий газ, прискорюючи потепління, яке прискорює розтавання. Танення льодовиків змушує рівень моря підніматися швидше й вище.

Економічний розвиток в Арктиці створює ризики для корінного населення, біорізноманіття та, особливо у випадку розвитку викопного палива, для клімату, який вже змінюється швидше, ніж люди можуть адаптуватися.

Видобуток викопного палива та глибоководний видобуток корисних копалин у тій частині світу, яка має вирішальне значення для кліматичного захисту планети, викликає великі суперечки. Але завоювання суверенних прав на офшорні ресурси може бути пов'язане не тільки з експлуатацією, але й із захистом.

"Якщо у вас є право на морське дно, ви також маєте право сказати, що розробка цих ресурсів заборонена. Йдеться не лише про економічну логіку. Це також може бути пов'язано з екологічною логікою", - вважає доцент Королівського коледжу оборони Данії Марк Якобсен.

Також, всі сторони добре усвідомлюють стратегічну військову важливість регіону, оскільки танення льоду відкриває нові маршрути для кораблів і підводних човнів над вершиною планети. Це тільки набуло значення в результаті агресії Москви, пише Bloomberg.

Поки що Північний полюс - одне з найбільш незайманих місць на Землі - належить всім і нікому. Як тільки всі геологічні дані будуть перевірені, для Арктики вже не буде шляху назад.

Арктична рада - інші новини

Як повідомляв УНІАН, Арктична рада була створена в 1996 році Данією, Фінляндією, Ісландією, Канадою, Норвегією, Росією, Швецією і США. Її завданнями є сталий розвиток, охорона навколишнього середовища, дослідження, моніторинг змін клімату та допомога корінним народам регіону.

Однак, повномасштабне вторгнення РФ в Україну фактично паралізувало роботу Ради. Утім, у червні організація повідомила про відновлення роботи над проектами, в яких не брала участь Росія. Близько 70 проектів, що складають приблизно половину роботи, затвердженої до лютого, знову запущені.

Цього року головування в арктичній Раді має перейти від Росії до Норвегії, і Осло перебуває в "конструктивному процесі" із Москвою для забезпечення передачі верховенства.