Історичне рішення. Новий церковний календарСюжет

Православна церква України сьогодні на Архиєрейському соборі ухвалила перехід на новий церковний календар.

Україна переходить на новий церковний календар. Відповідне рішення сьогодні підтримав Архієрейський собор Православної церкви України. Однак, остаточний перехід затвердять під час Помісного собору церкви 27 липня, а діяти новий календар почне з 1 вересня. Так, коли тепер українці будуть святкувати Різдво і Паску читайте в сюжеті 1News.

Історичне рішення

Українське духівництво довго не наважувалось на календарну реформу, бо вважало, що суспільство до неї ще не готове. Ситуацію змінило повномасштабне вторгнення Росії, вважають в ПЦУ. Як зазначив перед засіданням Архієрейського собору Митрополит Епіфаній рішення про перехід з 1 вересня на Новоюліанський календар, який фактично співпадає з Григоріанським, вже прийнято, залишились лише формальності.

В ПЦУ наголошують, що це рішення буде не обов’язковим для всіх, примусового нав’язування не буде. Які парафії забажають звершувати богослужіння за старим стилем, за яким жили до сьогоднішнього дня, вони матимуть таку можливість.

Варто зазначити, що в Україні значно зросла кількість бажаючих перейти на новий церковний календар, яким користується більша частина православних церков світу, починаючи з Константинопольської, Грецької, Румунської, Польської.  Згідно опитування групи Рейтинг проведеного у грудні минуло року, ідею перенести святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня підтримують 44% респондентів порівняно з 26% у грудні 2021 року. Не підтримують перенесення Різдва 31% опитаних. У 2021 році таких було 58%. 23% зазначили, що їм байдуже, 2% не змогли відповісти на це питання.

Так само в кінці грудня були підбиті підсумки голосування по цьому питанню і у додатку Дія. Як зазначили в Мінцифрі у ньому взяли участь більш як 1,5 мільйони українців. Майже 60% хочуть святкувати Різдво 25 грудня, майже 25,5% – 7 січня, понад 12,5% в обидві дати.

Що таке Новоюліанський календар

Новоюліанський календар – вдосконалена форма юліанського календаря, заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця. Ці зміни розробив в 1923 році  сербський астроном, професор математики та небесної механіки Мілутін Міланкович.

Того ж року у Вселенському патріархаті відбулися збори представників православних церков, на яких у рамках календарної реформи було вирішено запровадити календар Міланковича. Зараз новоюліанський календар використовують дев’ять з шістнадцяти помісних автокефальних Східних православних церков. Зокрема, це Вселенський патріархат Константинополя, Александрійський патріархат, Антіохійський патріархат, Румунська православна церква, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Автокефальна православна церква Албанії та Православна церква Чеських земель і Словаччини.

Російська православна церква та московський патріархат живуть за юліанським календарем.

Новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським у період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року.

Свята по-новому

Очікується, що з 1 вересня УГКЦ та ПЦУ одночасно перейдуть на новий стиль для нерухомих свят, але зберігають чинну Пасхалію – святкування Великодня і прив’язаних до нього свят: Трійці та Вознесіння Господнього.

“Потрібно розрізняти. Календар стосується нерухомих свят. Нерухомі свята – це Різдво, яке буде 25, Хрещення Господнє буде 6 січня, а не 19. Тобто нерухомі вони будуть співпадати з григоріанським. Це стосується пасхалій, а пасхалії обчислюються не за сонячним календарем, а за місячним календарем. Тому пасхалії залишаються ті, які зараз є. Тобто вони постійно рухомі, а в пасхалії входить Трійця, Вознесіння Господнє, тобто які залежать від самого Великодня. Й зрозуміло, Великий піст також буде прив’язаний до цього, і буде впливати також на Петрівський піст”, – пояснив історик-релігієзнавець Ігор Козловский в коментарі .

Саме такий перехід здійснили і православні церкви Європи, які також зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря. Тому прихожани УГКЦ та ПЦУ будуть відзначати Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Улюблене дитяче свято Миколая тепер буде 6 грудня, а післяноворічне Водохреще – 6 січня.

Зазначимо що перенесеться дата Покрови з 14 жовтня на 1 жовтня. Але у цей день в країні відзначають День УПА та День захисників і захисниць України, тому ці свята будуть окремо відзначати від релігійного. При цьому в ПЦУ будуть  просити чиновників, щоб державні свята посунули. Духівництво планує звернутися до Верховної Ради, щоб замість 14 жовтня та 7 січня державними вихідними були 1 жовтня та 25 грудня.

З повним переліком нових дат релігійних свят можна ознайомитися на .