Чи є сенс домовлятися з Московським партіархатом

Спроби «забороненого в служінні» о. Андрія Пінчука та очолюваної ним громади апелювати до канонів та логіки в умовах МП, заклики переглянути рішення – все це мені дуже нагадує спроби в умовах СРСР апелювати до радянського законодавства у захисті «ворогів народу» від репресій.

В МП немає канонів, немає судочинства, немає права – є лише воля начальства і політична доцільність.

Єдиний сенс бачу в цих апеляціях – це на реальному прикладі показати, що МП – це «церква-домовина», це «покійник», якого оживити може хіба що чудо Боже.

Хоча мені здається, що Божа воля якраз полягає в тому, щоби всі живі пішли звідти – за Христом, а мертві – нехай лишаються ховати цього «мерця», засліплені Москвою – нехай йдуть за своїми сліпими вождями до того, що визначив їм Бог.