П’ять цікавих ретромотоциклів з нашої історії, які варті уваги і зараз

Бажання доторкнутися до історії або просто урізноманітнити дозвілля часто приводить нас ідеї придбати собі якісь ретротранспорт. Непоганий і цілком доступний варіант – купити для початку старий мотоцикл. Ретроексперти “Авто 24” готові дати з цього приводу кілька порад.

Коли йдеться про таку тонку матерію, як ретротранспорт “для душі”, важко радити щось відносно конкретних моделей. У кожного покоління свої спогади, свої асоціації з предметами минулого. Але ми спробуємо просто описати кілька доступних транспортних засобів з точки зору істориків техніки, щоб потенційний ретроман мав більше вихідних даних для правильного вибору. Звісно, ми обрали моделі, в певній мірі знакові саме для української історії.

Мотоцикл був дійсно загальнодоступним транспортом, хоча не всі моделі можна було придбати в найближчому магазині.

Читайте також: Згадуємо мотоцикли молодості

М-72 (1941 – 1960 рр.)

Створений спеціально для армії, цей мотоцикл довгі роки був недосяжною мрією для мирних громадян, адже у вільний продаж почав надходити лише з 1955 р. Це був найпотужніший мотоцикл свого часу, тим більше, що завдяки боковому причепу мав незрівняну з більш легкими “одинаками” практичність.

Знайти сьогодні М-72 у подібному стані – не лише результат довгих пошуків, а і неймовірне везіння.

В різні періоди випускався аж на семи заводах, але швидше за все вам трапиться післявоєнна машина виробництва київського заводу КМЗ (з 1951 р.) або Ірбітського заводу. Найбільш рідкісні сьогодні армійські версії М-72 мали додаткове устаткування. З боків корпусу коляски були кріплення для сумок з боєприпасами і ЗІП, на її “капоті” та на багажнику – кронштейни для вертлюга з кулеметом ДП. До речі, ці елементи часто виявляються так званими новоробними.

Якщо придбати гідний екземпляр М-72 вам не вдається, придивіться до його наступника, київського “колясича” К-750. За конструкцією та відчуттями на ходу вони дуже схожі, але “касік” був набагато поширенішим, знайти та відреставрувати його буде простіше.

Jawa 350/354 “Старенька” (1955 – 1959 рр.)

Зразок мотодосконалості середини ХХ ст., причому – у загальноєвропейських масштабах. Цей неймовірно стильний, комфортний та безвідмовний апарат чеського виробництва вільно продавався в Україні.

Jawa другого повоєнного сімейства мали кілька поколінь, в нашій країні всі вони отримали прізвисько “старенька” або “сливка”. Справді дуже цікавий мотоцикл.

Чесно кажучи, в Україні мало хто розрізняє “Яви” генерації 1955 – 1974 за окремими моделями, і всі вони у нас мають узагальнену назву “Сливка” (за форму бака) або “Старенька” (за те, що старіша за більш свіжі популярні моделі 350/634). Шукати сьогодні саме першу “cливку” моделі 350/354 можна буде довго і без гарантій на успіх, тож ніхто вас не засудить, якщо ви придбаєте для початку “сливку”/“стареньку” пізніших версій 1962 або 1964 років.

“Мінськ” М105 (1967 – 1971 рр.)

Якщо ви хочете справді мати вигляд оригінала, заведіть собі старенький “Мінськ” – це не Jawa і не МТ “Дніпро”, які всі хочуть, всі люблять і яких можна побачити з півдюжини на кожній ретровиставці. Модель М105 ми радимо тому, що її ще можна придбати без особливих проблем, як і запчастини до неї. Хоча більш ранні “Мінчаки” типу М1М або, скажімо, М103, більше цінуються у тусовці ретроманів.

Всі “Мінськи” були моделями початкового рівня. Серед нинішніх колекціонерів вони не дуже популярні, а колись вражали користувачів своєю невибагливістю.

Читайте також: Муки вибору 1980-х: який мотоцикл краще – "Ява" чи "Чезет"

CZ 472.5 (1981 – 1985 рр.)

Це один з останніх “Чезетів”, які постачалися в СРСР, і одночасно – один з найбільш досконалих. Ця марка у нас завжди була немов для гурманів, в першу чергу молодих – CZ цього покоління позиціонувалися як спортивні. Але більшість юнаків мріяла таки про ”Яву”. Між тим при одному й тому ж двигуні CZ був більш швидкісним, і на швидкості за 120 км/год краще тримався на дорозі. Це стало можливим внаслідок полегшення багатьох деталей, навіть рама “Чезета” була не дуплексна, а одинарна. Крім того, іншою була є компоновка – на 472.5 водій сидів ближче до центру ваги мотоцикла. Натомість цей мотоцикл не можна було доукомплектувати боковим причепом.

“Чезети” мали молодіжний шарм навіть на фоні завжди модних “Яв”. Бо при тому ж двигуні були більш легкими та мали інакше скомпоновану ходову.

Якщо вам під час пошуку трапиться “Чезет” іншої, більш ранньої моделі, теж може брати – в наш час він буде більш цінним. Але майте на увазі, що перші CZ з тих, що постачалися в Союз, зовні майже не відрізнялися від сучасних для них Jawa “сливка”.

МТ-12 (1978 – 1986 рр.)

Це мотоцикл з двома ведучими колесам – і цим все сказано. В ті роки й звичайний “Дніпро” не завжди можна було купити без черги, а “повнопривідний” МТ так взагалі миттєво став жаданим предметом для всіх чоловіків, які мали те чи інше відношення до пересування “дикою” природою.

МТ-12 поважали не лише за привід 3х2. На відміну від інших “Дніпрів” у нього був старий нижньоклапанний двигун від К-750, слабкіший (26 к.с.), але більш надійний.

Великою мірою це цивільний аналог спеціального військового мотоцикла МВ-750М, який випускався в Києві на КМЗ обмеженими серіями на замовлення Міністерства оборони. Ще одна велика відмінність – нижньоклапанний 750-кубовий двигун. Цей старомодний агрегат припинили ставити на цивільні моделі ще у 1968-му, але його зберегли у виробництві саме для армійських версій – через невибагливість та гнучку тягову характеристику, пристосовану для тривалого руху важкими шляхами.

В різні роки “Дніпри” 3х2 комплектувались приводом коляски з диференціалом, диференціалом з блокуванням і з жорстким підключенням.

У продажу МТ-12 трапляються, але приготуйтеся, що він потребуватиме заміни багатьох деталей, адже “Дніпри” тієї пори не відрізнялися високою якістю.

Рекомендація “Авто 24”

Якщо вам хочеться мати старий мотоцикл не лише як колекційну річ, а і як засіб пересування (а таке цілком можливе), обирайте модель більш молоду, щоб було простіше шукати запчастини. Бо їх знадобиться набагато більше, аніж для екземпляра під музейне зберігання. Але якщо для вас на першому місці саме рідкісність мотоцикла, не поспішайте з покупкою – наполегливо шукайте щось максимально старе і в той час в максимально комплектному стані. У такого варіанту володіння є ще один плюс: якщо байк не буде часто показуватись на шляхах загального користування, для вас не матиме принципового значення наявність на нього офіційних паперів. А саме документи – одна з найбільших проблем при покупці старого мотоцикла.