"Почати все спочатку": у Львові для переселенок та молодих мам проводять курс, що змінить життя

Курс "Я можу!" – про кар'єрний ріст та початок власної справи. Десятки жінок отримали майстер-класи від відомих експерток у маркетингу, жіночому лідерстві, тайм-менеджменті та психології.

Назву я не зміню

Світлана Фролова родом з Луганщини. З рідного Лисичанська вона виїхала 24 лютого 2022 року.

Ми пережили 2014 рік і розуміли, що так скоро і просто воно не закінчиться. Зібрали речі, все залишили і поїхали,
– згадує з сумом.

У Лисичанську Світлана Фролова була успішною перукаркою. Кілька років тому разом із трьома подругами вона відкрила власний салон краси. Справи у жінки йшли добре, було достатньо клієнтів, вона займалася улюбленою справою. Однак це все залишилося у минулому житті.

"Зараз там вся територія окупована. Там все розграбували, те, що ми роками напрацьовували... Мені дуже шкода. Вони прийшли й наше все забрали", – додає жінка.

Світлана Фролова біля власного салону краси у Лисичанську / фото Світлани Фролової

Світлана довго не могла оговтатися після переїзду, пережила кілька похоронів рідних людей. Жінка покинула улюблену справу на деякий час і почала займатися волонтерством – працювала у громадській організації, яка допомагає таким самим внутрішньо переселеним особам, як і вона. Одного разу жінка брала участь у благодійній акції і робила зачіски. Саме тоді згадала, як любить свою роботу і як мріє повернути собі своє.

Я хочу відновити свій маленький бізнес. Зараз мені допомагають стартувати і показують, з чого починати рухатися. Я вже це все бачу і назву змінювати не буду, додам лише Львів. Буде салон "Style Майстерня краси",
– з усмішкою ділиться Світлана Фролова.

Вдома тебе всі рухають

А 37-річна львів'янка Оксана Василів засиділася в декреті. Вісім років жінка займається дітьми, але мріє шити дизайнерський одяг, зрештою, й освіту має відповідну.

"У декреті я зрозуміла, що хочу ще щось робити. Я робила обручі, різні аксесуари, вишивала. Навіть купила собі вишивальну машину, і потрохи її опановую. Зараз я починаю створювати свій бренд, хочу почати з шиття дизайнерських екосумок", – ділиться Оксана Василів.

Оксана Василів з захопленням розповідає про свій майбутній бренд / фото ZAXID.NET

Жінка з захопленням розповідає про своє бачення моди, образів та одягу. Каже, у неї фантазія буяє.

За один вечір я спроектувала три сумки. Я можу увесь образ комусь придумати за день, за два дні. Але треба так, щоб мене не рухали. Треба працювати не вдома. Вдома всім щось треба, тебе відволікають постійно,
– жаліється жінка.

Оксана Василів вже має необхідне обладнання, логотип, планує запуск сайту, залишилося знайти ще приміщення.

"Дизайнерська творча майстерня – моя мрія. Рідні мене підтримують, та й я хочу вийти в те велике плавання, бо я, як та яхточка, стою собі десь там біля берега і чекаю на щось", – каже майбутня дизайнерка Оксана Василів.

Надихнула моя мама, яка в Донецьку

Донеччанці Ользі Кузнєцовій 35 років. Вона переїхала до Львова у 2016 році, до того проживала у Києві, Криму, Рівному. Вже тут жінка одружилася, народила двох дітей. Коли почалася повномасштабна війна, каже Ольга, у неї почалися психологічні проблеми. З'явилися сумніви та страх, що не зможе утримувати сім'ю та заробляти, якщо чоловіка заберуть на війну. Страх підсилювався тим, що в Донецьку досі проживають батьки жінки та її літня бабуся.

Багато разів просили, аби вони виїхали звідти. Але це вже старші люди, бабусі 90 років. Вони тримаються за те, що мають. Спершу не хотіли виїжджати, а тепер не можуть. Ми стараємося хоч трохи спілкуватися через месенджери, але я не знаю, як вони там зараз живуть,
– розповідає жінка.

Востаннє Ольга Кузнєцова була в рідному Донецьку у 2014 році. Тоді пережила чи не найстрашніший момент у житті.

"Можна сказати, я була у полоні. Це був травень, тоді в Донецьку були якісь незрозумілі заворушення біля облради. Я пішла глянути, що там, і зробила кілька фото. Тоді мене схопили двоє невідомих чоловіків і заволокли всередину", – згадує Ольга.

В одному із кабінетів невідомі почали допитувати жінку та перевіряти її телефон.

Вони знайшли там фото з Майдану і фото з прапором УПА, тоді почали кричати, що я з "Правого сектора", я це заперечувала і розповіла їм, що тут живу і хто мої батьки,
– згадує Ольга.

Після цього невідомі вийшли з кабінету, а коли повернулися, повідомили, що мами Ольги Кузнєцової більше немає, сказали, що жінку довелося застрелити, бо вона чинила опір.

"Ці слова мене вивели, я почала кричати та ридати. Тоді вони мене відпустили", – розповіла Ольга.

Востаннє Ольга Кузнєцова була у рідному Донецьку у 2016 році / фото Ольги Кузнєцової

Після цього випадку Ольга виїхала з Донецька і більше туди не поверталася. У Львові створила сім'ю, народила двох дітей і пішла в декрет. Тепер, коли чоловіка можуть забрати до армії, задумалася, чи зможе утримувати сім'ю і заробляти сама.

Тоді й прийшла ідея. Жінку надихнула її матір, яка робить із домашніх фруктів та ягід пастилу.

Раніше мама робила домашню і передавала нам до Львова пастилу з фруктів та ягід, які сама виростила. Це було дуже смачно,
– додає вона.

Тож тепер жінка на шляху до створення власної справи. Вона вже придумала лого для торгової марки Home4ik : будиночок у формі мафіна з димарем у вигляді скрученої пастилки, що символізує домашні смаколики. Зовсім скоро вона планує запускати виробництво домашньої пастили.

Не тільки, щоб заробляти

Багатодітна мама, львів'янка Оксана Вознюк теж має ідею для власного бізнесу, проте зараз проходить навчання не для цього. Жінка мріє про втілення в життя дуже важливого соціального проекту.

"Мрію відкрити у Львові сенсорну кімнату для особливих дітей. Дітей аутистів, дітей зі СМА, ДЦП. У цій кімнаті діти зможуть розвивати свої сенсорні відчуття, будуть реабілітуватися для зовнішнього світу. У мене троє дітей, двоє з них – 6-річний син та 4-річна донька – мають аутизм і синдром Аспергера", – ділиться Оксана Вознюк.

Жінка активно займається реабілітацією своїх дітей, їздить Україною у різні реабілітаційні центри, адже у Львові потрібних немає.

У нас таких сенсорних кімнат немає, є в Києві. Але такі кімнати мають бути всюди, у всіх районах міста. У них має бути облаштований, до прикладу, сухий дощ, який допомагає аутистам відчути дотики, адже вони не люблять, коли їх торкаються, хоча дуже потребують обіймів,
– пояснює жінка.

Оксана Вознюк із сином та донькою, у яких діагностували аутизм / фото Оксани Вознюк

Оксана Вознюк сподівається, що під час тренінгів їй пояснять як розпочати процес створення такої кімнати, як податися і виграти тендер, де знайти спонсорів та як правильно писати грантові заявки.

"Є вже якісь ідеї. Я живу на Левандівці, і надихнула нашу громаду спільно з благодійним фондом "Чародійка" та ГО "Ми з Левандівки" облаштувати таку кімнату у нашому мікрорайоні. Але ми не знаємо, як вирішити питання оплати для лікарів. Адже нам потрібні логопед, реабілітолог та психолог, і ми хочемо зробити цю кімнату безкоштовною для батьків, які й так витрачають колосальні суми на виховання та оздоровлення особливих дітей", – пояснює Оксана Вознюк.

Заступниця голови ГО "Центр Жіночі перспективи" і координаторка проекту Ірина Трохим каже, що вони працюють не лише із жінками, які вже мають продуманий бізнес і намагаються його реалізувати, а й з тими, які потребують мотивації і шукають наснаги керувати своїм життям. Жінок вчать саморозвитку, як бути конкурентками, як представляти свою ідею і влаштовуватися на роботу мрії, на якій ще й платитимуть добре, або ж як наважитися відкрити власну справу.

Головне робити те, що подобається. Заробляти треба на тому, що ти вмієш робити якнайкраще. І ми вчимо заробляти і відчувати себе самореалізованою. У нас немає вікових обмежень, проте зараз робимо акцент на жінок ВПО, на багатодітних, щоб в першу чергу допомогти вразливим жінкам, які не можуть заплатити за навчання, які не мають великих знайомств,
– розповіла Ірина Трохим.

На тренінгах жінки вчаться презентувати себе та свої ідеї / фото ZAXID.NET

Зауважимо, що потрапити на тренінги від "Центру Жіночі перспективи" може будь-яка жінка. Хоча слід зазначити, що охочих є набагато більше, ніж місць. У 2023 році відбулося три навчальні курси. Ще два організували у 2022 році. Випускницями п'яти наборів стали майже сто жінок.

Ірина Трохим розповіла, що у них вже є приклади успішних жінок, які після навчання таки відкрили свою справу:

"Одна з наших вихованок наважилася і відкрила свою справу навіть ще під час курсів. Тепер вона власниця кав'ярні".

ГО "Центр Жіночі перспективи" працює на громадських засадах вже 25 років. Там надають консультації експерти у сфері захисту прав жінок, у сфері подолання домашнього насильства, психологічної підтримки, юридичної, економічної. Будь-яка жінка, яка потребує допомоги, може звернутися до "Центру Жіночі перспективи", і її тут приймуть. Спеціальний курс "Я можу!" організовує ГО "Центр Жіночі перспективи" в рамках проєкту "Гендер для демократії: посилення гендерної справедливості в Грузії, Україні та Данії" за фінансової підтримки KVINFO.