"Підвищена небезпека, можливі різні провокації". В ГУР розказали про нові загрози від путіна

Цей тиждень видався насиченим на резонансні воєнно-політичні епізоди: віддивної атаки дронів на Кремль ібавовн у Криму та рф до зміни тактики росії щодо обстрілів України.

"Телеграф" запитав у Андрія Юсова — представника Головного управління розвідки Міноборони України, — чому побільшало атак, чи звільнять Україну цього року, чи є двійники у путіна і Кирила Буданова, яку роль зараз грає терорист Гіркін та наскільки реальний розпад росії.

Пропонуємо вашій увазі першу частину інтерв'ю.

Про дрони у москві, нові загрози від рф, "сюрпризи" на 9 травня

— Останнім часом відбувається багато цікавого — удар по Кремлю, а до цього диверсії на залізничних шляхах і атаки нафтобаз на підконтрольній рф території. Що відбувається? Або простіше: це ми, чи не ми?

— Україна займається деокупацією своїх територій. Якщо навіть для цього потрібно працювати по військових об'єктах ворога (у тому числі й за українським кордоном), це вже інший аспект. Але те, що ми бачили з Кремлем, це історія зовсім іншого порядку.

Є офіційна позиція України про непричетність до цих подій. Але давайте розмірковувати логічно: одна справа, коли мова іде про нафтобази, шляхи постачання/логістики для військових сил рф, а інша справа — витрачати на щось величезну кількість ресурсів, часу і зусиль (а така операція потребувала б багато часу, серйозного планування та чимало роботи). Проте виникає запитання — яка практична користь для України від її реалізації?! Вона відсутня.

— Як щодо своєрідної десакралізації? Адже Кремль — символ росії, путінської влади?

— У нас є ключові завдання, які треба виконувати для деокупації наших територій і працювати над численним ворогом, у якого ще досі дуже багато живої сили та техніки. Тож у нас є над чим працювати.

Що стосується подій з дронами у москві, по-перше, відмічу, як швидко і у якому ракурсі це подавала російська пропаганда. Зокрема, мовилось як начебто про доведений факт, що це був замах на путіна. Це смішно, бо то був точно не замах на путіна чи на так званого путіна.

По-друге, це більше схоже на внутрішньо російські процеси та розборки. Можливо, мова йде про місцеві сили спротиву, які нарощують свій потенціал. Можливо, це суперечки між мешканцями різних "веж Кремля". Мотивів може бути багато.

— Які "сюрпризи" можуть трапитися у росії на 9 травня, яке теж є певним сакральним символом путінізму?

— Для нас це не свято. Це для росіян 9 травня відноситься більше до "побєдобєсія". Тому, якщо якісь "сюрпризи" і будуть, то вони йтимуть швидше від рашистів.

Україна ж здійснює операцію з деокупації власних територій. Робить це планомірно і незалежно від прив'язки до якихось днів, тим більше до дат радянської пропаганди.

Якщо говорити про наші дні, то 8 травня для нас — День пам'яті та примирення, і Україна звичайно його належним чином вшановує. Країна буде у цьому ключі працювати, щоб уже нова трагедія у вигляді цієї повномасштабної геноцидної війни з боку росії ніколи не повторилась. Для цього треба деокуповувати наші території.

Але, враховуючи, що ворог живе пропагандистськими наративами, 9 травня — певна така зона ризику і підвищеної небезпеки. Можливі різного роду провокації. Якщо ми говоримо про терористичний путінський режим, то провокації — не лише на території України, а й на землях самої так званої російської федерації. Жертвами цих провокацій з боку російських спецслужб і силовиків можуть бути, у тому числі, цивільні росіяни.

Про великий наступ ЗСУ і "зуби дракона"

— Багато говорять про контрнаступ ЗСУ. Як росія готується до нашого наступу? Які настрої серед військового керівництва рф стосовно цього?

— Ми та й весь світ зараз бачимо (і неозброєним оком і через дані супутників), що вороги перекопали фактично весь Крим: траншеї, рви, "зуби дракона" — на окупованих територіях півдня і сходу України. І, власне, на території самої так званої росії вже готуються та ведуться відповідні інженерні роботи. Тобто, росіяни готуються. Безумовно, це той фактор, на який Україна зважає при плануванні та реалізації плану щодо продовження звільнення українських територій.

— Чи вплинув якимось чином витік так званих "секретних документів" Пентагону на плани України і строки щодо контрнаступу?

— Насамперед триває слідство міністерства юстиції США, і за його результатами з цього приводу буде офіційна інформація.

Стосовно оприлюднених даних, в них є частина інформації, яка відповідає дійсності, але не несе прямої загрози. Дуже багато цих даних можна було отримати шляхом збору OSINT (pозвідка на основі відкритих джерел, або оpen source intelligence, — Авт.) в публічних джерелах. Це стосується і постачання, і проблем, і т.д. Тобто, якщо говорити про матеріали Інституту вивчення війни — всі проблеми, з якими стикається українська армія, вже давно проаналізовані, вивчені, і революційного там нічого не було.

Частина інформації в злитих "документах" — викривлена, спотворена, а частина не відповідає дійсності. Все інше — це питання інтерпретації.

— Багато людей, в тому числі військових, згадують прогнози начальника ГУР Кирила Буданова щодо завершення війни влітку і звільнення Криму. Станом на сьогодні ці терміни виглядають дещо оптимістично. Чи змінилось бачення ГУР на перебіг війни?

— Подібні масштабні операції та процеси — це ж не похід в театр чи кіно, куди можна купити квиток і забронювати місце за кілька місяців, а потім прийти на виставу. Планування і реалізація звільнення наших територій — колосальна робота, яка здійснюється. І в цілому, всі озвучені прогнози, звичайно, спираються на абсолютно конкретну інформацію, на фактаж, і поки що справді процес іде за умовним графіком.

Зрозуміло, багато чинників вносять свої корективи, такі як погодні умови, темпи допомоги від наших партнерів, швидкість підготовки наших резервів, безумовно, у тому числі й дії супротивника. Тому що росіяни не сидять і мовчки не чекають, коли Україна звільнить власні території.

Відтак, безумовно, всі ці фактори враховуються, але результат буде один — Україна звільнить всі свої території та повернеться до кордонів 1991 року.

Про рік закінчення війни

— Ви говорите про умовний графік. Чи відбулось його коригування від останніх прогнозів Буданова восени та наприкінці минулого року?

— Закінчення війни у формальному виявлені може мати різні вигляди. Наприклад, чи буде закінченням війни відсутність підписання якогось акту капітуляції з боку росії, але де-факто з виходом України на кордони 91-го? Напевно, це буде закінченням гарячої фази. Тому зараз обговорювати ці гіпотетичні сценарії, думаю, сенсу немає.

Звичайно, найближчі місяці точно будуть дуже важливими й значними, багато у чому вирішальними. У кінці року ми зможемо поговорити й подивитися, як насправді все відбулось.

— Раніше ви казали, що росія не витримає довгу війну з Україною. Натомість зараз поки економіка рф не завалилась, мобілізаційний ресурс рф оцінюється в мільйони "м'ясних осіб", а ще залишається ракетний потенціал, тіньова економіка, потужна шпигунська мережа по всьому світу тощо. До того ж, Іран вже 40 років перебуває під ярмом санкцій, і продовжує існувати. Чи не занадто обнадійливі ваші прогнози стосовно довгограючої воєнної потуги росії?

— Вважаю нерелевантним порівняння Ірану з росією, тому що іранці давно знаходяться під санкціями, але у такому "сплячому" форматі. Попри всі проблеми цього режиму, Іран не перебуває у стані відкритої повномасштабної війни з іншими державами з використанням всіх видів і засобів озброєння, з такими великими людськими втратами та багатьма іншими чинниками. На відміну від так званої російської федерації.

Зрештою, внутрішні ризики для Ірану і росії носять абсолютно різні характери й нерівнозначні для порівняння. Адже росія — це стагнуюча вмираюча імперія з великою кількістю внутрішніх протиріч — міжнаціонального, релігійного, соціального та інших характерів. Безперечно, за умов тривалої кризи й стресової ситуації війна та санкції стануть ключовими чинниками, які вплинуть на майбутнє тієї території. Всі ці протиріччя носять вибухонебезпечні загрози для сучасної загниваючої російської імперії.

— Повернімось до України. З чим пов'язана активізація останнього ракетно-шахедного терору з боку рф?

— Це намагання ускладнити або зірвати продовження українських наступальних дій. Зимовий ракетний бліцкриг провалився, тому вони переключились з енергетики на інші об’єкти.

Тепер у них завдання, як і на початку повномасштабного вторгнення, повертатись до атак на військові об'єкти, логістику, накопичення місць дислокації сил і техніки. Враховуючи, що навіть на початок вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. у росіян вже була багато у чому застаріла некоректна інформація. Зараз ця інформація ще більш некоректна та багато у чому взагалі не відповідає дійсності. Зокрема, це ми бачимо, коли відбуваються обстріли та влучання у цивільні об'єкти. Хоча іноді такі удари носять і прицільний характер. У тому числі — по Умані. Це була навмисна атака на цивільний об'єкт.

Продовження інтерв'ю з Андрієм Юсовим читайте на "Телеграфі" найближчим часом.