Огляд Lego 2K Drive. Гра для дітей чи дорослих?

Ігри серії Lego, як правило, орієнтовані на дитячу аудиторію, з помірною складністю та дрібкою жартів, а також з відсиланнями для дорослої аудиторії, що б батьки теж не сумували. Чи продовжує цю традицію перегонова аркада Lego 2K Drive зараз розкажемо у нашому огляді гри.

Жанр Racing
Платформи PC, PS5, PS4, Xbox Series X|S, Xbox One, Switch
Розробник Visual Concepts
Видавець 2K

Щось схоже на сюжет

Якщо відкинути усю Lego-стилістику, то Lego 2K Drive — аркада у відкритому світі з кількома десятками основних трас та великою кількістю додаткових активностей. Є щось схоже на сюжет. Безіменного гонщика-початківця бере під опіку ветеран автоперегонів і разом вони просуваються до Небесного Трофея та перемогою над поганцем на ім’я Shadow Z (цікаво, чи має це ім’я додатковий зміст).

Історія це точно не те, заради чого ви будете грати в цю гру, але хочу відзначити, що персонажі постійно жартують, висміюють ігрові умовності та індустрію ігор загалом, а нечисельні сценки, особливо за участю поганця, доволі кумедні й змушують усміхнутися.

Деякі жарти та назви буквально натякають на туалетний гумор: перший великий острів має назву Big Butte County (вимовляється «б’ют»), і скоріш за все містить зашифровану назву Округ Велика Дупа (Butt з англійської перекладається як «зад»).

Всього гра має один маленький острів як навчальний рівень, та три великі острови на яких відбуваються основні перегони. Кожний острів це окремий біом, вже згаданий Big Butte County це пустеля з великим містом у центрі та аналогом Зони 51; Prospecto Valley нагадує штат Орегон з лісами та невеликим шахтарськими поселеннями, мабуть, найкрасивіша локація у грі; третій острів, Hauntsborough, відкривається в останню третину гри й повністю присвячений Гелловіну.

Мільйон способів розважитися

Чим же можна зайнятися на цих локаціях? Насправді активностей дуже багато. Окрім обов’язкових, для просування сюжетом, перегонів, ще є квести, активності та випробування. Квести як правило зводяться до пошуків якогось персонажа чи домашньої тваринки. Один мешканець пустелі попросив знайти свого скорпіончика, а дослідниця науково космічного центру попросила спіймати ракети для джет-паку, які збісилися та кружляють довкола.

Випробування чекають на кожному розі, є як традиційні для подібних ігор: стрибнути якнайдалі; проїхати коло за певних умов якнайшвидше; стрибнути у прірву та приземлитися у центр мішені; так і з гумором та особливими умовами: на катері якнайшвидше дістатися фінішу, тільки випробування проходить на суші й потрібно постійно стрибати та використовувати нітро; проїхати кілька кіл не зачепивши паркан чи якнайшвидше скотити з гори вниз велетенський Гелловінський гарбуз.

Деякі активності мають свої правила. Наприклад дістатися фінішу за визначений час, але їхати можна тільки коли горить зелене світло, і як тільки загориться «червоне» маємо 2-3 секунди аби зупинитися, інакше автомобіль вибухне.

Перше «світлофорне» випробування не викликає проблем, а от наступні вже складніші, оскільки траси мають перепади по висоті та зупинившись на схилі автомобіль може скочуватися вниз, а це теж вважається за рух. Що б взяти участь у деяких обов’язкових заїздах спочатку потрібно пройти окреме випробування, яке пов’язане з іншопланетянами чи скаженим вченим.

Місцевий доктор Франкенштейн створює армію роботів та випускає їх на вулицю міст. Наша задача за відведений час задавити якомога більше цих роботів, але найбільше очок дають за врятованих мешканців. Ускладнюють задачу ці ж роботи, які поступово розбирають автомобіль, а жителі не поспішають застрибувати у рятомобіль. Таких завдань всього кілька і кожне з оформлене у стилі класичних фільмів жахів про клоунів чи зомбі.

А до чого тут Lego?

Попри те, що гра нібито для дітей, фізика водіння дуже приємна і нічим не поступається «дорослим» представникам жанру. Загалом маємо три види транспорту: спорткари для асфальтованої дороги, позашляховики та катери. В кожній категорії транспорт відкривається поступово після кожної перемоги в основних заїздах. Перемикання між видами транспорту відбувається автоматично в залежності вид типу покриття, хоча в меню можна увімкнути ручне перемикання.

Перші години за процесом перебудови зі швидкісного боліда у позашляховик, а потім у катер споглядати не менш цікаво, ніж брати участь у самих перегонах. Дам невеличку підказку, перетворюватися з наземного транспорту у водний, і навпаки, найкраще під час стрибка, так менше шансів, що процес перетворення сповільнить швидкість з якою ми рухаємося. Усі трасі побудовані таким чином, що б змінювалось хоча б два види транспорту, але частіше доведеться змагатися на усіх трьох типах поверхонь.

Автомобілі та водний транспорт мають різну вагу та параметри швидкості/розгону/керування та життя. Відповідно легкий автомобіль краще набирає швидкість і далі стрибає, але має менше життя, важкі автомобілі можуть погано керуватися, але добре таранять противників і краще переживають зіткнення з непереборними силами. Оскільки автомобіль зібрані з кубиків, то втрачаючи життя автомобіль поступово розбирається. Аби відновити здоров’я потрібно протаранити інші об’єкти які теж складені з Lego, таким чином ми ніби позичаємо у них деталі для відновлення.

Деякі автомобілі мають перки з бонусом та штрафом. Наприклад, катафалк може лікуватися при тарані з іншими противниками, але відновлювати менше здоров’я від інших об’єктів, катер у вигляді павука має імунітет до павутини, але шкалу нітро наповнює повільніше. Деякі автомобілі мають однакові характеристики, але різні показники ваги, та наявність чи відсутність перків, що теж впливає на керування ними та успіх у заїздах. Свої перки також має водій, активними можуть бути лише три, одні дають прості бонуси, інші — потужніші, але зі штрафом.

Воювати з противниками потрібно не тільки власною майстерністю водіння та грубою силою автомобіля, але й, як у кращих традиціях Mario Kart (або Crash Team Racing), підсиленнями, які розкидані по трасі. Ракети, ЕМІ-міни, павутина яка загороджує огляд та сповільнює автомобіль і ще багато усілякого цікавого та вибухового.

Окрім наших активних дій, чим далі ми просуваємося у турнірі, тим небезпечнішими стають траси: розлита олива в непередбачуваних місцях, пончики які падають з небес, мухобійки, каміння що скочується з гори, голодні алігатори й ще з десяток підступних, а інколи й кумедних небезпек.

Радує, що кожне перегравання траси перебудовує пастки (не саму трасу), я помітив приблизно три шаблони перешкод на кожну трасу, що привносить ефект неочікуваності під час перегонів.

Всі траси мають три категорії складності: С, В та А, які відкриваються поступово з просуванням по сюжету та набором рівня. Особливість в тому, що з кожною наступною категорією на трасу додаються нові перешкоди, навіть можуть з’явитися природні небезпеки, наприклад торнадо, та збільшується кількість активних вмінь, які розкидані по дорозі. Деякі механіки працюють лише у старших категоріях, наприклад супернітро можна застосувати лише в заїздах категорії А.

У кожній категорії одні й ті самі автомобілі мають різні показники швидкості. В категорії С транспорт рухається відносно повільно, у той час, як в категорії А той самий автомобіль чи катер розвиває максимальну швидкість. Таким чином відпадає можливість переваги за донат. Всі автомобілі мають свої сильні сторони та штрафи, про які я вже згадував, і ви підбираєте транспорт під власні вподобання. Навіть єдиний Легендарний автомобіль з магазину має свої недоліки.

Треба більше золота

Попри те, що відгуки преси стримано позитивні, у Steam всього 50% позитивних відгуків (зі 149), при цьому більшість хвалить Lego 2K Drive безпосередньо як гру, називають її веселою (і це правда), а усі обурливі відгуки зосереджені на внутрішньому магазині. І буду відвертим, це той рідкісний випадок, коли я не зовсім розумію подібні претензії.

Річ у тім, що по сюжету ми отримуємо з десяток-півтора персонажів та транспорту кожного типу. За кожні перегони та випробування окрім досвіду ще заробляємо валюту і до кінця сюжету у мене вийшло накопичити близько 70000 місцевих доларів і це я виконував лише завдання необхідні для просування сюжетом.

Для розуміння внутрішньої економіки, персонажі коштують від 2000 прості до 6000 рідкісні, більшість транспорту — 10000, окремі моделі 14000, є ще легендарний за 20000, але він всього один.

Ще раз зазначу, що купивши автомобіль в магазині за реальні гроші чи внутрішньоігрову валюту, ви не отримаєте переваг, це по суті звичайний магазин як у NFS чи Forza. Звичайно, якщо ставити за мету скупити увесь доступний товар, то доведеться довго фармити або донатити. Питання лише в тому, навіщо це робити й чи відрізняється це від інших гоночних ігор!?

Якщо є бажання та достатня кількість вільного часу, власний та унікальний автомобіль можна зібрати власноруч. Редактор важко назвати зручним, але він максимально наближений до реального конструктора Lego з великою кількістю деталей та варіативністю їх складання.

Якщо вже говорити про реальні проблеми гри, то я бачу лише одну — ґріндвол ближче до кінця гри. Після завершення другого етапу чемпіонату гра просить досягнути 20 рівня, в моєму випадку не вистачало приблизно чотирьох рівнів, а це близько двох годин повторного проходження трас в інших категоріях та виконання активностей.

Можливо, якщо не мчати по сюжету, а просто проводити час у грі виконуючи різні завдання, то цей ґріндвол не буде відчутним, але тим, хто хоче пройти лише сюжет доведеться поїздити й в позаштатних перегонах.

Також зазначу, що на початку гри нас теж просять проїхатися по околицях в пошуках активностей аби підняти один-два рівні. Але на ранньому етапі гри цей процес сприймається як елемент навчання, оскільки нас знайомлять з тим, як влаштована гра.

Відповідаючи на запитання поставлене на початку огляду, про складність гри. Перші години грання Lego 2K Drive може здатися дещо нудним, оскільки перемагати відносно легко, хоча противники постійно сидять на хвості й від них важко суттєво відірватися. Але вже з другої половини гри перемогу доводиться виборювати, я все частіше посідав друге місце, а то й 4-5.

Тож якщо надумаєте грати з дітьми, будьте готові до «а пройди мені цей рівень». Бувало таке, що противник обганяв буквально на фінішній лінії й це додавало лише азарту, тому що наступного разу я так само обганяв його на останньому метрі перед фінішним прапором.

Lego 2K Drive — типові перегони у відкритому світі з великою кількістю базових, а інколи кумедних, активностей та класичними перегонами в яких окрім стилістики конструктора Lego справді весело змагатися. Грати можна навіть на одному дивані у режимі розділення екрана для двох, або ж мережею до восьми гравців. Особисто мені було б шкода витрачати на цю гру 1800 грн, а от трішки згодом, по знижці, це буде ідеальний варіант на кілька веселих вечорів.