Вперше в історії: лікарі провели операцію на мозку плода в утробі матері

Довгий час протягом вагітності нічого не вказувало на вади в розвитку плода.

Команда лікарів у Бостоні успішно провела нову операцію на мозку плода в утробі для лікування рідкісного захворювання, відомого як мальформація вени Галена.

Про це пише CNN. 

Незважаючи на те, що внутрішньоутробна операція, яка виконується до народження дитини, застосовувалася для інших недугів, ця процедура під контролем УЗД була однією з перших для цього захворювання.

Стан виникає, коли кровоносна судина, яка несе кров від мозку до серця, також відома як вена Галена, розвивається неправильно. Вада розвитку призводить до надзвичайної кількості крові, що навантажує вени та серце, і може призвести до ряду проблем зі здоров’ям.

“Обширні травми головного мозку та серцева недостатність одразу після народження є двома величезними проблемами”, — сказав доктор Даррен Орбах, радіолог Бостонської дитячої лікарні та експерт із лікування мальформація вени Галена.

Як правило, немовлят лікують після народження за допомогою катетера, щоб вставити крихітні спіралі, аби уповільнити кровотік. Однак, за словами Орбаха, лікування часто відбувається надто пізно.

Незважаючи на прогрес, “від 50 до 60% усіх немовлят із такою проблемою негайно захворіють. І для них ймовірність смерті, на жаль, становить приблизно 40%”, — сказав Орбах. Близько половини немовлят, які виживають, відчувають серйозні неврологічні та когнітивні проблеми, сказав він.

Складний вибір

Коли вони дізналися про четверту вагітність, Дерек і Кеніятта Коулман з Батон-Руж, Луїзіана, були здивовані та схвильовані. 36-річна Кеніатта та 39-річний Дерек прожили в шлюбі сім років і були готові до поповнення у своїй родині.

Кеніятта сказала, що вагітність не здавалася особливо помітною. Після народження трьох дітей вона вважала УЗД рутинним прийомом.

“Дитина почувалася добре. Анатомічне сканування виявилося нічим не примітним”, — зазначила жінка. Коулмани навіть провели генетичне тестування, яке охарактеризувало вагітність Кеніятти як “низький ризик”. 

Але коли Кеніятта пішла на УЗД на 30-му тижні вагітності, щось змінилося. “Лікарка розповіла мені, що щось не так з мозком дитини, а також у неї збільшене серце”, — згадує жінка.

Після додаткових обстежень був поставлений діагноз: мальформація вени Галена. Але Коулмани дізналися про клінічні випробування, проведені жіночою та Бостонською дитячою лікарнями Бригема, які могли забезпечити лікування ще до народження їхньої дитини.

Кеніятта пригадує, як їй сказали про можливі ризики — передчасні пологи чи крововилив у мозок плода, — але Коулмани вважали, що іншого виходу для них немає. Вони хотіли долучитися до процесу.

15 березня, рівно через місяць після УЗД, яка виявило ваду розвитку, Кеніятту прооперували.

Операція з двома пацієнтами

Але в цій операції було задіяно двоє пацієнтів: Кеніятта і її дитина. Лікарі повинні були переконатися, що плід знаходиться в правильному положенні, головою до черевної стінки матері. 

Доктор Луїза Вілкінс-Хауг, директор відділу материнської фетальної медицини та репродуктивної генетики в Brigham and Women’s Hospital, співпрацювала з Орбахом, щоб переконатися, що плід не тільки займає правильне положення для процедури, але й залишається там.

Вілкінс-Хауг пояснила, що вони використовували техніку, запозичену з попередніх внутрішньоутробних кардіохірургічних операцій. Як тільки плід займає оптимальне положення, йому "вводять невелику ін'єкцію, щоб він не рухався, а також невелику ін'єкцію для знеболення", — сказала Вілкінс-Хауг.

Звідти лікарі ввели голку в черевну стінку, обережно протягнувши крізь голку катетер, щоб крихітні металеві спіралі могли заповнити вену, уповільнити кровотік і знизити тиск. 

У дитини одразу з’явилися ознаки покращення, сканування показало зниження артеріального тиску в ключових областях. “Те, що ми досягли технічного успіху в проведенні емболізації, викликало захват”, — сказав Орбах.

Але успіх визначався не лише цим моментом, а радше тим, що відбувалося далі. “Чи зможе дитина постійно демонструвати прогрес після? Чи знадобиться їй лише додаткова підтримка після операції? Чи все одно у неї відразу станеться серцева недостатність?”, — такі питання ставила собі Кеніятта.

Дитина-боєць

Після процедури у Кеніятти повільно витікали амніотичні води. Через два дні у неї почалися пологи на 34-му тижні.

17 березня народилася Денвер Коулман вагою майже 2 кг. “Я вперше почула, як вона плаче, і просто... я навіть не можу передати словами, що я відчувала у той момент”, — згадує Кеніятта.

“Це був просто найпрекрасніший момент — мати можливість тримати її на руках, дивитися на неї, а потім чути, як вона плаче”.

Її лікарі також були задоволені. “Під час першого періоду після народження вона була не потребувала жодного негайного лікування, якого діти зазвичай потребують, будь то встановлення спіралей або підтримка серцевої діяльності за допомогою ліків”, — сказала Вілкінс-Хауг. 

Зараз, майже через два місяці після народження Денвер, вона продовжує зростати, більшу частину часу спить або їсть. Вона не приймає ліків від серцевої недостатності, її неврологічне обстеження в нормі. Немає жодних ознак того, що вона потребує додаткових втручань.

“З самого початку вона показала нам, що вона боєць”, — сказала Кеніятта.