"Якби Київ виглядав, як Бахмут, кому б стало легше?": інтерв'ю з Казаріним про війну та перемогу

Павло Казарін став героєм нового відео, яке опублікував проєкт "Український Свідок". Казарін — український журналіст, теле- та радіоведучий. Він народився у Сімферополі, а після окупації Криму отримав російський паспорт, позбутися якого зміг лише за 7 років.

Наразі Павло воює з Росією у лавах київського ТрО, до якого приєднався 25 лютого 2022 року. Він військовий медійник, який з початку повномасштабного вторгнення об'їздив всю лінію розмежування – від півночі Харківської області до Миколаївщини.

"В армії є речі, які можна узагальнювати і які узагальнювати не можна. Головне – навчитись відрізняти одне від одного. Це як в Біблії: ти можеш зачепитись за принцип таліону — око за око, зуб за зуб. А можеш зупинитись на Нагірній проповіді. Все залежить від того, де в Біблії ти робиш закладки. В армії ти можеш побачити як приклади побутового героїзму, так і приклади побутової зради. Як дуже мотивованих людей, які залишили в цивільному житті свої родини, такі і умовних «аватарів». Все залежить від того, де у своєму досвіді ти будеш ставити акценти", –зауважує Казарін.

Він – доволі відома персона в українському інформаційному просторі. Людям, які у мирні часи мали певний вплив у суспільстві, буває непросто адаптуватись до своєї ролі у війську. Адже в ЗСУ немає значення, ким ти був до цього.

"У цій царині в мене було нуль компетенції, я слухав досвідченіших та намагався не підвести тих, хто поруч. Водночас я зустрічав у війську людей, які віддали величезний відсоток свого статку на потреби підрозділу, в якому служили. Інші не мали грошей, але віддавали свої життя та здоров'я", – додав Казарін.

Розмову записували на Володимирській гірці. Це місце дуже контрастує з Краматорськом, Часовим Яром та іншими містами, близькими до лінії фронту. Що вже казати про Бахмут.

Якби Київ виглядав, як Бахмут або Гуляйполе, кому б від цього стало легше? Тилові міста і повинні виглядати, як тилові. Це означає, що ЗСУ на лінії фронту все роблять правильно, – наголошує Казарін.

Він також поділився своїми міркуваннями з приводу того, з ким насправді зараз воює Україна.

"Впродовж всього XX сторіччя відбувався розпад імперії. Ми воюємо з імперським дискурсом та його носіями. Хтось із них є ідеологом цього процесу, хтось пропагандистом. А хтось і виконавцем, коли сідає в танк та воює проти української армії", – додає Казарін.

Він не виключає, що, на жаль, ця війна не просто надовго, а дуже надовго. Російські окупанти вже вважають "своїми" території Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та Криму. Це намальовано у "конституції" країни-терористки.

"Сьогоднішнім російським школярам на уроках географії розповідають, що всі ці території «окуповані нацистами-фашистами". Водночас не можна виключати, що сьогоднішні українські дев'ятикласники теж колись отримають повістку та вдягнуть піксель. Тоді ця війна матиме і свої наступні ітерації. То що ж буде тим етапом, після якого російсько-українська війна остаточно завершиться та не матиме рецидивів? Однозначної відповіді на це питання не існує", – підсумував Казарін.