Реформи для силовиків: про що новий указ президента і навіщо він нам

На сайті президента викладено указ, яким Володимир Зеленський затвердив Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку на 2023 – 2027 роки. Документ спрямований на органи прокуратури, МВС, Національну поліцію, Держприкордонну службу, Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Службу безпеки України та Державну митну службу.

Як відомо, в певних структурах із цього переліку вже відбулися реформи. Чи варто знову чекати на зміни і навіщо взагалі розроблявся цей план, KP.UA поцікавилась у експертів.

На виконання семи пунктів

На сторінці у фейсбуці Офісу віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції сказано, що новий план розроблений на виконання семи рекомендацій Європейської комісії, які Україна отримала разом зі статусом країни-кандидата на членство в ЄС. Над розробкою завдань працювала створена Офісом генерального прокурора міжвідомча робоча група за участі міжнародних експертів та за тісної співпраці з Консультативною місією ЄС. Представництво Європейского Союзу в Україні вже привітало президента із важливою подією.

- Будь-який план – це лише заява про те, що хотіли б зробити. Горизонти прописані правильні. А чи має цей документ шанс на реалізацію, чи буде реалізований, залежить він функціонерів та виконавців. Від їхнього бажання щось змінити, щоб вибудувати європейську систему правопорядку, - каже колишній радник міністра МВС, керівник Центру запобігання та протидії корупції Володимир Мартиненко.

Червоною ниткою крізь план проходить, звісно, боротьба із корупцією, прозорість роботи правоохоронних органів та безумовне дотримання прав людини.

- Із дотриманням прав людини питань, либонь, найменше. Ми знаємо кричущі випадки порушень, але вони аналізуються, відпрацьовуються запобіжні заходи. Взяти хоча б впровадження проєкту Custody Records - запозиченої з британського досвіду системи, яка фіксує на відео всі дії поліцейських під час затримання особи і утримання цієї особи у поліцейському відділку. Звичайно, і вона може давати збої, однак працює громадський контроль, порушення набувають розголосу, і це правильно, - зазначає експерт.

Зовсім інша історія, на переконання Володимира Мартиненка, з корупцією. Це комплексна проблема, пов’язана з багатьма факторами.

- Тут треба підходити системно. Найперше - це рівень оплати праці. Не може людина, яка бореться зі злочинністю, отримувати менше, ніж охоронець в супермаркеті. І я кажу тільки про міста, де відносний мир, я не кажу про поліцейські підрозділи, які працюють під кулями. Друге – це реформування системи послуг, які надаються підрозділами МВС. Проблеми є і в міграційній службі, і в сервісних центрах. Якщо дефіцит бланків, а з ним і ажіотаж навколо закордонних паспортів вдалося подолати, то торгівля посвідченнями водія вийшла на промисловий рівень. Міністр Ігор Клименко анонсував реформи в цьому напрямку, тож будемо спостерігати. Відеокамери в класах, де здають екзамени на водіння, ми впроваджували ще п’ять років тому.

Превенція та оцінка – як може спрацювати

Левова частка пунктів плану написані узагальнено. Декларуються розвиток, удосконалення, послідовність, суспільна безпека, верховенство права, модернізація, цифровізація, уніфікація правоохоронних процесів. Втім, є й цілком конкретні завдання. Наприклад, розроблення та введення в дію Національного плану із запобігання злочинності, розрахованого на три роки. З такого плану муситимуть виходити регіональні. Це так звана превенція – випередження негативних процесів.

- Такі плани поліція робить кожного року або на певні періоди. В державному масштабі планів не було, але вони насправді будуть потрібні, - вважає Володимир Мартиненко. - Поясню на конкретному прикладі: коли закінчиться війна, з фронту повертатимуться у величезній кількості люди зі зброєю, з фізичними і психологічними травмами. Не всі зможуть чи захочуть повертатися до своїх мирних професій. Є ризик створення організованих кримінальних груп. Так було за всіх часів, у всіх країнах після війни. Щоб цей ризик мінімізувати, треба подбати про нові робочі місця, лікування, реабілітацію, ухвалити закон про цивільну зброю, створити реєстр зброї.

Ще цікавий момент – це визначення ключових показників ефективності (KPI), на підставі яких буде проводитися оцінка роботи органів правопорядку й прокуратури.

- Передчуваю, що залишиться та сама система, яка зараз спонукає фальсифікувати справи або приховувати заяви про злочини – реєструвати їх як звернення громадян, - зазначає адвокат Олександр Сирота. – В цивілізованих країнах давно відмовилися від запитання, чому в цьому місяці розкрили на два злочини менше, ніж в минулому. Там інший підхід. Якщо в якомусь районі міста почастішали грабежі, туди направляють сили, проводять рейди, задіюють агентуру для пошуку ватажків злочинних груп, шукають місця їхнього базування. Грабежів і розбоїв стало менше – значить спрацювали ефективно.

Не за кількістю справ, а за кількістю вироків

Як мінімум останні вісім років наша правоохоронна система перебуває в стані суцільних реформ. Тільки в прокуратурі з 2014 року вони відбулися двічі чи тричі. І от, виходить, знову треба чогось чекати? Наприклад, “розширення меж дискреції (прийняття рішення на власний розсуд. – Ред.) прокурора в кримінальному провадженні...”

- Указ президента нікого ні до чого не зобов’язує. Він написаний для Європейского Союзу – даємо обіцянки, що будемо удосконалювати. Але все, що удосконалювали до цього, – це фактично знищували систему непрофесійними реформами, - вважає колишній заступник генерального прокурора, адвокат Олексій Баганець.

Юрист критикує план за перевантаженість “модними” і занадто розумними термінами, які не мають конкретного змісту.

- Прокурор не повинен займатися дискрецією - вільно тлумачити законодавство. Прокурор мусить суворо дотримуватися законів і європейських конвенцій, які декларують принцип верховенства права. А ми його просто розтоптали, бо можемо ухвалювати закони, які суперечать Конституції.

Що стосується КРІ – критеріїв оцінки ефективності, то, на думку експерта, найперше, що треба - відмовитися від хизування звітами про кількість зареєстрованих кримінальних проваджень, кількість проведених обшуків чи повідомлень про підозри. Бо половина таких корупційних справ лопається як мильна бульбашка.

- Ефективність органу правопорядку, наприклад, органу досудового розслідування чи прокуратури, залежить насамперед від кількості завершених кримінальних проваджень і направлених до суду обвинувальних актів. Друге – це кількість обґрунтованих обвинувальних вироків, винесених судами першої інстанції, і кількість вироків, які вступили в законну силу. Водночас, якщо хочемо стати європейською країною, мусимо визнати, що мають бути і виправдувальні вироки, і звіти, скільки людей незаконно затримували, скільки повідомили недоведених підозр або скільки провели безпідставних обшуків. Критерії оцінки ефективності є давно, просто на них не хочуть звертати увагу, - підкреслює юрист.

Маємо дослухатися до рекомендацій

Реформування Служби безпеки України в комплексному плані як окреме завдання не виділене. Однак асоційований експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак вважає, що це випливає з пункту “уніфікація правових засад організації системи органів правопорядку зі встановленням критеріїв розмежування напрямів діяльності”.

- Реформа СБУ обов’язково буде, коли закінчиться війна. Наші західні партнери давно кажуть, що Служба безпеки України має надто великі повноваження, починаючи від контррозвідки і завершуючи лісозаготівлею. Це не відповідає тому, як таку службу бачать у Європі. До війни ще можна було говорити про власне бачення, але зараз ми дуже залежимо від допомоги партнерів і будемо змушені виконувати їхні рекомендації. СБУ має займатися контррозвідкою, боротьбою з диверсантами, викриттям колаборантів, тобто своїми прямими функціями.

Цікаво, що окремо в комплексному плані стоїть пункт про впровадження інституту детективів. Йдеться не про приватних на кшталт Пінкертона, а про атестованих працівників правоохоронних органів, які поєднують в собі функції оперативника і слідчого. Зараз такі детективи офіційно працюють в НАБУ, в Національній поліції – як експеримент. Втім, юристи оцінюють цей експеримент як не дуже вдалий, оскільки законодавча база, підготовка і паперове завантаження слідчих не дозволяють якісно змішати “два в одному”.