Шепетін: у Бахмуті воюють Вова-"Морда" та Женя Галич, а авто поставляє Олег Винник… хіба ми можемо не перемогти?

Обухівський 135 батальйон ТРО зараз знаходиться у Бахмуті. В межах проєкту "Орестократія" поговорив з командиром "бату" полковником Ігорем Шепетіним, який не лише розповів про ситуацію в місті, а й про допомогу селебрітіс у цій війні, а також про різницю між ТРО та "сухопуткою".

– Яка обстановка зараз в Бахмуті?

– Обстановка складна, але повністю контрольована Збройними Силами України, зокрема - оборонцями Бахмуту. Ворог постійно здійснює атаки, спроби штурму, здійснюється дуже масований артилерійський вогонь, також авіацію застосовує, але ми тримаємось, розуміємо тактику ворога, розуміємо його мету і ми досить вдало цим його діям даємо відповідь.

– Існує загроза оточення сил оборони України?

– Наразі такої загрози немає… є певні складності. Проте дуже багато сил та засобів застосовується збройними силами до того, щоб такої загрози не було. Всі розуміють ситуацію адекватно, і цьому протистоять.

– Пригожин плаче на весь світ, що йому не вистачає боєкомплекту, снарядів. Яке ваше враження з цього боку окопів?

– Забезпечення боєкомплектом у них більше, ніж їм потрібно. Я б навіть сказав, тому що я ще такого артилерійського вогню не бачив ні на одній ділянці фронту. Це – з їхнього боку – політичні ігри, їм віри немає, тому що це люди, які намагаються ввести нас в оману.

– За моїми даними, приблизно половина сил оборони під Бахмутом – це територіальна оборона. У чому різниця між сухопутними військами і ТРО?

– Дійсно, ваша інформація вірна, сили територіальної оборони дуже стійко і дуже мужньо виконують завдання, які поставлені керівництвом ЗСУ. Я пишаюся, що я проходжу службу саме в теробороні, я бачу, як хлопці героїчно виконують будь-які поставлені завдання, як би складно це не було. Не витримують каміння, не витримують будівлі, не витримує метал, а хлопці несуть службу на місцях і боронять місто і кожний метр, кожен клаптик нашої української землі. Я думаю, коли пройде деякий час, ми зможемо розказати більше інформації щодо сил, які боронили дійсно Бахмут і завдяки чому і кому Бахмут ще тримається і тримається дуже непогано.

– Військові та експерти відділяють тероборону і сухопутні війська. Чому? Чи є різниця в забезпеченні, в тактиці застосування підрозділів?

– Територіальна оборона – це окремий рід військ ЗСУ, він нічим не відрізняється від інших підрозділів. В тероборону 24 лютого прийшли добровольці, які до цього не служили в армії, вони мали зовсім інші професії. Ці люди дуже мотивовані, вони в ЗСУ приносять дуже багато користі, тому що в них є свій погляд, сучасні підходи до того, як ми маємо боронити державу. Всі інноваційні ідеї нормально нами сприймаються, і ми хочемо доносимо до керівництва ЗСУ, що і як можна покращити.

У плані забезпечення тероборона, на жаль, часто підтримується за залишковим принципом. З одного боку, це не стосується форми, засобів захисту індивідуального, стрілецької зброї, з іншого боку, не вистачає важкої техніки, механізованої техніки, які мали б дозволити краще виконували завдання.

Якби нас забезпечували так, як всі інші сухопутні війська, то нам би набагато легше було воювати. Я десь чую, мовляв, тероборона – це взагалі якісь підрозділи незрозумілі… людям потрібно роз’яснювати, показувати, що назва підрозділу немає значення, важливо, які завдання ти виконуєш і як. Територіальна оборона воює на найскладніших ділянках фронту, працює пліч-о-пліч з регулярними підрозділами ЗСУ, і ніхто з командування, ставлячи бойове завдання, не розрізняє, це ТРО чи інший підрозділ.

У нас є взаємодія з регулярними підрозділами, я вдячний всім, хто боронить Бахмут… ми всі виконуємо одне завдання, ми йдемо до перемоги. Нам допомагають підрозділи, краще забезпечені, це стосується завдань, де потрібна важка техніка броньована чи серйозні засоби ураження.

– Який настрій у бійців?

– У нас – добровольці, які самі рвалися в бій. Ви знаєте, що ми знаходилися в Київській області, але частина наших підрозділів протягом року виконувала найскладніші завдання в Северодонецьку, в Лисичанську, в населених пунктах біля Бахмуту. Зараз ми добровільно передислокувалися під Бахмут, люди писали рапорти, що вони готові битися в будь-яких гарячих точках, і було прийнято рішення скерувати нас на посилення цієї ділянки фронту. Думаю, що ми з цим завданням дуже непогано впоралися. Морально-психологічний стан хлопців на високому рівні, я вдячний усім своїм побратимам, кожному, я бачу тут їх щодня, я разом з ними, і я хочу, щоб вони відчували також мою підтримку, підтримку суспільства. Тому я тут і зараз з вами спілкуюся. Морально-психологічний стан супер, будемо перемагати.

– Які з вами підрозділи ще воюють?

– Зараз з нами поряд стоїть пліч-о-пліч 127 бригада тероборони, дуже плідно ми взаємодіємо. Завдяки добрим відносинам ми успішно виконуємо завдання. Командир Роман Гриценко – дуже професійний і справжній герой, людина, яка знаходиться тут дуже довго, він розібрався в тонкощах ведення бойових дій.

– Ну так, якщо сусіди не надійні, або немає горизонтальної комунікації, то може бути дуже велика біда. Ворог часто бʼє на стиках підрозділів…

– Це відбувається під час ротації, під час заміни підрозділів противник цим користується. Або коли він відчуває, де слабкі місця і намагається зайти десь по флангу і вдарити зі слабкого напрямку.

– Наскільки я знаю у вас в підрозділі служить дуже багато відомих людей, кого можете назвати?

– У нас дуже різноманітний батальйон, дуже багато різних людей і я пишаюся своїми людьми, я пишаюся тими людьми, які поруч зі мною пліч-о-пліч весь цей час, з 24 лютого. Це, наприклад, як лідер ОʼТорвальда Євген Галич, це шоумен Юрій Іванисько, Роман Стефанович Недзельський… це Дідух Володимир (відомий у народі як авторитет "Вова-Морда"), який з двома синами своїми прийшов з перших днів, записався в ряди добровольців, і вони з честю і гідністю виконують всі поставлені завдання. Ну хіба нас можна перейти?

– Наскільки допомога волонтерів важлива? Волонтери, так розумію, вас деколи і бронетехнікою забезпечують?

– Так, у нас багато друзів. Ось, відкинувши політику, скажу, зараз, коли стало питання евакуації, нам надав бронемашину фонд Петра Порошенка. Дякуємо їм за допомогу, я думаю ця машина буде дійсно нам в пригоді, тому що це дуже важливо.

Я вдячний волонтерам Обухівщини, нашим друзям, які нам допомагають. Роман Нєдзельський цими питаннями займається, зокрема – технікою. Нам багато допомагають артисти. Я вдячний тим артистам, які зробили відео для підтримки хлопців, вони мотивують їх. Багато автомобілів нам через Романа Стефановича надав Олег Винник, це "вовчиці", як він їх називає, у них є своє маркування, і вони використовуються на передовій. Нас підтримують такі зірки, як Тіна Кароль, Настя Каменських, Джамала, це гурт "Казка", Тарас Петриненко, Іво Бобул, Міла Нітіч, Гарік Кричевський, Іра Білик, дуже багато відомих спортсменів, "Динамо" (Київ). Про нас багато хто знає і ми багато з ким співпрацюємо, можливо я когось не згадав зараз, але я дуже всім вдячний. Це, також, Даша Астаф'єва, я усім зіркам дякую.

– Що там відбувається з того боку окопів, вороги поступово втікають з своїх бойових позицій? Що ви бачите у свої біноклі?

– Я цю інформацію підтверджую. Ворог намагається йти на штурмові дії, але бажання в нього йти на штурм немає взагалі, вони демотивовані. Після того, як були знищені багато їхніх передових груп, наступні групи зовсім не мають бажання йти в атаку. Вони навіть не забирають своїх 200. Інколи ми спостерігаємо, як вони намагаються винести 300 і надати якусь допомогу, хоча частіше 300-ті залишаються тут, покинуті в цих зруйнованих будівлях, які для них стають їх місцем спочинку.