Економічні проблеми Гани стали тривожним дзвінком для Африки – FT

У центрі Аккри розташований занедбаний будівельний майданчик, який є символом як амбіцій, так і страждань Гани. Тут мають побудувати Національний собор Гани – проєкт президента країни, задуманий як національна пам'ятка та релігійний центр, який міг би конкурувати з Вестмінстерським абатством та Великою мечеттю Абу-Дабі. Коштом у кілька мільйонів доларів, будівля розташована на усадженій деревами вулиці неподалік головної магістралі - проспекту Незалежності. Побудувати його вирішили у 2017 році, коли Гана відзначала 60-річчя визволення від британської імперії. Після завершення будівництва це буде культова споруда на 5000 місць для проведення офіційних заходів, таких як інавгурація президента та державний похорон.

Але через шість років грандіозне бачення президента Нани Акуфо-Аддо, що визначає його спадщину, застопорилося - у той час як економіка, якою він керує, перебуває в жалюгідному стані, а громадяни страждають від нищівної інфляції, пише Financial Times.

Проєкт будівництва є повчальною історією не тільки для Гани, а й для багатьох країн Африки, які надмірно витратилися на інфраструктуру і тепер змушені платити за рахунками.

Гана вже давно вважається історією успіху та зразком розвитку Африки. Вона є великим виробником золота та какао і має один із найвищих у регіоні показників валового внутрішнього продукту на душу населення. З початку 1990-х років у Гані встановилася міцна демократія, і уряд країни працює відносно ефективно, забезпечуючи гідний рівень державних послуг, включаючи безкоштовну освіту. Світова африканська діаспора, яка шукає зв'язки із землею своїх предків, вважає це місто обов'язковим місцем для відвідування, і кожну зиму сюди з'їжджається молодь з Великої Британії, Європи та США, що прагне познайомитися з його багатою культурою та нічним життям.

Нинішній уряд створив собі імідж фіскальної відповідальності та технократичної проникливості, що дозволило йому вийти на ринки комерційних боргових зобов'язань під гідні відсотки.

Тепер ця репутація лежить у руїнах. Гана домовилася з МВФ про допомогу у розмірі $3 млрд, коли у грудні минулого року оголосила дефолт за своїми боргами, і ця доля, за даними фонду, може незабаром торкнутися ще 19 країн континенту. Як і Гана, багато країн взяли великі кредити для фінансування проєктів - залізниць та автомобільних доріг, портів та аеропортів, які не принесли достатнього доходу для погашення боргів, особливо в умовах високих процентних ставок та сильного долара.

Ще більше ускладнює ситуацію те, що загроза відсутності безпеки тепер перебуває на порозі Гани через заворушення в Буркіна-Фасо, її сусіда на півночі, новий епіцентр джихадистських хвилювань у Сахелі, напівзасушливій смузі на південь від Сахари.

Незважаючи на такі невизначені перспективи, президент, як і раніше, має твердий намір побудувати собор для служіння 33-мільйонному населенню країни, 71 відсоток якого становлять християни.

"Національний собор - це акт подяки Всемогутньому за його благословення, прихильність, милість та милосердя до нашої нації", - сказав Акуфо-Аддо у січні після відвідин місця будівництва та обіцянки виділити 100 000 ціді ($8 500) із власних коштів на будівництво.

Багато хто в Гані сумнівається у його пріоритетах. Близько 87 відсотків ганців вважають, що їхня країна рухається в неправильному напрямку, згідно з даними компанії Afrobarometer, що базується в Аккрі. Вони звинувачують уряд, і минулого року спалахнули протести через високу вартість життя.

Вартість будівництва собору зросла до $400 млн, що вчетверо перевищує початковий бюджет. Уряд каже, що залучаються донори, щоб допомогти покрити витрати та дозволити продовжити будівництво, і він вніс більшу частину з $58 млн, які вже були витрачені.

Пол Опоку-Менсах, виконавчий директор проєкту, каже, що будівля, спроєктована видатним гансько-британським архітектором сером Девідом Аджайє, служитиме національною пам'яткою, туристичним магнітом та економічним хітом, який окупить себе після завершення будівництва.

"У країні, де політика настільки розколота, потрібна структура, яка допоможе створити згуртованість поза політичними партіями. І церква стає такою структурою", - говорить Опоку-Менсах.

Уряд стверджує, що економічне нещастя Гани було викликане подвійним зовнішнім шоком - Ковід-19, який зупинив економіку, та вторгненням Росії до України, що призвело до різкого зростання світових цін на продовольство та енергоносії. Саме ці "злі сили", за словами Акуфо-Аддо, завдають шкоди його країні.

Ернест Еддісон, керуючий Банку Гани, центрального банку країни, каже, що рішення трьох великих рейтингових агентств знизити рейтинг Гани до статусу "небажаного" ускладнило економічну ситуацію у 2022 році, оскільки ціни неухильно зростали.

"Всі зовнішні сили були проти нас: Росія-Україна, вартість імпортного продовольства зростала, а через обмінний курс у нас не було доступу до іноземного капіталу", - каже Еддісон.

Але аналітики кажуть, що ця історія лише наполовину правдива. Джеймс Дзансі, головний економіст по Гані в Міжнародному центрі зростання, глобальному аналітичному центрі при Оксфордському університеті та Лондонській школі економіки, стверджує, що Гана "йшла тонким льодом, але не тонула" до початку пандемії.

Уряд взяв значні кредити, щоб захистити економіку від наслідків пандемії, і в результаті, можливо, уникнув рецесії. Але борг країни у відсотках від ВВП зріс із 62,7% у 2020 році до понад 100% минулого року, за словами міністра фінансів Кена Офорі-Атта. На обслуговування боргу тепер йде близько 70 відсотків державних доходів.

Незважаючи на зростання боргового навантаження, правляча Нова патріотична партія в 2020 за словами Дзансі, заохочує надмірні витрати на рік виборів.

Адміністрація припинила стягувати плату за водопостачання та запровадила дешевші тарифи на електроенергію. Аналітики кажуть, що ця політика могла б бути найбільш ефективною, якби була спрямована на тих, хто найбільше потребував допомоги у важкий рік; натомість вона була широко доступна для всіх, включаючи міських жителів, які не потребували підтримки.

"Уряд побачив можливість використовувати пандемію Ковіда для безрозсудних витрат напередодні виборів 2020 року", - каже Дзансі. "Ви нагріли температуру, і тонкий лід проломився".

Більшість витрат уряду Гани відбувалася на фоні низьких відсоткових ставок. Гана живилася дешевими грошима, залучаючи майже $17 млрд у єврооблігаціях, які, за словами Міністерства фінансів, часто перевиконувалися дев'ять років поспіль.

Але коли центральні банки почали підвищувати ставки для контролю інфляції (Банк Гани підвищив ставки на 1250 базисних пунктів з березня 2022 року), Гана виявилася закритою для міжнародних боргових ринків, оскільки зросли побоювання з приводу її спроможності погасити свої борги.

З того часу уряд був змушений значною мірою покладатися на внутрішній ринок капіталу, де відсоткові ставки сягають 40%, та на фінансування центрального банку у розмірі 37,9 млрд цедій ($3,2 млрд) у 2022 році. За словами Генрі Теллі, економіста Міжнародного центру зростання, деякі з грошей, які вливаються в економіку центральним банком, можливо, сприяли розпалюванню інфляції.

Теллі каже, що уряд Гани мав "консолідуватися" у 2021 році, застосувавши "дуже сильне гальмування державних витрат" у рік після виборів, і мав звернутися за допомогою до МВФ раніше, ніж він це зробив. "Політично МВФ може бути непопулярним, але це економічний інструмент. Його можна використати, коли потрібна інша стратегія", - додав Теллі.

Гана таки звернулася за допомогою до МВФ у 2022 році, коли стало очевидно, що її економіка потребує зовнішньої допомоги. Аналітики сподіваються, що економічна криза та майбутня програма МВФ підштовхнуть до радикальних реформ у Гані. Необхідно усунути витік, який позбавляє уряд найважливіших доходів. У доповіді генерального аудитора Джонсона Акуамоа Асієду говориться, що Гана недоотримала майже $3 млрд доходів у 2021 році через те, що він назвав "порушеннями, що представляють торгові дебітори, дебітори персоналу і непогашені кредити та готівку, замкнену в непрацюючих інвестиціях".

При цьому експерти одностайні у тому, що розмір уряду Гани має скоротитися. На початку президентства Акуфо-Аддо у 2017 році він захищав своє рішення про призначення 110 міністрів як "необхідну інвестицію для швидкого перетворення цієї країни". Нині налічується близько 90 міністрів, деякі з яких мають двох чи трьох заступників. "Це робота для хлопчиків", - каже Асафу-Аджайє, вказуючи на те, що багато міністерств значно перетинаються. Наприклад, у Гані є окремі міністерства транспорту, розвитку залізниць, доріг та магістралей, а також авіації. Міністерства інформації та комунікацій є окремими структурами.

Крім розміру уряду, дедалі більшу стурбованість викликає корупція. Минулого місяця в пресу просочилася доповідь 2021 року, в якій стверджувалося, що урядовці зривають боротьбу з незаконним видобутком золота. Уряд заперечує ці звинувачення, але члени парламенту від опозиції закликають до проведення двопартійного розслідування.