Адам Кінзінгер: F-16 стануть геймченджером. Вселять страх Божий у росіян

Питання F-16 нарешті зрушило з мертвої точки. Українські пілоти ось-ось мають почати льотні навчання, а партнери по "Рамштайн" вирішують – як, коли та скільки винищувачів поставити Києву.

Одним із перших лоббістів західних літаків був Адам Кінзінгер, колишній пілот ВПС США та ексконгресмен від Республіканської партії.

Влітку 2022 року, коли Україна тільки почала отримувати західну артилерію, а про танки з винищувачами навіть не мріяла, на той момент конгресмен вже зустрічався з українськими пілотами у Вашингтоні та просував законопроєкт про виділення $100 млн на їхнє навчання на F-16.

"Якби навчання почалися ще тоді, Україна вже літала б на F-16, – каже Кінзінгер LIGA.net. – Українських пілотів можна дуже швидко навчити".

Пан Кінзінгер також є одним із головних критиків Дональда Трампа та голосував за другий імпічмент експрезидента США. Він відмовився переобиратися до Конгресу на осінніх виборах.

В інтерв’ю LIGA.net він розповів про літаки F-16, перспективи ідеї Резнікова запрошувати західних льотчиків, Трампа та лідерів Республіканської партії напередодні виборів президента США-2024.

"УКРАЇНА ЗДАТНА ПЕРЕМОГТИ БЕЗ F-16, АЛЕ ВОНИ ПОТРІБНІ"

– Ви одним з перших просували навчання українських пілотів на F-16. Ще рік тому. Ви вже тоді розуміли, що Україна не зможе без F-16?

– Я думаю, Україна може перемогти і без них. Бо ніщо не може зрівнятися з духом, коли захищаєш свій дім. І ніщо не може зрівнятися з національною ідентичністю та єдністю, яку Путін (своїм повномасштабним нападом, – ред.) дав українському народу.

Але очевидно, що Україні потрібні F-16. Навіть якщо не для війни тут і зараз, то для довгострокової перспективи. Новітні Су та МіГ Україна не отримає. А нам потрібно думати не лише про те, щоб ця війна закінчилася перемогою України, яку ми повинні забезпечити. А й про те, що Україна буде дуже важливим партнером для нас у майбутньому.

Це означає перехід на стандартне обладнання НАТО, таке як F-16.

– Про майбутнє. Низка країн виводить F-16 з експлуатації і замінює їх на більш сучасні F-35. Чи варто Україні після перемоги думати про F-35?

– Так. Хоча F-16 залишатиметься дуже важливим літаком. Ймовірно – протягом наступних 20-30 років. Багато підрозділів у США все ще літатимуть на F-16 у далекому майбутньому.

F-35 має переваги у малопомітності, можливість керувати безпілотниками з повітря. Але скидати боєприпаси можуть добре як F-16, так і F-35.

Однак F-35 дорогі, ще навіть багато наших союзників їх не мають.

– Які американські політики є головними лобістами західних винищувачів для Україні? Назвіть двох-трьох.

– Тед Лью, демократ з Каліфорнії. Він багато працював зі мною над цим питанням, коли я був у Конгресі. І продовжує це робити.

Насправді було досить багато політиків, які підштовхували нас. Я думаю ще про Майка Макколла – голову Комітету у закордонних справах.

Ми показали, що українських пілотів можна дуже швидко навчити літати на F-16. Подивіться, наприклад, на Польщу, яка літає як на російській техніці, МіГах, так і на F-16. І ще вони закуповують F-35.

Українські пілоти – дуже хороші. З деякими із них я зустрічався у Вашингтоні. Вони мають навички, їм треба лише вивчити відмінності. І багато хто з нас наполягає, щоб це почалося вже сьогодні. Кожен день, який минає, – відділяє момент, коли Україна зможе захистити себе в небі.

"ІДЕЯ РЕЗНІКОВА ЗАПРОСИТИ ЗАХІДНИХ ПІЛОТІВ – ЧУДОВА"

– Скільки часу може зайняти підготовка українців на F-16?

– Судячи з повідомлень, для досвідчених пілотів – приблизно три-чотири місяці. Я думаю, що в надзвичайних ситуаціях можна навіть швидше.

Є різні рівні підготовки. Є люди, які ледве вміють літати. А є ті, хто літав на інших літаках. Тому маємо чотири місяці для досвідчених пілотів.

Важливе питання до самої України: скільки з цих пілотів ви можете дозволити собі вивести з бойового чергування для відправки на навчання? Я впевнений, що наразі є достатньо досвідчених пілотів для наявних літаків. Тому я не думаю, що це зашкодить здатності України захищатися, поки пілоти готуватимуться на F-16.

– Резніков запропонував досвідченим пілотам із західних країн воювати на боці України на F-16. Як ви оцінюєте цю ідею? Хтось погодиться?

– Це чудова ідея. Я думаю, це можливо.

У США є досвідчені пілоти, які звільнилися з армії. Багато з них пішли працювати в авіакомпанії та мають роботу. І в тому є складність: не так вже багато людей з підготовкою сидять без роботи і не літають.

Проте є пілоти, які звільнились з армії, але вирішили не йти в авіакомпанії. У мене є друг, з яким я літав в армії. Він українець за походженням. І він би з радістю зайнявся чимось подібним. Тож це чудово.

А якщо згадати Другу світову, то ще до вступу США у війну багато американських пілотів поїхали до Британії і літали на її боці проти німців.

ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ. "РОСІЯ НЕ ХОЧЕ ВІЙНИ З НАТО"

– Чому так довго не могли прийняти остаточне рішення щодо F-16?

– Росія добре попрацювала, щоб переконати людей, що вона сильніша, ніж вона є насправді. І Росія постійно окреслювала так звані червоні лінії: то казала, що не хоче постачань Україні Patriot, то F-16, то Abrams.

Знадобився певний час, щоб люди відійшли від консервативних поглядів у дусі "ми зробимо трохи, але не надто багато". Вони нарешті зрозуміли: якщо війна зайде в глухий кут, то це не буде добре ні для кого. Вона має закінчитися тим, що Україна поверне свою територію і переможе Росію.

– Що було головним фактором для остаточного рішення щодо постачання F-16? Успішна роботаPatriot? Скорочення боєзапасу України до радянських ППО? Чи просто політичне рішення?

– Я думаю, все разом. Певний час країни Східної Європи хвилювало, як ми переведемо їх на натівське обладнання - зі старої радянської зброї.

Зараз це вирішується і в Україні – ми прискорюємо переоснащення.

Так, в Україні закінчуються і запаси до радянського озброєння. Очевидно, що ви нічого не імпортуєте з Росії. Тож, цей аспект важливий.

Британці також прийняли рішення рухатися вперед разом з [авіа] коаліцією, яка чинила великий тиск на адміністрацію США.

І нарешті – просто кваліфікована робота українських пілотів. У мене було багато друзів-українців ще до війни. Мене вражає здатність українців пристосовуватися, долати, проєктувати і робити все правильно.

Немає жодних сумнівів, що кваліфікований український пілот після підготовки може успішно літати на F-16. Як тільки ваші пілоти довели, що мають все потрібне – вже не залишилось жодної можливості чинити опір.

– Ви теж були пілотом, брали участь у місіях в Афганістані, Іраку. Що може дати перевага в повітрі на полі бою? Чи буде F-16 геймченджером?

– Я думаю, він стане геймченджером. Неважливо, чи це буде безпосередньо у цій війні. Я сподіваюся, що війна закінчиться ще до того, як F-16 з'являться на озброєнні України.

Всі в Києві пам'ятають початкові етапи [великої] війни, коли у вас не було переваги в повітрі, і як це було жахливо.

Це також багатофункціональна зброя. F-16 може як вести бойові дії у повітрі, так і завдавати ударів по наземних цілях. Армія США заснована на тому, щоб не вести серйозних артилерійських боїв: ми використовуємо багато повітряних сил і трохи артилерії. А росіяни мають старий спосіб ведення бойових дій, вони використовують багато артилерії.

Саме тому ми не змогли задовольнити потреби України в артилерії. Ми не були побудовані для цього. Тому, якщо Україна отримає багатоцільовий винищувач, який зможе скидати ракети на поганців на вашій території, то це зменшить частину потреби в артилерії. Це точно.

І також F-16 вселятиме страх Божий у ворога. Це ще більше зламає моральний дух росіян.

"МЕНІ СОРОМНО, ЩО ТРАМП – З МОЄЇ ПАРТІЇ"

– Зеленський хоче перемогти до президентських виборів у США. Яку загрозу ви бачите для України від майбутніх виборів і від Трампа?

– Це викликає занепокоєння... Я не вважаю, що Трамп обов’язково є антикукраїнським. Думаю, він насправді не знає, що робить. В Інтернеті, у Twitter є дивне напруження серед людей. Це щось на кшталт націоналістичної ультраправої течії, яку Росія дуже активно використовує.

Я стурбований тим, що якщо Трамп переможе, то він припинить підтримку України або, принаймні, скоротить її. Але є дві речі. Я думаю, війна закінчиться перемогою України до цього (виборів у США, – ред.). І я також думаю, що американська громадськість все ще дуже сильно – і у Республіканській партії – підтримує Україну і українську перемогу.

Український народ і політики мають рацію, коли наголошують на цьому питанні. Але я не думаю, що ви повинні втрачати свій сон через це (вибори, – ред.). Я також не думаю, що у Трампа є шанс знову перемогти.

Звісно, я говорив так ще у 2016 році, але хто знає? (посмхається, – ред.)

– Численні розслідуваня щодо Трампа можуть покласти край кар’єрі?

- Вони завдадуть йому шкоди. Але всередині Республіканської партії можуть і не вплинути на нього. Можливо, люди настільки віддані Трампу, що сприймають будь-яке розслідування як атаку "глибинної держави".

Але вибори виграє той, за кого голосує більшість. І я думаю, що немає жодної людини, яка б не проголосувала за Трампа у 2020 році, але проголосує за нього у 2024-му. Тож ці розслідування триватимуть, навіть якщо лише трошки послаблять його підтримку.

Я думаю, що все це робить його потенційне обрання майже неможливим.

– Розслідування роблять Трампа більш токсичним?

- Він став більш токсичним, я думаю, в усьому світі. Я колишній республіканець – і мені соромно, що він з моєї партії. Я вважаю себе республіканцем у дусі Джона Маккейна – це зовсім інше.

Зараз багато гніву не тільки в США, а в політиці по всьому світу. Україні теж варто зрозуміти: демократія – це доволі хаотично.

Наприклад, 6 січня у США (штурм Капітолію, – ред.) було поганим днем для американської демократії. А Майдан був хорошим днем для української демократії. Отже, є дні хороші і погані.

Але демократії не визначаються цими днями. Вони визначаються тим, чи можуть бути стійкими і вийти з цих моментів.

Я твердо вірю, що США повернуться сильнішими після того, що відбувається. І твердо вірю, що Україна після перемоги у цій війні буде дуже сильною демократією, яка може мати здорові відмінності.

Чув приказку: якщо посадити двох українців у кімнаті, то вони створять три політичні партії. Мене надихає те, що я спостерігаю в окопах в Україні: як художник воює поруч з машиністом, житель міста – поруч із селянином. Це надихає тих, хто цінує демократію.

"РОН ДЕСАНТІС МЕНЕ ХВИЛЮЄ МЕНШЕ ЗА ТРАМПА"

- ДеСантіса вважають головним опонентом Трампа. Він одного разу провалився на питанні України, а потім виправдовувався. Чи бачите ви якісь ризики для України з боку Десантіса?

- Я бачу певні ризики. Я знаю Рона Десантіса, працював з ним у Палаті представників. Думаю, його реакція була мимовільною, але його звичайна позиція – бути на боці України.

Можливо, він настільки стурбований перемогою на виборах, що просто намагається говорити те, що люди хочуть почути. Це погане лідерство. Робити те, що люди хочуть від тебе – це слідування.

І він спіткнувся на цьому. Та, відверто кажучи, коли йдеться про Україну, то я менше хвилююся через Десантіса, ніж через Трампа.

- Які ще опоненти є у Трампа в Республіканській партії?

- Є кілька кандидатів, їм буде важко перемогти. Але якщо розслідування призведуть до краху Трампа, перед ними відкриється широке поле.

Аса Хатчінсон – колишній губернатор Арканзасу, дуже хороший традиційний республіканець. Я вважаю, ми з ним схожі.

Тім Скотт. Афроамериканець, сенатор США, – дивовижна історія, дуже добросердечна людина. Він добре розуміє і цінує долю України.

Ніккі Гейлі ми всі знаємо з ООН. Вона є яструбом щодо Росії і зробила це дуже важливою частиною своєї передвиборчої кампанії. Кріс Крісті, на мою думку, не має шансів, але також проукраїнськи налаштований.

Є й інші. Я не думаю, що в Республіканській партії є якісь інші загрози антиукраїнських настроїв, окрім Трампа і трохи Десантіса.

- Ви відмовилися балотуватися до Конгресу і зараз працюєте зі своїм рухом Country first. Які ваші цілі, які ваші амбіції?

- США роблять хорошу роботу у світі, будуючи демократію, навчаючи демократії. Але зараз ми дещо втратили з цим зв'язок. Коли ростеш у США, то вважаєш, що демократія – це щось автоматичне. Що вона завжди буде. Але 6 січня дійсно нагадало нам, що ми можемо її втратити.

Тому я створив рух Country first. Наша мета – поставити потреби країни на перше місце, вище за потреби партії. Тож мені байдуже – республіканець ви, демократ чи незалежний. Якщо ваша мета – робити правильні речі для країни, а не для партії, ви нам підходите.

У нас є сотні тисяч учасників. Я з нетерпінням чекаю, що колись зможу привезти Country first в Україну. Це було б захоплююче.

- Колись ви будете знов балотуватися до Конгресу?

- Я відкритий для цього. Я був у Конгресі 12 років. Я був дуже молодим, коли мене обрали. Мені було 32. Зараз мені 45. І мені це подобалося. Це важко. Важко бути в політиці. Важко бути в уряді.

А зараз у мене маленька дитина, молода дружина. Добре, що я можу зосередитися на сім'ї. Та я не виключаю, що колись буду балотуватися на посаду губернатора, сенатора або навіть президента. Просто не зараз.

Але що б я не робив, я залишатимуся в політиці і продовжуватиму приділяти увагу і підтримувати добрий народ України та його боротьбу.