Почему акцизы растут, а минимальные розничные цены нет?

На початку квітня 2023 року Кабмін затвердив нові ціни акцизних марок на алкоголь, які, як зазначили у Мінфіні, не змінювалися з 2014 року. Вартість марок акцизного податку зросла з 16 копійок до 35 копійок для алкогольних напоїв. Тобто на 66, 41%!

Як зазначає Мінфін, збільшення відбулося через кілька факторів. Зокрема, у 2,1 разу збільшилася вартість паперу, зросли ціни на енергоносії, збільшилася складність та вартість логістичних операцій, послуг з обслуговування та ремонту тощо.

Так, за період 2019-2022 років вартість спирту для виробництва алкогольних напоїв зросла на 27%, вартість склотари – на 161%, ковпачка – на 182%, вартість виноматеріалів зросла на 32%, пробки – на 109%, гофротара – на 36%, етикетка – на 29%. За вказаний період відбулося підвищення розміру мінімальної заробітної плати – на 60,6%, вартості електроенергії – на 113%, вартість газу – на 184,9%, комунальних послуг з водовідведення – на 89,8%, збільшився розмір акцизного податку - на 5%.

Відповідно до прогнозу Міністерства економіки України індекс цін виробників промислової продукції у 2022 році становив 138,3 %, у 2023 році – 132,2 %.

Знецінення гривні по відношенню до долару США за 2022 рік через військову агресію рф впливає та в подальшому продовжить свій негативний вплив на вартість комплектуючих в цьому обсязі, оскільки вони купуються в основному за кордоном (крім скла та сировини).

Як усім відомо, держава також регулює мінімальні роздрібні ціни на алкогольні вироби. Тож, чому акциз підвищили, а мінімальні ціни ні? Хіба головною метою влади не є наповнення бюджету?

Діючі ціни на алкогольну продукцію мають бути підвищені, оскільки з 2018 року здорожчав спирт, акциз, комплектуючі та видатки, пов'язані із виробництвом напою. Крім того, це допоможе збільшити відрахування з податків у бюджет країни та у боротьбі з контрафактом. Потрібно, щоб споживачі розуміли, наприклад, ціна на вино легальних виробників на полицях магазинів сьогодні становить від 80-110 грн, при тому, що встановлена державою мінімальна ціна складає лише 42 грн. Ціна пляшки горілки 0,5л легальних виробників складає від 95 - 130 грн, у той час, як встановлена у додатку вартість дорівнює 89,4 гривень.

Крім того, 28 квітня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували три законопроєкти, які передбачають введення акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої. Ставка податку складає 10%. Про це повідомив автор проєктів Георгій Мазурашу, депутат від «Слуга Народу». З його слів все це робиться для того, щоб отримати додаткові кошти на фінансування доплат військовим.

5% від роздрібної ціни алкоголю складає податок. Так чому не підвищити мінімальні роздрібні ціни на алкогольну продукцію, аби якраз і отримати більше відрахувань до бюджету, з яких можна буде направити і на фінансування військових?

Наприкінці квітня цього року до Уряду звернулась Федерація роботодавців України (ФРУ) із закликом про перегляд мінімальних роздрібних цін на алкоголь.

У зверненні ФРУ наводить аргументи на користь збільшення МРЦ, бо абсолютна більшість компаній докладали чимало зусиль для збереження робочих місць в умовах пандемії COVID-19 та збройної агресії рф проти України, забезпечення гідної оплати праці працівників, допомоги Силам оборони і громадянам, які зазнали впливу війни. Сьогодні рівень мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вже не відповідає реальним витратам суб’єктів господарювання на їх виробництво та реалізацію.

Алкогольна галузь є однією з найбільших, де держава втрачає від сірих схем у воєнний час. У алкогольній продукції — тіньова частка 36% у 2022 році (втрати в межах 9 млрд грн на рік).

Виробники алкоголю звернулись до Міністерства економічного розвитку з новим клопотанням про перегляд і актуалізацію мінімальних роздрібних цін. У 2021 році такий проєкт було ініційовано, і, навіть майже погоджено. На жаль, війна завадила прийняттю рішення. З 2018 року складається таке враження, що все що відбувається на алкогольному ринку, робиться на користь нелегальним виробникам та тим, хто мінімізує сплату податків.

Нещодавно, представники виробників алкогольної продукції збиралися для обговорення важливих питань стосовно ситуації на ринку. Порушувалось багато болючих питань, серед яких і найгарячіше – це ситуація з мінімальними цінами на алкоголь.

За 2022 р. від 5% роздрібного акцизного податку, який справлявся з алкогольних напоїв до місцевих бюджетів, надійшло 4,3 млрд. грн. В умовах війни це досить значуща сума. Для прикладу, в 2015 році ця сума складала 1,4 млрд. грн. За економічними розрахунками на збільшення надходжень від роздрібного акцизного податку вплинула ціна продажу – тобто роздрібна ціна. За розрахунками окремих експертів щомісячні втрати бюджетів різних рівнів становлять більше 500 млн грн. Частина із цих недоотриманих коштів – це недоплачений 5% акцизний роздрібний податок, який є базою наповнення місцевих бюджетів.

Підвищення мінімальних цін на алкоголь хвилює виробників всіх категорій продукції: горілка, коньяк, вино, вермути, ігристі, пиво, сидр тощо. Алкогольний холдинг BAYADERA GROUP, як виробник широко спектру алкогольної продукції, також розділяє необхідність перегляду МРЦ. «У 2021 року ми зверталися з іншими гравцями ринку до Мінекономіки з надією на сприяння в цьому питанні. Це доволі велика бюджетоутворююча галузь, і окрім оподатковування, ми очікуємо на державну підтримку. Ми сплачуємо мільярдні податки щороку, тому вважаю, що легальний бізнес має бути почутим. Актуалізація МРЦ допоможе збільшити додаткові надходження до держбюджету, особливо, під час війни, - повідомив Анатолій Корчинський, CEO BAYADERA GROUP.

«З урахуванням змін, які відбулись у соціально-економічній та податкових сферах за останні роки, зокрема зростання цін на сировину, комплектуючі, енергоносії тощо, розмір мінімальної роздрібної ціни на сидр потребує коригування. Постанова Уряду, що регулює питання мінімальної роздрібної ціни на сидр, діє з 2008 року. Відтоді у постанову вносилися точкові зміни у 2009 – 2018 роках. Останні зміни відбулась у 2021 році і стосувалась тільки категорії деяких вин. А тому, розраховуємо на ініціативу Міністерства економіки стосовно перегляду мінімальної роздрібної ціни на сидр», – прокоментували в прес-службі Carlsberg Ukraine.

Низка звернень від виробників вина та виноробної продукції з проханням порушити питання про збільшення встановлених мінімальних цін на алкогольні напої також свідчить про тривале занепокоєння в галузі. Чинні на даний час мінімальні ціни на виноробну продукцію давно вже не враховують реальні витрати добросовісних легальних виробників, які суттєво зросли і зростатимуть далі. Така ситуація сприяє зростанню обсягів виробництва та реалізації фальсифікованої продукції, собівартість якої низька. «Мінімальні ціни були запроваджені як індикатор повноти сплати податків до державного бюджету. Мінімізатори сплати податків користуються встановленою державою ще у 2018 році низькою ціною на вино 42 гривні, не доплачуючи з кожної пляшки близько 20 гривень. ПДВ та роздрібного акцизного податку. Підвищення МРЦ на виноробну продукцію дозволило б збільшити наповнення місцевих бюджетів для розвитку виноробної галузі в громадах, яка додатково страждає від наслідків війни», - додає Антон Кісе, народний депутат Одеської області.

Віз і нині там

Весь легальний ринок виробників алкогольної продукції до сих пір очікує на рішення від Міністерства економічного розвитку щодо індексації мінімальних цін.

Зараз у ЗМІ активно поширюються новини стосовно запровадження електронної акцизної марки, а також, перевірки МВС контрабанди та підпільних цехів з виробництва підакцизних товарів. Ці всі кроки мають на меті побороти тіньовий ринок та наповнити бюджет. Але підхід та рішення по цій проблематиці має бути комплексним. І починати якраз треба з підвищення мінімальних роздрібних цін.

Данило Гетманцев, народний депутат України, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики також підтримує необхідність перегляду мінімальних роздрібних цін, вважаючи цей механізм дієвим для наповнення бюджету та детенізації ринку алкогольної продукції. «Вчасний перегляд цін дозволяє збільшувати надходження до держбюджету, яких сьогодні вкрай не вистачає в умовах війни. Станом на зараз мінімальні ціни на алкогольні напої є застарілими, нездатними виконувати функцію «цінового фільтра». Встановлення економічно обгрунтованих мінімальних цін на алкогольні напої унеможливить демпінг по ціні за рахунок несплати податків та надасть рівні умови по ціні на полиці для усіх учасників ринку, а споживачу – можливість обирати алкогольну продукцію за показниками якості, а не дешевої ціни. Комітетом ще в листопаді минулого року перед Кабміном порушувалося питання перегляду розміру мінімальних цін з урахуванням рівня інфляції на окремі види алкогольних напоїв, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». За інформацією Кабміну на сьогодні триває робота над відповідним проєктом постанови», – зауважив Д. Гетманцев.

Виробники не розуміють, навіщо знов навантажувати добросовісних гравців ринку надмірними акцизними податками, коли для збільшення відрахувань від алкогольної галузі варто актуалізувати мінімальні роздрібні ціни.

«Вважаю, що більш доцільним та значно ефективнішим для бюджету буде фокус на боротьбі з нелегальним продажем алкоголю, доля якого до війни сягала 50%, а не додаткове оподаткування легально виготовленої продукції. Законом передбачено перегляд МРЦ у випадку зміни акцизного податку або інших передумов. Сьогодні маємо усі підстави для перегляду, адже акцизний податок було збільшено з березня 2022 року на 5%, а через війну отримали суттєву інфляцію – 25%. Збільшення МРЦ, відповідно, призведе до збільшення надходжень від 5% роздрібного акцизного податку, запровадженого минулого року. Це дасть змогу фінансувати критично необхідні статті витрат бюджету під час воєнного стану», - пояснює Юрій Сорочинський, СЕО Nemiroff,

Головна мета мінімальних роздрібних цін – наповнити держбюджет та дати можливість легальним виробникам конкурувати з контрафактними постачальниками. В цьому питанні має бути не тільки галузевий, а і особливо, державний підхід. Тим більше, коли є необхідність в додаткових надходженнях до бюджету для фінансування країни під час війни.