Як громадам заробляти під час війни і до чого тут е-аукціони

«Чи здивує вас, що бізнес настільки зацікавлений інвестувати в Чернівці, що вартість ділянки зростає в десять разів?» — так Чернівецька міська рада написала на своїй сторінці на початку другого року повномасштабної війни, коли через онлайн-аукціони на «Прозорро.Продажі» продала три земельні ділянки під житлову забудову.

Це приклад того, як громада в абсолютно нових умовах знаходить можливість заробляти гроші та наповнювати власний бюджет. Після початку широкомасштабного вторгнення змінилося все: можливості, які має держава, пріоритетність витрачання грошей, ланцюги виробництва та обсяг сплачених податків.

Десятки мільйонів гривень можна заробити самостійно, якщо місцева влада знає, як використовувати існуючі ресурси, щоб компенсувати нестачу коштів й скерувати їх на життя громади, гуманітарну допомогу чи відбудову інфраструктури. І ці ресурси у них є. Це земля, квадратні метри нерухомості, які бізнес може взяти в оренду, та обʼєкти, що можуть отримати друге життя після приватизації. Ці ринки з початку війни принесли до бюджетів різних рівнів понад 3,3 млрд грн за підсумками успішних е-аукціонів у державній електронній торговій системі «Прозорро.Продажі». І третину із цих грошей заробили громади.

Де громадам шукати можливості для наповнення своїх бюджетів? Як у цьому їм можуть допомогти онлайн-аукціони? Та чи зацікавлений бізнес в інвестиціях у комунальні обʼєкти сьогодні?

Земля громад

Менш як два роки тому в Україні запрацював ринок землі, який дав можливість бізнесу на рівних змагатися за право купити землю чи орендувати ділянки сільськогосподарського призначення. Одним із бенефіціарів реформи стали громади. За весь час роботи земельних аукціонів на «Прозорро.Продажі» (з вересня 2021 року) органи місцевого самоврядування реалізували в системі майже 3,2 тисячі ділянок (85% від загальної кількості) і заробили на них понад мільярд гривень. Із цієї суми 717 млн грн отримали завдяки аукціонам, проведеним уже після 24 лютого 2022 року. І це при тому, що торік близько дев’яти місяців оренда земель сільськогосподарського призначення здійснювалася без аукціонів.

За час російського вторгнення відбулася понад тисяча аукціонів з оренди сільгоспземлі на понад 108 млн грн — це у більш як чотири рази перевищило стартову суму. Стільки заплатили переможці аукціонів за оренду майже 27 тис. га. Водночас ця площа — лише близько 1% земель сільськогосподарського призначення, які громади отримали у 2020–2021 роках.

Кількість аукціонів з оренди земель сільськогосподарського призначення може бути більшою, адже для громад це гроші, які лежать під ногами. Тим більше що запит із боку бізнесу на подібні активи є, — на торгах з оренди сільськогосподарської землі між собою конкурують понад три учасники.

Або як у Чорнобаївській селищній громаді, де за оренду двох земельних ділянок загальною площею 32 га змагалися 17 учасників. Вони у результаті підняли стартову ціну у майже 20 разів, і громада замість 54 тис. грн отримала мільйон.

Окрім оренди земель сільськогосподарського призначення, бізнес активно змагався за земельні ділянки, які виставляли на продаж, — такі лоти принесли організаторам понад 600 млн грн. Це свідчить про готовність інвестувати в розвиток, попри війну.

(Не)потрібне майно

Чи може бути цікавим для бізнесу приміщення колишньої автостанції площею 29 кв. м у невеличкому селищі? У Торчині на Волині впевнені, що так. Там селищна рада на аукціоні з малої приватизації продавала закинуте приміщення за 128 тис. грн, а отримала у 15 разів більше. Під час аукціону із девʼятьма учасниками найактивніше торгувалися три місцеві підприємці, кожен із яких запропонував за приміщення понад 2 млн грн. У підсумку громада отримала гроші й робочі місця, а переможець — приміщення для власних потреб.

Через повномасштабну агресію Росії частині бізнесу довелося релокуватися у безпечніші регіони України. Аби повністю перенести своє виробництво, потрібно знайти не лише офіс, а й склад чи виробниче приміщення. Коли наприкінці липня ухвалили законопроєкт №7451, це відновило та спростило приватизацію в умовах воєнного стану. Бізнес отримав змогу продовжувати свою роботу, сплачувати податки, забезпечувати людей роботою, а місцеві громади одержали додаткові кошти.

За цей час громади виставили на приватизацію недобуди, гаражі, адмінприміщення, погреби, квартири, аптеки та інші активи, які простоювали й не приносили надходжень, і заробили на них за результатами електронних торгів майже 300 млн грн до місцевих бюджетів.

Найактивніше за приватизацію обʼєктів змагалися у Сумах і Торчинській громаді (Волинь), там у середньому на аукціон приходило по дев’ять учасників, тоді як загалом по Україні — три. Найбільше коштів від приватизації під час війни отримали Львів (понад 90 млн грн), Київ (більш як 43 млн) і Дніпро (понад 33 млн грн).

Можливості, які дає мала приватизація громадам, часто недооцінюють. Але якщо із цим ринком працювати системно, органи місцевого самоврядування можуть заробити мільярди. Як це зробив Львів. За весь час роботи, відколи мала приватизація запустилася на «Прозорро.Продажі» 2018-го, місто заробило від продажу своїх обʼєктів 1 млрд грн, провівши при цьому найбільшу кількість приватизаційних торгів — 355.

Чи можуть громади заробляти на оренді

Наприкінці минулого року «Агроцентр KSE» і Всеукраїнська асоціація громад провели опитування серед об’єднаних територіальних громад та проаналізували бюджетну ситуацію, в якій опинилися громади під час перших місяців війни. Так, за їхньою оцінкою, кожна четверта громада, яка пережила вторгнення російської армії, отримала на 50% менше доходів від довоєнних планів.

За понад девʼять років реформи децентралізації громади не лише отримали більше ресурсів, а й навчилися ними управляти. Один із перспективних напрямів, аби громадам наповнити бюджети, — оренда комунального майна. Завдяки цьому їм під час воєнної агресії РФ вдалося залучити понад 30 млн грн до своїх бюджетів.

Найбільше обʼєктів органи місцевого самоврядування здали в оренду у Києві — 306, Львові — 129 і Кривому Розі — 185. При цьому ціна у середньому зросла на понад 50%. Середня кількість пропозицій на торгах — 1–2 учасники. Водночас на аукціоні за нежитлове приміщення у Ладижині Вінницької області змагалося десять учасників, а за 160 кв. м у Чернівцях конкурувало ще більше — 14.

Загалом з-поміж цих трьох можливостей для наповнення бюджету громад — земля, приватизація та оренда — остання має найвищий попит: за час війни вже завершено майже 6,3 тис. угод.

Усі ці приклади говорять про те, що зароблятимуть ті громади, які не сидять склавши руки й чекають завершення війни. А підвищення спроможності кожного окремого міста чи селища наближає нас до відновлення економіки країни загалом та її стабільності. Місцеве самоврядування вже сьогодні може долучатися до відбудови, адже в умовах, коли підприємці шукають можливості для релокації чи перезапуску своїх бізнесів, а частина людей втратила роботу, саме громади мають величезний потенціал, і державні онлайн-аукціони можуть допомогти його реалізувати.