Без суду і слідства. Чию банківську таємницю зобов`яжуть розкривати українські банки

В Україні готується зміни, які стосуються інституту банківської таємниці. Ініціатором цього виступило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Анонсуючи нововведення в Мінреінтеграції зазначили, що вже схвалену урядом відповідну законодавчу ініціативу найближчим часом винесуть на розгляд до парламенту.

Анна Анісімова, юристка юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери", зауважує, що Україна має низку міжнародних зобов'язань щодо боротьби з корупцією та фінансуванням тероризму, і розширення переліку підстав розкриття банківської таємниці допоможе уряду їх виконати.

Крім цього, на думку співрозмовниці Фокусу, подібні законодавчі зміни є реакцією на агресивну поведінку Росії, у зв'язку з чим Україна вживає додаткові заходи для зміцнення національної безпеки, боротьби з фінансуванням тероризму та іншими злочинами, що можуть бути пов'язані з діяльністю країни-агресора. Й вочевидь, розширення переліку підстав розкриття банківської таємниці є одним з таких заходів.

Дійсно, через кілька днів після анонсу Мінреінтеграції від імені Кабінету міністрів до Верховної Ради подали проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісті за особливих обставин" №9235 від 24 квітня 2023 року. На момент публікації статті Фокусу законопроєкт знаходиться на розгляді в комітеті.

Важливо Ваші рахунки розкрито: податкова невдовзі отримає доступ до банківських рахунків українців

Майно без власника. Як пропонується врегулювати питання зі спадком зниклих людей

У Мінреінтеграції, зокрема, повідомляють, що їхня ініціатива має спростити встановлення опіки над майном зниклих безвісти громадян. Адже станом на сьогодні ця процедура, за словами Максима Боярчукова, керуючого партнера юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери", є дещо розмитою та чітко не регламентованою на законодавчому рівні, і відповідні дії вимагають від нотаріусів певної обережності. Зі свого боку, Анна Анісімова уточнює, що встановлення опіки над майном зниклих безвісти включає різні процедури і вимоги, зокрема — отримання судового рішення про оголошення людини безвісно відсутньою, що може зайняти тривалий час.

"Обставини, за яких люди зникали, існували і до початку військової агресії РФ проти України. Серед них: нерозкриті кримінальні правопорушення; хвороби, що спричиняють розлади пам’яті; стихійні лиха або нещасні випадки з людьми, які опинились наодинці. Але тепер внаслідок війни доля багатьох людей залишається невідомою і заради того, щоб їх родини мали бодай якусь змогу віднайти майно, яке може бути спадком — запроваджено відповідні законодавчі зміни", — обгрунтовує актуальність нововведення Боярчуков.

За словами Анни Анісімової, згідно з пропозицією Мінреінтеграції розширення переліку підстав розкриття банківської таємниці дозволить нотаріусам без зайвих перешкод та затримок встановлювати опіку над майном зниклих безвісти осіб, що допоможе зменшити терміни та зробити процес простішим для громадян.

Максим Боярчуков додає, що закон України "Про нотаріат" наразі не передбачає такого документа, як свідоцтво про призначення опікуна над майном фізособи, яка визнана безвісно відсутньою або зниклою безвісти, і для виправлення цієї прогалини в законодавстві пропонується доповнити закон України "Про нотаріат" новою главою. Вона називатиметься "Заходи щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин". Уточнимо, що особливими обставинами в цьому контексті вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, окупація чи надзвичайна ситуація природного або техногенного характеру.

Дійсно, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну проблема зникнення людей безвісти набула доволі масштабного виміру. Як нещодавно повідомили в МВС України, від початку війни зареєстровано 101543 факти зникнення громадян, інформацію про яких внесли до єдиного обліку Національної поліції.

Під час першочергових дій з перевірки вдалося знайти більше половини зниклих — 54310 осіб. У розшук оголосили 31330 людей, з яких 7570 вже розшукали. В результаті кількість зниклих безвісти в Україні за особливих обставин станом 3 травня 2023 року складає 23760 осіб.

Інформацію про цих людей вже внесли до Єдиного реєстру осіб, зниклих за особливих обставин, який нещодавно запрацював у МВС. Леонід Тимченко, заступник Міністра внутрішніх справ, розповів у телеефірі, що в цей реєстр потрапляють дані як про цивільних, так і про військовослужбовців. За його словами, родичі зниклих на підставі витягу з цього реєстру можуть звернутися до Пенсійного фонду України для отримання виплат.

Логіка воєнного часу. Як має спроститися розшук і конфіскація майна підсанкційних осіб

Відповідно до ініціативи Мінреінтеграції, банківська таємниця також має розкриватися за запитом Мінюсту у разі розшуку майна, коштів та інших активів політичних партій, заборонених судом, а також підсанкційних осіб під час розгляду справ щодо захисту інтересів України.

На сьогодні банки, за спостереженнями Максима Боярчукова, по-різному трактують санкційне законодавство України і розкривають банківську таємницю виключно за рішенням суду. І це дозволяло забороненим політичним партіям або підсанкційним особам виводити активи за межі України. Анна Анісімова додає, що процес розшуку та конфіскації майна підсанкційних та підозрюваних у корупції осіб зараз може бути вкрай складним через використання захисних схем у вигляді відкриття банківських рахунків за кордоном або інших приховуючих механізмів.

Під час повномасштабної війни питання постало особливо гостро, адже перелік фігурантів таких справ помітно розширився. Зокрема, у 2022 році список заборонених політичних партій в Україні поповнили наступні відомі політсили:

• "Опозиційний блок", утворений в 2014 році на основі "Партії регіонів" біглого Віктора Януковича;
• партія "Наші", ексрегіонала Євгена Мураєва;
• Соціалістична партія України, яку напередодні війни контролював проросійський політик Ілля Ківа;
• Партія Шарія, створена проросійським пропагандистом Анатолієм Шарієм;
• "Опозиційна платформа — за життя" (ОПЗЖ), пов’язана з проросійськими політиками Віктором Медведчуком, Вадимом Рабіновичем та ін.

Тим часом до Реєстру фізичних осіб під санкціями РНБО внесено вже понад 7 тис. громадян.

"Однією із складових виявлення активів, до яких належать і грошові кошти, є надсилання Мінюстом запитів у відповідні держоргани, установи, підприємства і організації, що можуть володіти інформацією про такі активи. Банки є суб’єктами, які безпосередньо володіють такою інформацією. Тому, для оптимізації процесу виявлення активів та акумулювання відповідної інформації Мін'юсту надається право надсилати запити до банків", — пояснює логіку нововведення Максим Боярчуков.

На думку Анни Анісімової, подібне розширення можливостей розкриття банківської таємниці Мін’юстом може допомогти виявити та конфіскувати майно осіб, які перебувають за кордоном.

Небезпечні наслідки. Які ризики приховує розширення підстав для розкриття банківської таємниці

За змінами щодо банківської таємниці, які пропонує Мінреінтеграції, на думку Анни Анісімової, можуть стояти ризики зловживань та порушень прав громадян, тому їх необхідно ретельно обговорювати і розробляти механізми контролю.

"Розглянута вище пропозиція щодо розкриття банківської таємниці для встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи може проявитися негативно в разі, якщо громадянин не є безвісти зниклим, а просто не має можливості звернутися за своїми коштами з різних причин, як-от відсутність необхідних документів для доступу до свого рахунку, ускладнення зв'язку з банком тощо", — наводить приклад Анісімова. Також співрозмовниця Фокусу попереджає, що у разі винесення нотаріусом рішення про встановлення опіки на підставі недостатньої чи неточної інформації є ймовірність, що права спадкоємців, а також інших зацікавлених сторін можуть бути порушені.

Успішність практики щодо заборонених партій та підсанкційних осіб, на думку Анісімової, залежатиме від можливості здійснення ефективного контролю за використанням цієї інформації. Експертка також не виключає, що запити можуть бути надто широкими й стосуватися громадян, які не мають стосунку до підсанкційних осіб або заборонених судом політичних партій.

"Якщо доступ до банківської таємниці буде надто легким, це може призвести до корупції та зловживань владою. Наприклад, можуть виникати ситуації, коли влада використовуватиме ці повноваження для політичного переслідування опозиції або для задоволення власних інтересів, — підсумовує Анна Анісімова. Тому важливо, щоб встановлення нових підстав для розкриття банківської таємниці супроводжувалося гарантіями захисту особистої інформації та правом на справедливий суд і відшкодування.