У 1918 році сучасний Бєлгород був визнаний Брестським миром частиною України. Радянські газети прямо так його і позначали – як українське місто Білгород.
Після того, як українські більшовики за допомогою російської допомоги витіснили війська УНР, Бєлгород тимчасово став навіть столицею. Спеціальним декретом від 20 грудня 1918 року було підтверджено його приналежність до Радянської України.
Але через місяць більшовики передумали. Коли український радянський уряд переїхав до Харкова, сучасний Бєлгород тоді передали Росії. Про це йдеться у проєкті Історія PRO зі спеціальним кореспондентом програми Факти тижня, магістром історії Сергієм Костежем.
За передавання Бєлгорода і Стародубщини (нині – це південно-західна частина Брянської області) Українська РСР теж отримала від Росії певні території. Йдеться про Путивль та Путивльський район, які зараз у складі Сумської області. Там росіяни певний час становили навіть більшість населення.
Але якщо за Стародуб і Бєлгород Україна щось отримала взамін за територію, то от відторгнення Таганрога (Кубань) – це малозрозуміле.
У 1926 році Таганрог з округою просто вичленили з Української РСР і передали до Росії. У місті тоді налічувалося 41% українців, а в районі – 70%. Це не завадило відібрати його і почати швидку русифікацію цього простору – ще більш активно, ніж це відбувалося в Радянській Україні.
Мета цих так званих обрізань територій була простою – згладити кордони, але так, щоб найвигідніші ключові пункти залишилися під контролем Росії.
Так і сталося – Стародуб став перевалкою для відправлення танків на Чернігів в лютому 2022 року, аналогічну роль виконував Бєлгород – для Харкова, а Таганрог – для Маріуполя. Фактично росіяни наступали з захоплених раніше українських територій.
За оцінками істориків, внаслідок тих подій з передаванням територій Україна була позбавлена понад 200 тис. населення. З них половина – це українці. А також понад 40 тис. кв. км території – це приблизно як найбільша в Україні Одеська область.