Як глобальні тенденцій впливають на розвиток агросектору в Україні

18 травня освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» провели десятий безкоштовний вебінар для студентів аграріїв та молодих спеціалістів із першого напрямку проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Тема онлайн-зустрічі: «Селекція в насінництві і кліматичні зміни. Шляхи дистрибуції насіння та ЗЗР». Своїм досвідом та експертизою в даній сфері поділилися одразу два ментори: керівник відділу селекції Bayer, Олексій Аніщенко та провідний менеджер по роботі із ключовими клієнтами дистрибуції та суб-дистрибуції Bayer, Юрій Шувакін. Свою лекцію ментори розпочали із аналізу глобальних тенденцій та їх впливу на аграрний сектор.

Сьогодні на Землі проживає 8 млрд людей, прогнозують, що це число зросте до 9,6 млрд до 2050 року. Тому першим найбільш впливовим світовим трендом є ріст кількості населення та виникнення дисбалансу між споживанням і віддачею. Заохочення до здорового способу життя та покращення фінансового становища підвищило популярність високобілкових продуктів. До прикладу, Індія та Китай були найбільшими споживачами рису. Натомість зараз, ці країни значно збільшили споживання м’яса,  для вирощування якого необхідні землі та пасовища. З цього виникає наступна проблема — зменшення кількості орних земель та пасовищ, придатних для виробництва продуктів харчування. Серед основних причин: урбанізація, ерозія ґрунтів та опустелювання.

«Близько 30% місця на планеті займає суша, з якої тільки 7% припадають на пасовища і 3 % орні землі, на яких ми можемо розвивати сільське господарство», — розповідає Юрій Шувакін.

Також до глобальних тенденцій варто віднести проблеми зберігання продукції та голодування. Парадоксально, але близько 40% овочів та фруктів в Індії псуються та викидаються через відсутність належного зберігання, в той час як кожна дев’ята людина в світі голодує.

На думку експерта, основним завданням для людства є забезпечення продовольчої безпеки:

«Нам необхідно забезпечити велику кількість людей відповідним обсягом поживної їжі, а саме злаковими культурами та м’ясом».

Сучасна проблематика селекції насінництва

Аби використати потенціал рослини на повну та отримувати високу врожайність, необхідно використовувати різноманітні методи селекції та генну інженерію.

«Це доволі довгий процес, оскільки затрати на винайдення додаткового гену займає великий проміжок часу та вимагає великих затрат», — ділиться фахівець.

Щороку у світі витрачається близько 14 млрд євро на розвиток насінництва, задля забезпечення кращих сходів. Разом з тим, важливо використовувати і засоби захисту рослин. Патогенні організми, шкідники та бур’яни дедалі більше загрожують сільськогосподарським культурам у всьому світі. Без застосування ЗЗР, врожай основних культур скоротиться приблизно на третину, у порівнянні із сьогоденням. Проміжок часу необхідний для винайдення, тестування та випуску на ринок такого нового засобу загалом займає 20 років, і цей інтервал постійно зростає.

Цифрові поля

Агровиробництво вже давно не обмежується просто полем, землею та використанням сільськогосподарської техніки. Це велика цифровізована структура, яка включає в себе лабораторні дослідження, супутниковий моніторинг посівів, інтелектуальні силосні вежі тощо. За цими показниками, Україна входить до п’ятірки перших, хто використовує для виробництва культур цифрові методи, найпоширеніші серед них:

• квадрокоптери: використовуються для обробки рослин пестицидами від шкідників або розповсюдженням добрив;
• агророботи: струменем вогню випалюють бур’ян на органічних полях;
• збиральні машини.

Сучасне агровиробниче поле може оброблятися за допомогою таких технологій:

• супутники та мобільні радіоантени: дають не тільки інформацію про погоду, а й допомагають фермерам вимірювати біомасу кожної окремої ділянки поля та складають рекомендації щодо вживання необхідних заходів;
• безпілотні літальні апарати та датчики ґрунту: БПЛА генерують карти полів та створюють повітряні інфрачервоні фото, які дають дають змогу отримати інформацію про стан здоров’я сільськогосподарських культур. Датчики повідомляють про вміст води та поживних речовин у ґрунті;
• фермери-роботи: високоспеціалізоване автоматизоване машинне обладнання бере на себе висадження та збір врожаю. Це можуть бути оснащені датчиками трактори, якими керують за допомогою GPS. Вони збирають дані щодо врожайності, стану ґрунту та топографії поля.
• інтелектуальні силосні вежі: датчики контролюють кількість збереженого врожаю. Ця інформація обробляється та зберігається в електронному вигляді.

Загалом використання цифрових технологій на 25% збільшує врожайність та  дозволяє на 25% зменшити його втрати через неочікувані несприятливі погодні умови. За прогнозами McKinsey, економічні вигоди оцифровування у сільському господарстві досягнуть 330 млрд дол. до 2025 року.

Канали збуту та насіння та ЗЗР

• дистрибуція: дистриб’ютор закуповує товари від виробника та перепродує його на кінцевого споживача;
• cуб-дистрибуція: агент закуповує товари в інших постачальників чи дистриб’юторів для подальшого продажу;
• комісія: насіння та ЗЗР продаються від обличчя торгового представника, але за рахунок та на користь виробника;
• прямі продажі: найбільш поширений спосіб збуту, при якому виробники на пряму укладають договори та здійснюють продаж кінцевому споживачу без посередників.

Вплив війни на ринок культур в Україні

У період до 2022 року основною українською культурою була озима пшениця, однак, зараз існує тенденція до зменшення площ для посіву зернової групи. Тому відбувається заміщення кукурудзою, олійними культурами (озимий ріпак та соняшник), а також овочами та яблуками.

«Ми є великим експортером садової продукції до Європейських країн та країн Азії», — зазначив лектор.

З початком повномасштабної війни ми втратили близько чверті посівних площ озимих культур внаслідок замінувань (орієнтовно 185 тис км²) та приблизно 6 млрд євро потенційного експортую. Суттєвий вплив військові дії мають і на систему зрошення, адже у південних та східних регіонах була розміщена велика система каналів та дощувальних систем.

Тренди аграрного ринку в Україні у 2023 році

Сьогодні агросектор займає 15%  ВВП, що дорівнює 40% валютної виручки країни.

«Можна вважати, що на даний час, наша держава живе на дотації від партнерів та валютної виручки з аграрного сектору», — аналізує Юрій Шувакін.

Проте спостерігається стрімке падіння виробництва відносно валового продукту. Маючи близько 106 млн тонн у 2021 році, у 2022 році цей показник зменшився вдвічі. Тому, цьогоріч, очікується невеликий приріст кількості зерна.

Зараз можна побачити зростання собівартості у виробництві соняшника, ріпака та кукурудзи. Внаслідок нестабільного енергопостачання, висушування врожаю на полях та складських приміщеннях було недостатнім. У 2023 рік аграрне виробництво увійшло із великим кредитним навантаженням. Однак досягнення компромісів з банківською системою (державне перекредитування, кредити під 5%-7%-9%) дали змогу українським виробникам посіяти сільськогосподарські культури, внести добрива, закупити ЗЗР та якісне насіння.

«Від початку і до кінця 2022 року було експортовано близько 40 млн тонн зерна, але це далеко не весь можливий обсяг, тому зараз у нас велика проблема із складськими приміщеннями», — ділиться ментор.

Із позитивного, експерт відзначає можливість експорту через продовження зернового коридору ще на 2 місяці та відкриття двох додаткових портів, які збільшать можливості продажу.

Якщо хочеш дізнаватися більше про тренди розвитку, закордонний досвід та успішні кейси в агросекторі, підписуйся на телеграм канал АгрокебетиPRO. Тут ти знайдеш більше інформації про цікаві безкоштовні зустрічі, навчальні можливості, актуальні вакансії,  та професійні поради від менторів.

25 травня запрошуємо тебе на десяту онлайн-зустріч із керуючим партнером групи компаній SmartFarming Bayer, Назарієм Малиняком та агрономом-дослідником SmartFarming, Артуром Анділахайєм. Тема вебінару: «Інноваційні технології та робототехніка в сільському господарстві», реєструйся за посиланням: https://bit.ly/agrokebetypro-fb-05-25 .

Довідково:

ТОВ «Байєр» — міжнародна компанія, яка працює в сферах охорони здоров’я, природничих наук охорони здоров’я та сільського господарства. Концерн налічує близько 700 працівників і є одним із світових інноваційних лідерів у галузі захисту рослин, насіння та біотехнологій. Компанія пропонує широку лінійку продуктів, включаючи високоякісне насіння, інноваційні ЗЗР, до складу яких входять як хімічні, так і біологічні діючі речовини, що дозволяє активно розвивати напрямок ресурсозберігаючого землеробства.