Шевченківська премія: глухий кут. Банкова знайшла того, рятуватиме ситуацію

2023 рік став першим в історії Національної премії імені Тараса Шевченка –найпрестижнішого українського конкурсу у сфері культури, коли лауреатам не було вручено премію 9 березня, у день народження Тараса Шевченка.

Тодішній очільник Комітету премії Юрій Макаров під час спільної зустрічі діячів культури з президентом висловив думку, що через правила конкурсу у цьогорічному відборі не змогли взяти участь роботи, написані вже під час повномасштабного вторгнення. Тобто головна премія країни не виконує цього року своє основне призначення: фіксувати тенденції розвитку національної культури, служити орієнтиром мистецькій спільноті щодо актуальних напрямків креативного пошуку. А значить слід провести додатковий конкурс. Для цього Комітет до 22 травня мав організувати і провести додаткові конкурси, аби цього дня (у день перепоховання Тараса Шевченка), вручити нагороди і тим, хто виграв премію раніше, і новим переможцям.

Проти цієї ініціативи постала більшість членів Комітету премії, активну позицію висловили і деякі політики.

Перші наголосили на недопустимості зміни правил гри вже під час самого конкурсу і небажанні брати участь в організації додаткового змагання. На знак протесту члени Комітету склали свої повноваження.

Другі ж бачать політичну складову. Мовляв, президент і команда не можуть змиритися з тим, що переможцями стали люди, які не симпатизують главі держави. Зокрема, премію має отримати журналіст і публіцист Віталій Портников, який виграв у категорії «публіцистика і журналістика». Проте ні він, ні інші лавреати не отримали нагороди 9 березня.

Про подальшу долю цьогорічної Шевченківської премії, зокрема про те, хто і коли проведе додаткові конкурси та чи можна ще на них податися, розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» призначений 22 травня на посаду очільника Комітету Національної премії ім. Тараса Шевченка Євген Нищук, ексміністр культури, Народний артист та актор Національного театру ім. І. Франка.

Пане Євгене, від імені «Главкому» прийміть вітання з призначенням на посаду. Які найголовніші завдання перед вами поставив президент?

Очевидно, що першим завданням є сформувати весь склад Комітету. Тому що це дасть можливість поновити роботу. Адже це вищий дорадчий орган у галузі культури. Нагальними є багато чутливих питань, які були і які стоятимуть у подальшому у роботі. Ці питання повинні бути обговорені всім складом Комітету.

Ви особисто мали розмови з тими людьми, які працювали у Комітеті до останнього часу? Чи запропонуєте комусь із них продовжити роботу вже у вашій команді?

Я сьогодні розмовляв з Юрієм Макаровим, подякував йому за роботу. Багатьох членів Комітету, які з ним працювали, я знаю особисто. До всіх з повагою ставлюся. Згідно із законом, є така можливість, щоби члени попереднього складу Комітету продовжили роботу, але оскільки майже всі вони написали підписали заяву про завершення роботи у Комітеті… Я не маю ніяких заперечень, щоби вони продовжили, але я думаю, що у зв'язку з тим листом, із заявою, під якою вони підписалися, формуватимемо практично повністю новий склад.

Юрій Макаров раніше говорив, що до 22 травня мають відбутися додаткові конкурси під назвою «За внесок у перемогу» за іншими номінаціями. Це відбулося? Яке взагалі ваше ставлення до цієї ініціативи?

Додатковий конкурс не відбувся. Звісно, що його проведення буде якраз одним з перших завдань новоствореного складу Комітету. Я буду намагатися його зробити у стислі терміни. Просто треба, щоби були і бажані, і авторитетні люди. Бо від складу Комітету буде залежати довіра і культурної спільноти. Тому дуже важливо, щоби люди, які прийдуть у Комітет, були вагомими у кожному з напрямків.

Одне з перших наших питань стосуватиметься того, як ми концептуально вирішуватимемо провести анонсований додатковий конкурс, цю опцію додаткової номінації. Потім треба буде звести додаткових номінантів з тими, чиї імена вже оприлюднені. І вже після цього провести церемонію нагородження.

Про які часові рамки йдеться? Коли буде проведено додатковий конкурс і ми дізнаємося переможців?

Якщо буде прийнято рішення про додаткову номінацію, нам знадобиться кілька місяців. Важливо, щоби все це не набуло такого вигляду, ніби переможці якимось чином призначені. Все має збігатися з графіком, у нас є протокол. Сподіваюся, що до Дня української писемності і мови (9 листопада) ми вже матимемо усіх лауреатів

Паралельно буде вестися робота уже стосовно номінантів, які братимуть участь у конкурсі у наступному році. Тобто через те, що з конкурсом склалася така ситуація, ми маємо закрити поточне питання впродовж цього року, а також паралельно працювати над визначенням номінантів на наступний рік.

Необхідність проведення додаткового конкурсу його ініціатори, зокрема і Юрій Макаров пояснювали тим, що у ньому за правилами не змогли взяти участь твори, написані вже під час повномасштабного вторгнення. Адже за положенням премії, у змаганні мають право брати участь твори, оприлюднені не пізніше, ніж за пів року до подання. Якщо людина зараз захоче подати роботу на додатковий конкурс, чи матиме вона на це право?

Це ми якраз маємо обговорити з членами Комітету. Я просто не можу зараз це одноосібно вирішувати, як ви розумієте. Минуло всього декілька годин після мого призначення. Я, як то кажуть, з окопу повинен повністю прийняти справи. У тому числі і всю юридичну складову, а це і Положення, і Статут самої премії. Давайте не будемо забігати наперед, бо це делікатна і тонка річ. Я повністю все продивлюся, проговорю з секретаріатом премії всі деталі. Ми про все обов'язково найближчим часом оголосимо.

Михайло Глуховський, «Главком»