Практично знищені міста України: якими вони були до війни

Україна – велика і різноманітна. Вона вражає іноземців високими горами, безкраїми степами, густими лісами та неймовірно привітними людьми. Проте зараз, через постійні ворожі обстріли, багато міст та сіл практично стерті з лиця землі. Якими були зруйновані росіянами населені пункти до війни?

Сєвєродонецьк

З 2014 року місто виконувало функції обласного центру Луганщини. З того часу стандартний промисловий населений пункт, побудований навколо заводів, швидко розвивався. Велика кількість крупних підприємств, зокрема хімзавод "Азот", забезпечували роботою десятки тисяч місцевих жителів.

Туристичним Сєвєродонецьк назвати важко. Проте це місто було комфортним для життя. Геометрично рівні квартали, високі сірі багатоповерхівки, спортивні центри, будинок культури. Зараз, за різними даними, тут знищено від 70 до 90 відсотків житлового фонду. Російська пропаганда розповідає, що місто відбудовується, проте місцеві жителі, яким вдалося вирватися з окупації, запевняють, що це неправда.

Святогірськ

До війни Святогірськ був одним з туристичних та релігійних центрів Донеччини. Тут, серед вапнякових гір, розташована Свято-Успенська Святогірська лавра, а над нею височіє пам’ятник Артему. До речі, щодо нього тут давно точилися суперечки: прибирати цей символ радянщини чи залишити, адже його автор – відомий архітектор Іван Кавалерідзе.

Саме містечко практично оповите хвойним лісом. До речі, тут продавали дуже смачне варення з шишок, троянд та м’яти. А серед високих дерев на березі річки були розташовані дитячі табори, які щороку приймали сотні дітей з усієї України.

Зараз загарбники обстрілюють Святогірськ практично щодня. Від ворожих ударів сильно постраждала лавра, приватні будинки, дісталося і центру населеного пункту. Місто ще стоїть, але на його відновлення піде не один рік.

Вугледар

Ще одне промислове місто Донецької області, яке раніше заселяли в основному шахтарі та їхні родини. Дуже затишний населений пункт, який останніми роками швидко розвивався та покращувалися. У центрі Вугледара щороку на День шахтаря збиралися сотні людей, дехто навіть приїздив із сусідніх сел, щоб разом відсвяткувати головне свято міста.

Люди любили Вугледар за те, що він був комфортним для життя. Практично всі один одного знали, дружили сім’ями, віталися при зустрічі.

Нині ж 100% житлового фонду міста знищено, а навколо Вугледара не перший місяць точаться запеклі бої.

Бахмут

Історія Бахмуту розпочалася у 16 столітті. Донині достеменно невідомо, коли тут з’явилося перше поселення. Проте з відкриттям солеварних заводів місто стало швидко розростатися. А ще трохи пізніше тут запрацювали вугільні шахти, що привело сюди ще більше людей.

Це справді гарне місто, у якому до війни було зареєстровано більше 50 пам’яток, зокрема костел Матері Божої Святого Розарію, храм святителя Івана Золотоуста, Бахмутська мечеть… А ще тут було багато освітніх установ.

Наразі більше половини житлового фонду міста зруйновано, значних ушкоджень зазнали адміністративні будівлі, лікарня, школи. Із 80 тисяч осіб, що мешкали тут до війни, залишилося близько 3000. Інші – виїхали, намагаючись врятуватися від обстрілів.

Авдіївка

Авдіївка до війни була відома своїми промисловими потужностями. Але жителі Донеччини знають, що тут є багато дивовижних локацій. Чого варті лише так звані "блакитні озера", біля яких постійно збиралися місцеві. А дубовий ліс, у якому з легкістю можна загубитися, чи сосновий бір, який так любила місцева молодь.

Це було гарне місто з довгими вуличками. А ще тут готували найсмачнішу авдіївську кашу, рецепт якої передавали з покоління в покоління. Такої ви не знайдете ніде в світі.

Сьогодні про Авдіївку знає вся Україна. Вона з перших днів повномасштабного вторгнення стала однією з головних цілей окупанта. Тут РФ, до речі, щодня втрачає сотні своїх військових та десятки одиниць техніки. 

Зараз дуже багато розмов точаться навколо того, як будуть відбудовуватися понівечені російськими загарбниками міста. Існує багато версій: від залучення іноземних інвесторів до відновлення населених пунктів за рахунок репарацій. Як то буде – покаже час. Але наші міста стоять. Навіть якщо вони тимчасово окуповані чи майже знищені.

Раніше OBOZREVATELрозповідав, як виглядає Вугледарпісля ворожих обстрілів.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!