НАТО планує підвищити статус України як партнера, не пропонуючи швидкого членства — EURACTIV

Члени НАТО планують запропонувати Україні оновлений формат відносин, щоб продемонструвати політичну підтримку країни та її заявки на членство в Альянсі, хоча будь-яка конкретна дорожня карта для вступу все ще залишається досить віддаленою перспективою. Про це повідомляє EURACTIV.

Заявка України на вступ до НАТО, подана вісім місяців тому, поки що залишається без відповіді, але, ймовірно, буде в центрі уваги саміту Альянсу в липні. Тим часом ідея оновлення статусу України як партнера отримує все більшу популярність.

Обидві сторони наразі зустрічаються в межах Комісії Україна-НАТО, яка окреслює спільну діяльність і є форумом для консультацій між членами Альянсу та Україною з питань безпеки, що становлять спільний інтерес.

Країни Альянсу прагнуть підвищити статус України шляхом створення Ради Україна-НАТО.

За словами двох дипломатів Альянсу, це був би перший крок до посилення політичного партнерства між НАТО і Києвом з початку війни і подання Україною заявки на членство.

Міністри закордонних справ країн НАТО зустрінуться в Осло наступного тижня, де, як очікується, обговорять форму і графік роботи нової Ради і майбутнього членства, а також необхідність надання більшої військової допомоги Україні, яка готується до контрнаступу.

Рівні можливості

Згідно з планом, Київ буде повноправним членом за столом Ради Україна-НАТО, а не лише запрошеним для обговорення, як це відбувається зараз.

За таких умов українці могли б скликати засідання тоді, коли вони цього бажають, і було б легше надавати пряму інформацію про ситуацію на полі бою, кажуть джерела EURACTIV. Це відкрило б двері для широкого кола нових сфер співпраці, яких раніше не існувало.

Також це може включати більший обмін розвідданими та консультації, спільні навчання, інвестиції в оборонну промисловість та роботу над оперативною сумісністю між військовими України та країн НАТО, що дасть Києву можливість узгодити комюніке та стандарти НАТО.

Крім того, деякі країни Альянсу вказують на те, що Москва має спільну Раду НАТО-Росія, хоча засідання більше не проводяться, тоді як партнер Альянсу  Україна такого органу не має.

У 2019 році Україна офіційно прийняла поправку до Конституції, яка передбачає рух до вступу в НАТО. Але навіть попри те, що за останні роки країна провела кілька реформ у секторі безпеки, експерти та дипломати держав Альянсу кажуть, що Києву потрібно зробити ще більше для інтеграції в західні інституції.

Створення спільного формату з Києвом сприяло б формуванню України як майбутнього члена Альянсу, що допомогло б максимально наблизити її до стандартів НАТО для забезпечення плавного переходу, коли прийде час, кажуть дипломати.

Україна на саміті НАТО у Вільнюсі

Минулого місяця під час несподіваного візиту до Києва генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що «законне місце України - в НАТО».

Хоча дипломати Альянсу визнають, що прискорене членство не є варіантом, дехто хоче офіційно поставити Київ на шлях до вступу.

За словами двох дипломатів НАТО, східноєвропейські члени Альянсу з більш рішучими поглядами на це питання вважають, що НАТО має чітко продемонструвати те, що Україна буде членом Альянсу після війни, і закликають до розробки дорожньої карти або конкретного плану вступу.

Деякі члени НАТО також вважають, що формула Бухарестського саміту 2008 року - обіцянка Україні, а також Грузії, що вони одного дня стануть членами Альянсу, є досить чітким сигналом про прихильність до їхньої безпеки.

Президент України Володимир Зеленський закликав до конкретних результатів на саміті НАТО в липні, намагаючись посилити тиск на своїх західних військових союзників.

Шлях України до НАТО

У приватних розмовах українські чиновники визнають, що вступ до НАТО не є швидким, але вони все ще просять західний Альянс зробити відповідний жест.

Напередодні саміту дипломати НАТО наголошували, що на зустрічі також йтиметься про управління очікуваннями України.

«З цього питання [членства України в НАТО] в Альянсі існують різні погляди, і, звичайно, єдиний спосіб приймати рішення в НАТО - це консенсус», - заявив Столтенберг, додавши, що консультації тривають.

«Ніхто не може точно сказати вам, яким буде остаточне рішення на Вільнюському саміті з цього питання», - сказав Столтенберг.

Водночас, за його словами, всі згодні з тим, що Україна стане членом Альянсу.

Однак Столтенберг та кілька інших країн НАТО утрималися від того, щоб продемонструвати чітку підтримку заявки Києва на членство і прийняти її, на відміну від підтримки, яку вони швидко надали Швеції і Фінляндії минулої весни. Замість цього в НАТО вказали на необхідність зосередитися на військовій підтримці Києва.

Одним із варіантів визначення шляху до членства було б надання країнам НАТО можливості оцінити прогрес, досягнутий Україною за кілька років, і тоді переглянути її заявку на вступ.

Однак, схоже, що більшість членів Альянсу не підтримують цей варіант.

Спочатку Сполучені Штати і Німеччина були дуже обережними щодо питання вступу України, в той час як Угорщина виступала рішуче проти через двосторонні проблеми з Києвом, а впливові європейські держави, такі як Франція і Велика Британія, опинилися «посередині», пише EURACTIV.

Дипломати НАТО, однак, кажуть, що вирішальним викликом для саміту у Вільнюсі буде пошук збалансованої формули, яка підтвердить політику відкритих дверей, не обіцяючи прискореного вступу до Альянсу.

Раніше повідомлялося, що країни НАТО розглядають можливість надання Україні гарантій безпеки за аналогією з чинними гарантіями для Ізраїлю до вступу нашої держави в Альянс, за даними The Wall Street Journal. Йдеться про пріоритет у передачі озброєнь і технологій, але не пряме залучення іноземних військ для захисту територій.

Попри те, що сценарій запрошення України до НАТО вже у Вільнюсі виглядає як малореалістичний, у Києва насправді немає права на іншу позицію. Чому Україна все ж повинна наполягати на запрошенні до Альянсу на липневому саміті, пояснює Альона Гетьманчук у статті «Україна—НАТО: у Вільнюсі мають бути виправлені помилки Будапешта та Бухареста».