Вуличний художник каже, що був би радий, аби всі його роботи, які створені на зруйнованих будинків, зникли, адже це означало б, що руїн більше немає.
Другий "Бенксі" - так називають в Україні французького художника Крістіана Ґуемі - малює непримітно, швидко, за трафаретом і єдина відмінність від британця Бенксі - не приховується. Вже втретє від початку повномасштабного вторгнення Крістіан побував в Україні й залишив свої нові шедеври, йдеться в ТСН.
Тепер обличчя Героя України Олександра Мацієвського й гасло, яке він вигукнув перед тим, як його розстріляли росіяни, на будівлі Верховної Ради. Мурал присвячений пам'яті всіх загиблих воїнів створив французький художник Крістіан Ґуемі. “Я хотів передати достоїнство і героїзм, і оскільки він зі словами "Слава Україні!", дивлячись в обличчя своєму вбивці, сказав ці слова, тому вирішили використати його образ як символ всіх українських героїв”, - каже художник.
Портрет Лесі Українки на бетонній плиті в Бородянці - це ще одна з його останніх робіт. Крістіан вивчав життя української поетеси, читав її вірші. Знає, що цей 5-поверховий будинок зруйнувала російська бомба і тому поява Лесі України саме тут - невипадкова. “Для мене було важливо показати таку українську постать, яка уособлює опір та стійкість і гордо стоїть посеред руїн”, - переконує Крістіан.
Його ж руками з'явився й портрет ще однієї відомої українки - художниці-модельєрки, почесної громадянки міста Буча - Любові Панченко. Її обличчя він зобразив на залишках чиєїсь кухні. І літня пара закоханих, які от-от поцілуються.
Насправді Крістіан встиг зробити в Бородянці вже 4 свої роботи. Але як іноді буває з роботами вуличних художників - одну із робіт вже хтось встиг поцупити. Портрет французької дівчинки з українським віночком на голові - саме цей малюнок він створив на шматку чийогось паркану. Крістіан не засмучується. Він би, навпаки, зрадів, якби й інші його роботи зникли. “Коли я малюю на зруйнованих будинках, то розумію, що одного дня цю будівлю знесуть і моє мистецтво піде слідом за нею. Але якщо моя робота зникає, значить туди, де була розруха, повертається життя. І це те, що мене б дуже втішило”, - переконує художник.
Уперше до України він приїхав у березні торік і малював у Києві, коли довкола столиці міста та села ще були окуповані, а ракетні обстріли росіяни влаштовували ледь не щодня. Свобода, яка веде народ - мурал, за мотивами французького художника Делакруа - на стіні посольства Франції. Його син Габін - в українській вишиванці. Ще Тарас Григорович - в одному зі столичних двориків.
До своїх робіт він іноді повертається знову - домальовує, дописує, підсвічує. Наприклад, тепер поруч із Кобзарем з'явилася Андріївська церква.
Загалом це вже десятки малюнків - у різних українських містах. На спаленій техніці, колишніх барикадах - ніби всюди, але скрізь не просто так. Як французька дівчинка, яку він знову малює в Бородянці - на тлі розрухи. “Я малював її в Парижі на великій стіні минулого березня - у Києві на автобусній зупинці, у Львові - теж на великій стіні. Вона - символ моєї підтримки України”, - додає Крістіан.
У липні Крістіан Ґуемі знову планує приїхати до України на фотовиставку своїх робіт у Музеї війни. А ще він мріє потрапити в Бахмут, аби залишити там одну зі своїх робіт і віддати шану загиблим українським героям.
Ворожі ракети двічі влучали в помешкання сім'ї на Запоріжжі: обидва разі врятувались дивом
На Чернігівщині вигадали, як розселити переселенців зі свого регіону у себе ж: люди обирають житло самі
Батько загиблого захисника Маріуполя на згадку про сина повторив його шлях, а з ним і півтори сотні однодумців