Деокупація Криму: Ташева розповіла, що буде з колаборантами та майном

За час окупації Криму з 2014 року через небажання жити в окупації, через репресії та переслідування територію півострова залишили щонайменше 50 тис. громадян.

Це геноцид, який знову повторюється щодо корінного народу. За останніми даними, 182 особи в Криму переслідуються з політичних мотивів, 116 із них – це саме кримські татари.

Водночас уже сьогодні українська влада готується відновлювати органи, які будуть потрібні на півострові одразу після звільнення Криму.

Про те, скільки людей потрібно, що робитимуть із колаборантами, чи дозволять працювати вчителям та що буде з майном – Факти ICTV поспілкувалися з представницею президента України в АР Крим Тамілою Ташевою.

За приблизними підрахунками, щонайменше 50 тис. осіб будуть потрібні для відновлення урядування на території Кримського півострова.

– Це весь правоохоронний блок, система Міністерства внутрішніх справ України, система прикордонників. Це й ті, хто займається розслідуванням злочинів, тобто органи правосуддя, прокуратура, слідчі, судді. Має бути створена військова адміністрація і, відповідно, мають бути фахівці категорії А і Б, які управлятимуть на цій території, – каже Ташева.

Також потрібно буде замінити частину вчителів, деякі з них  відповідатимуть перед законом, деяких не допустять до роботи.

Наприклад, певні вчителі та директори шкіл потраплять під кримінальну відповідальність, якщо вони чинили злочини пропаганди щодо дітей або мілітаризували свідомість, каже представниця президента.

– На момент 2014 року в Криму було понад 22 тис. вчителів. Загалом вчителів в Україні не вистачає, робота щодо підбору кадрів на деокуповану територію буде достатньо серйозною, і розвивати її активніше потрібно вже зараз, – каже представниця президента в АР Крим.

Українська влада сподівається, що всі росіяни залишать півострів, але водночас вони мають бути притягнуті до відповідальності.

– Російські громадяни мають виїхати з півострова в один кінець, на територію Росії. Нам до них немає діла. Звісно, частину з них ми хочемо притягнути до відповідальності і посадити на лаву підсудних за злочини, які вони здійснюють. Але загалом нам буде менше роботи, якщо вони виїдуть з території півострова ще до деокупації, – зазначає Ташева.

Якщо ж росіяни не поїдуть із власної волі, їх видворять. Вони, за  нинішнім українським законодавством, – порушники умов в’їзду на нашу територію.

Бо в’їжджали на територію Криму не через ті пункти, які були визначені законодавством (Каланчак, Чонгар або Чаплинка), не через материкову частину України, а через територію Російської Федерації літаком, Керченським мостом або Керченською переправою.

– Вони всі порушники законодавства і співучасники злочину новітньої колонізації території. Якщо вони не виїдуть з території Криму, то ми будемо застосовувати до них примусове видворення. У міжнародному праві заборонене колективне видворення, тому нам потрібно буде, припустимо, якщо 50 тис. росіян залишаться на території півострова, винести 50 тис. рішень, – наголошує Таміла Ташева.

Щоби винести таку кількість індивідуальних рішень, треба буде залучити абсолютно всі органи, які будуть відновлені на території півострова.

Постане питання майна. Щоб не було судових позовів до міжнародних судів, потрібно підготувати механізм.

– Ми розуміємо всі питання, пов’язані з видворенням російських громадян та верифікацією тих рішень і документів, які були видані на території півострова. Ми знаємо про 1 млн 200 тис. справ у адміністративних судах, зокрема 100 тис. кримінальних, – каже Ташева.

Робота щодо механізму верифікації пов’язаних із майном документів, триває.

Питання відповідальності українських громадян теж гостре, адже треба зважати на тривалу окупацію півострова.

Усі громадяни, які на момент 2014 року проживали на території півострова, навіть якщо вони брали окупаційні документи, все одно вважаються українськими громадянами.

– Лише за факт отримання російського документа ми цих людей не каратимемо. До відповідальності будемо притягати тих, хто справді винен, хто зрадив присягу. Звісно, що це весь військово-правоохоронний блок, судді, прокурори, ті, хто ухвалював управлінські рішення, топпосадовці. Ті, хто активно займався утвердженням окупаційного режиму на території півострова, пропагандистською роботою, крав природні багатства, – каже Ташева.

Також покарано має бути й тих, хто порушував права людини, чинив воєнні злочини або інші значущі злочини міжнародного характеру.

Частина людей може потрапити під заходи не кримінального переслідування, а люстрації.

Наприклад, люди, які працювали в окупаційних адміністраціях на дуже низових ланках, не чинили фактично злочинів, але при цьому співпрацювали з окупаційними адміністраціями.

– Ми вважаємо недоцільним притягати їх до кримінальної відповідальності, але засади люстрації щодо них точно будуть застосовані. Тобто вони не зможуть обіймати жодних посад в українських відновлених органах, – каже Ташева.

Лише за приблизними підрахунками, під поняття колабораційної діяльності можуть потрапити щонайменше 200 тис. жителів півострова.

– Це величезна кількість суб’єктів господарювання, тобто це керівники підприємств, навіть ФОПи можуть потрапити. Люди там просто жили, організовували бізнес, не співпрацювали навіть з окупаційними адміністраціями, але платили податки державі-агресору. Відповідно, українське законодавство має враховувати умови окупації території. Територія окупована 9 років, тому зрозуміло, що люди якимось чином просто виживали, тому вони змушені були платити податки, – зазначає Ташева.

За законодавством вчителі теж потрапляють під статтю “колабораціонізм”, але варто розуміти, що не всі вчителі займалися пропагандою.

– Ми б хотіли принаймні частину з них, які не займалися пропагандою у школах в Криму, вивести з-під відповідальності. З такою кількістю осіб – понад 200 тис. – жодна правоохоронна система України просто не впорається. У нас навіть банально немає такої кількості в’язниць, щоб реалізувати санкції, передбачені законодавством, – каже Ташева.

Окупанти мають бути видворені чи покарані, але жителі півострова не мають боятися України, підсумовує Таміла Ташева.