Дрібним шрифтом: як клієнти потрапляють на недобросовісні хитрощі банків

Війна стала для людей збільшувальним склом: і хороші, і погані якості стали проявлятися яскравіше і більше. Те саме можна сказати і про фінансові установи. Ті, хто раніше на цілком законних підставах обводили людей навколо пальця, користуючись їхньою необізнаністю та неуважністю, стали ще активнішими. Адже війна стає їх помічником (люди, перебуваючи у постійній напрузі, у солідних установах трохи розслабляються і стають менш уважними), своєрідним виправданням (усім треба якось виживати) та надією на індульгенцію (війна все спише).

Примусовий кредит

Про свою історію на сторінці у Фейсбук розповіла клієнтка одного українського банку:

«Я ніколи не користувалася кредитним лімітом за жодною зі своїх карток. Нещодавно звернула увагу, що у мене у банківському додатку з'явилася кредитна лінія на 5000 грн. Ну ок, подумала я. Все одно не користуюся, хай буде. Подумала: напевно, треба мати якийсь кредит на карті, різні ситуації бувають. І вчора мені підвищили суму кредиту. Як я здивувалася, коли сьогодні вранці виявила, що в мене з'явилася заборгованість у сумі майже 5000 грн. Повторюся: зі своєї картки я витрачала стільки, скільки там було, я не мала жодної необхідності залазити в кредит».

Автор посту розповідає, що додзвонилася до «живого співробітника банку», довго спілкувалася та з'ясувала два цікаві моменти, якими і поділилася в мережі.

1. Банк може сам надавати кредит в односторонньому порядку і клієнт непомітно для себе починає користуватися ним, навіть якщо у нього на рахунку мільйон. Тобто він починає розраховуватися кредитними грошима, а не грошима зі свого рахунку, яких цілком достатньо.
2. Про це дуже дрібним шрифтом написано в угоді, яку давали підписувати при відкритті рахунку. Цей дрібний текст взагалі рідко хтось читає, а при перевипуску картки – тим більше.

«Відмовлялася від ліміту зі скандалом»

Під постом кілька сотень коментарів, в яких клієнти українських банків діляться своїм недавнім негативним досвідом.

«Мені під час перевипуску картки у пакеті намагалися підсунути депозитну картку. Відмовився, повернув назад. Уявіть моє здивування, коли майже через рік з'ясувалося, що рахунок все ж таки відкрили і щомісяця туди перетікало по пару сотень. На всі претензії – відповідь: "співробітник звільнився". Гроші повернули, але сам факт: карту забрали, погодилися з «відмовою», але у пакеті договір підсунули на підпис».

«У моєї мами аналогічна дуже неприємна історія нещодавно сталася. Трюк ще й у тому, що гроші на карті відображаються як твої, тож легко наплутати».

"Я відмовлялася від такого ліміту зі скандалом, і тепер щоразу, коли перевипускаю карту, ретельно стежу, щоб ці благодійники мені знову кредит не підсунули".

«Систему онлайн-банкінгу так влаштовано. Наприклад, потрібно перекинути дитині гроші, вибираєш картку для виплат, карту дитини, а картка для виплат у цей час змінюється на універсальну кредитку. Тобто вона за умовчанням у них іде першою, тож програма налаштована. Я вже кілька разів ганяла гроші туди-сюди – мінус відсоток».

Все за законом

Експерти одностайно говорять про те, що формально все ж таки українські фінансово-кредитні установи діють за законом, оскільки всі невигідні умови дійсно прописані в договорі. Правда, прописані вони можуть бути настільки мікроскопічним шрифтом, що не роздивишся навіть під лупою, а, крім того, деякі умови можуть бути так завуальовані, що й досвідчений позичальник заплутається.

Але є й хороша новина: схеми «чесного обману» є досить однотипними.

1. Приховані платежі. Це ті самі комісії та додаткові послуги (страховки, мобільні сповіщення тощо), які прописані у договорі найдрібнішим друкарським шрифтом або під «зірочкою» внизу сторінки.
2. Пільговий період, протягом якого не треба сплачувати відсотки. Така відстрочка платежу діє близько двох місяців і є дуже привабливою для любителів кредитів. Але ця послуга дуже неоднозначна, оскільки уточнювати, з якого моменту починається пільговий період, потрібно додатково. Якщо вам здається, що все і так зрозуміло, просто повірте на слово: все не так, як здається.
3. Додаткові платежі. Банк може додатково брати гроші за надходження на картку, переведення в готівку, користування кредитною карткою і т.д.
4. Безвідсотковий кредит. Вже саме словосполучення виглядає дещо абсурдним: навіщо банку віддавати свої гроші, не тільки нічого не отримуючи натомість, а ще й ризикуючи нарватися на неплатника? Але наша людина звикла довіряти рекламі, а та запевняє: безвідсотковий кредит! І формально не дурить: банк справді в цьому випадку не візьме свої відсотки. Зате встановить такі додаткові комісії, що відсотки виявилися б вигіднішими.
5. Розстрочка. Мотивація магазину, що пропонує розстрочку, є зрозумілою: продати свій товар. Тому в розстрочці, що надається продавцем, як правило, немає нічого сумнівного. Інша річ, якщо розстрочку оформлятиме представник банку. Тут можна з великою ймовірністю говорити про те, що насправді розстрочка виявиться кредитом із прихованими комісіями. Перевірити це просто - достатньо подивитися, наскільки змінилася кінцева вартість товару.

Спочатку думаємо, потім – робимо

Треба сказати, що всі хитрощі фінансових установ чудово відомі чиновникам. Як заявив цими днями український омбудсмен Дмитро Лубинець, в умовах військового стану він отримує чимало скарг від громадян щодо порушення їхніх прав фінансовими установами.

Найчастіше звернення стосуються кількох пунктів:

• відсутність фінансової спроможності погасити кредит;
• телефонні дзвінки фінансових установ із вимогою сплатити кредит;
• нарахування більших відсотків за кредитом, що перевищують у кілька разів тіло кредиту.

В Офісі омбудсмена зазначили, що на час дії воєнного стану у законодавстві України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Тобто такі нарахування правомірні і позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки.

Водночас, згідно із законодавчими змінами, починаючи з 24 лютого 2022-го в період дії в Україні військового стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виплат до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, навіть якщо вони вказані у кредитному договорі.

Крім того, кредитор не має права піднімати процентну ставку за використання кредиту у разі невиконання зобов'язань, якщо, звичайно, договір не передбачає встановлення процентної ставки, що змінюється.

PS

Словом, у більшості випадків події йдуть за знайомим сценарієм: порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Способи протидії несумлінним хитрощам фінустанов давно відомі, але не зайвим буде згадати про них ще раз.

1. Не довіряйте рекламі: у ній йдеться не про всі, а лише про найпривабливіші сторони товару чи послуги.
2. Уважно читайте все, що написано у договорі, навіть при перевипуску картки. Особливо те, що написано дрібним шрифтом.
3. Якщо щось незрозуміло, запитайте співробітника банку.
4. При оплаті покупок або переказі коштів за допомогою онлайн-банкінгу, уважно стежте, з якої картки ви здійснюєте операцію.
5. Якщо не хочете користуватися кредитом, самостійно встановіть мінімальний кредитний ліміт у додатку – аж до нуля.
6. Заведіть собі правило хоча б раз на місяць – наприклад першого числа кожного місяця – перевіряти всі свої банківські операції.
7. По можливості не користуйтеся швидкими кредитами під нечувані відсотки. Якщо ви бачите, що відсоткова ставка становить 1-1,5% – читайте до кінця. Не виключено, що це вартість кредиту на день.

Зверніть увагу, що практично всі ці заходи є превентивними, тобто спочатку треба думати, а потім робити.