Ринок праці в Україні: зарплати зростають не у всіх, впевненість падає

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну викликало на ринку праці справжній апокаліпсис. Якщо до лютого 2022 року роботодавці щомісяця розміщували на порталі Work.ua понад 100 тис. вакансій, то після вторгнення ринок праці впав більш ніж у 10 разів.

Поступове відновлення ринку почалося ще у квітні 2022 року, але навіть через рік говорити про повернення до довоєнних показників, як і раніше, зарано. Особливо з огляду на те, наскільки ця сфера чутлива до воєнних форс-мажорів. Проте, опитування та дослідження говорять про певну позитивну динаміку на ринку праці.

Де шукають співробітників

Після року повномасштабної війни український ринок праці увійшов до відносно стабільної фази, і сьогодні кількість нових вакансій зростає з місяця на місяць. Як показало дослідження Opendatabot, у березні кількість активних пропозицій про роботу зросла на 14% порівняно з лютим. Наприклад, за перший весняний місяць на порталі пошуку роботи Work.ua було розміщено 75,5 тис. вакансій. Найбільший приріст пропозицій зафіксували у Миколаївській (+32%), Черкаській (+23%), Одеській (+22%) та Херсонській (+21%) областях.

Але задля справедливості треба сказати, що роботу зможуть знайти далеко не всі, адже кількість опублікованих резюме в рази більша - 431 тисяч. Найбільш активно українці шукають роботу в Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Незважаючи на те, що, на перший погляд, айтішникам, які працювали мало того що віддалено, так ще й на закордонні компанії, адаптуватися до нових умов було легше за інших, на практиці український IT-ринок усе ж таки просів. Поки що про те, що криза в українському IT-секторі залишилася в минулому, говорити зарано, але роботодавці у цій сфері пожвавилися і стали виявляти більшу активність.

Аналітики посилаються на дані сервісу пошуку роботи для IT-фахівців Djinni, згідно з якими в березні компанії опублікували 15 тис. вакансій, що на 1,5 тис. більше, ніж у лютому. Самі айтішники теж активізувалися: у березні було майже 327 тис. відгуків на вакансії, що стало рекордним показником.

Зарплати обвалилися

Загалом представлені цифри вселяють певний оптимізм, хоча, звісно, ​​навряд в умовах війни можна говорити, що життя остаточно налагоджується. До того ж, крім статистики кадрових порталів, які все ж таки певною мірою є «середньою температурою по лікарні», є ще опитування конкретних людей, і результати цих опитувань показують дещо іншу картину.

Наприклад, деякі висновки щодо динаміки основних подій на ринку праці можна зробити, виходячи з цифр, отриманих наприкінці квітня в ході чергового дослідження компанії Gradus.

Згідно з цими опитуваннями, сьогодні про те, що вони мають роботу і працюють, заявили більше половини опитаних (51%), тоді як наприкінці березня 2022-го таких було лише 26%.

Щоправда, зарплатна статистика, отримана «з перших вуст», менш позитивна. Дві третини опитаних кажуть, що їхня зарплата стала меншою, ніж раніше, і лише кожен 12-й може віднести себе до щасливчиків, у яких за рік повномасштабної війни зарплата зросла.

Проблеми з виплатою зарплат є, але все ж таки дев'ять із десяти працюючих (87%) кажуть, що зарплату отримують. При цьому половина (44%) впевнені, що у компанії все стабільно і вони продовжать отримувати зарплату далі, і це вдвічі більше, ніж рік тому (21%). Водночас 43% (у квітні 2022-го – 42%) зовсім не впевнені в тому, що їм виплачуватимуть гроші в майбутньому, що, звичайно, загалом не додає впевненості у завтрашньому дні.

– Можна було б сказати, що це параноя, якби страх у такий час ще й залишитися без зарплати весь час не підживлювався начальством, – каже подруга. – На початку війни всім співробітникам нашої компанії скоротили оклади на третину, але при цьому щомісяця на день зарплати ми чуємо звичну фразу: «не знаю, чим наступного місяця платитимемо». Це виснажує неймовірно, так що я у постійному стресі, навіть коли купую найнеобхідніше. Думка про те, що через місяць мені може навіть хліб не буде за що дітям купити, стала постійним супутником.

Час аграріїв

Незважаючи на все пережите за останній рік, найбільш стійкою на вітчизняному ринку праці виявилася агрогалузь. Як показало спільне дослідження Agrohub і Work.ua, аграрний ринок праці відновився на 80% від початку повномасштабного вторгнення, і сільське господарство, незважаючи на величезні збитки, продовжує залишатися однією з ключових галузей, що генерують ВВП країни.

Нагадаємо, що, за даними Мінагрополітики, частка аграрного сектора у структурі ВВП до війни становила 10%. Крім того, сільське господарство було сектором №1 з експортної виручки з часткою 41% від загального експорту і давало роботу більш ніж мільйону українців. А торік частка аграрного сектору в експорті зросла до 52%.

Агрогалузь активізувалася з початку 2023-го, що, певне, було пов'язано з наближенням посівних робіт. За даними кадрового порталу, у березні 2023-го кількість пропозицій роботи в галузі досягла 2264 вакансій, тобто понад 80% від довоєнної пропозиції. Найбільше вакансій знаходиться у Київській (515), Дніпропетровській (209), Львівській (170), Одеській (143), Вінницькій (133), Черкаській (129) областях.

Опитування компанії Agrohub, у якому взяли участь 14 найбільших агрохолдингів України, показало, що найбільший дефіцит кадрів, як і до війни, спостерігається у категоріях механізаторів, робочих спеціальностей, водіїв.

Але агросектор – це не лише механізатори та водії. Це в тому числі й офіс-менеджери, фінансові аналітики, юристи, менеджери з персоналу, начальники виробництва – і тут саме спостерігається найбільша конкуренція на одне вільне робоче місце. У розрізі областей найвища конкуренція серед претендентів у березні 2023-го була у Київській, Харківській, Волинській, Одеській та Вінницькій областях.

З доходами в агросекторі також все більш-менш добре. Так, за даними Work.ua, медіанна зарплата в Україні у лютому 2023-го становила 16 тис. грн, у той час як в агросекторі – 16,5 тис. грн. А найвищі заробітки (20-30 тис. грн.) отримують працівники агросектору у Миколаївській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій областях.

Експерти називають дві основні причини підвищення заробітної плати.

По-перше, це знецінення гривні та компенсація інфляції. Підвищують рівень зарплат, щоб вони залишалися конкурентними.

По-друге, це переходи працівників із компанії до компанії. Як відомо, найкращий спосіб підвищити свій прибуток – це перейти на роботу на нове місце. Ось і зараз люди звільняються у пошуках вищого заробітку та приходять на співбесіду із запитом на вищу зарплату. Наймаючи їх, роботодавці паралельно підвищують зарплати і своїм співробітникам, щоб вони не пішли з аналогічним запитом до конкурентів.

На думку директора з комунікацій Work.ua Максима Пилипенка, вітчизняний ринок праці сьогодні відновлюється за оптимістичним сценарієм, а кількість вакансій на рівні 80% довоєнного періоду є фантастичним показником в умовах війни. Зворотний бік ситуації полягає в тому, що конкуренція претендентів майже досягла рівня лютого 2022 року і продовжує знижуватися.

– Ринок праці знову повертається до претендентів, і перед роботодавцями з'являється новий виклик – дефіцит кваліфікованих кадрів, – констатує експерт. - Мільйони українців поїхали за кордон та стали внутрішніми переселенцями, близько мільйона захищають нашу країну. Більшість із них – це кваліфіковані кадри, які пішли з ринку праці.

На думку Максима Пилипенка, сьогодні, щоб залишатися конкурентоспроможними та залучати таланти, компаніям слід переглянути політику найму, звертати увагу на молодих спеціалістів та професіоналів у віці, впроваджувати програми навчання та розвитку персоналу. А одним із ключових пріоритетів роботи має стати турбота про людей.