Замість Скрябіна та Наталії Май: 5 небанальних пісень на останній дзвоник

Окрім безсмертних хітів Скрябіна "Випускний" і Наталії Май "Пісня випускників", є багато красивих і небанальних пісень, які підійдуть для свята Останнього дзвоника. 24 Канал підготував підбірку з 5 композиції, в якій свіжий трек, що завірусився в тіктоці, та "подарунок" від Павла Зіброва.

5 небанальних пісень на останній дзвоник

Павло Зібров – "Шкільний вальс"

Тане сльозинка на маминій ніжній щоці.
Дзвоник останній в маленькій дитячій руці.
Свіжий, як вітер яскравий омріяний вальс.
Школа мов сонце у світ випромінює нас.
Ми під лінійку накреслили шлях до цих пір.
Наче у сні, як востаннє обходимо двір.
Зграйка горобчиків, мила смішна дітвора.
Хай їм щастить, ну а нам вже прощатись пора.

Ні не прощай, до побачення, віддана школо.
Ми не забудемо ці коридори ніколи.
Вчительку першу і клятви про дружбу святі.
Вальс, що лунає для нас у житті!

Всі обіцяють щороку збиратися знов.
Десь у повітрі літає красуня любов.
Тільки учитель ще житиме в наших серцях.
Тихо приховує сум у розумних очах.
Щирі, веселі, стрімкі, галасливі, ясні.
Боже, як швидко промчали ці радісні дні.
Дзвоник стихає, а значить скінчилася гра.
Хай нам щастить та приходить прощатись пора.

Вальс, що лунає для нас у житті!

Павло Зібров – "Шкільний вальс": слухайте пісню онлайн

Малдіви – "Школа"

Па па дитячі роки,
І наша вчителька, перші уроки.
Тепер у світ широкий
Ми наче пташенята розлетимось.

А вам даруєм квіти.
У вашій пам'яті залишимось діти.
І вже пора летіти,
але на серці стало сумно чомусь.

Задзвенить дзвінок, дзвінок останній
І пройде урок, урок прощальний,
А на серці наче затаїлась печаль.
Печаль.
Бо цей день не вернеться ніколи.
Відтепер ми не підем до школи,
А вона дитинство забирає, на жаль.
На жаль, на жаль.

Па па думки дитячі.
І за науку ми вам будемо вдячні.
Нехай серця гарячі
ще раз постукають усі в унісон.

Бо нас вже не спинити,
І треба вчитися по новому жити.
Невже ми були діти,
шкільні роки минулися наче сон

Па па, не час зітхати,
Хоч буду дуже за всіма сумувати.
І школу пам'ятати,
Найкращих друзів і весь рідний клас.

Вперед, життю радіти
Дорослі стали ми вчорашні діти.
Цей час не повторити,
Уже дитинство не повернеш назад.

Малдіви – "Школа": дивіться відео онлайн

Пісня випускників (на музику "Один в каное" – "У мене немає дому")

Справа в тому, що йдемо ми з рідного дому.
І за партами ми з тобою
Творили нашу історію.
Згадаєм шкільні радощі,
Пригадаєм яскраві моменти.
Розлетимось ми по всьому світу.
Ми готові до нового іспиту,
Напишемо рідною мовою

Ми любимо тебе, школо.
Ми любимо тебе, школо.
Ми любимо тебе, школо.

Ви учнів таких, учнів як ми створюєте.
За день кожен світ наш наповнюєте.
А ви нас навчали, казали.
Час не повернеш підемо далі
Ми учні такі, учні які тижнями
Мріяли, щоб дитинство залишилося.
В класі, на вулиці, в кожному серці ви
Сповнюєте нас сенсами сенсами.

Справа в тому, що йдемо ми з рідного дому.
Тепер без уроків, оцінок і школи
Яка перша, з ким ділим свою долю і більше.
Ми згадуєм вас, коли ви поруч нас.
Асамблея, театр, дебати і в нас
Був найкращий у житті наш шкільний час.

Пісня випускників на музику "Один в каное" – У мене немає дому: дивіться відео онлайн

MariSem – "Останній дзвоник"

Сміх крізь сльози.
А може сльози крізь сміх.
Згадайте нас всіх,
Милих, малих таких.
Ніби знов біжимо на урок.
Але за кроком крок
Останній танок.
Шовкова стрічка, випускний.
Кожен дзвін, як рік.
Дзвенів і раптом зник.

Там десь, там десь, там дзвенів
І раптом зник.
Там десь, там десь, там дзвенів
Останній дзвоник.

Йшли одним шляхом.
У кожного тепер своя стежина.
Пам'ять на все життя,
В альбомі вчительки світлина.
Кожен дзвін, як відлік років.
Чим доросліше стаєм,
Більш розумієм батьків.
Прощання в руках з атестатом.
Сльози твої на моїх щоках, тато.

Там десь, там десь, там дзвенів
І раптом зник.
Там десь, там десь, там дзвенів
Останній дзвоник.

MariSem – "Останній дзвоник": дивіться відео онлайн

Віталія Грицак – "Такі дорослі"

В наступнім вересні настане той день –
В журналі не буде наших прізвищ і імен,
І будуть вчителі казати вже іншим
про "ліс рук" і "що ваш клас був найгіршим".

Нас єднали zoom-уроки і парти,
В обличчя знаєм тих, хто міг дати списати,
І жартами міг веселити буденність
І підпис мами підробити в щоденник.

На цім подвір'ї, що травою заросле,
Коли ми встигли стати такі дорослі?
Якщо ми так кінця чекали щороку,
Чому сьогодні серце скаче збоку?

Невже єдине, що лишилось, – знайомі
Переглядати миті лиш в альбомі.
Ті фото, де ми в різних класах ще діти,
Де нас ще не розкидало по світу?

Ми за здоров’я вчителів поставим свічку,
Що виходили на контрольній вічно.
Хтось збереже листок із твором про літо,
Комусь присниться знов: "А зараз до дошки піде",

Нас єднала ця до школи дорога,
Й коли звучали сирени й тривоги,
Нам було в сховищах інколи темно,
Та вірили, що це все не даремно.

Колись вважали ми найбільшим горем
День проведення батьківських зборів,
Чи коли вчителі збирали шпаргалки,
Які ми цілу ніч писали палко.

Та в голові – вже життя теореми,
На нас чекають далі інші проблеми.
Кожен кінець – для нас ніби латка,
Та дякуєм, школо, за всі початки.