Про Євробачення, хейт Tvorchi та “скасування” зірок: відверте інтерв’ю Петра Заставного

Гурт Tvorchi вже повернувся з Ліверпуля, де з піснею Heart of Steel представляв Україну на Євробаченні 2023. Артисти посіли шосте місце серед усіх країн-учасниць та четверте в глядацькому голосуванні. Цим самим вони розірвали традицію низького місця після переможного року.

Ми запитали у продюсера колективу та інфлюенсера Петра Заставного, як тривала підготовка, чому Tvorchi хейтять і чи варто кенселити скандальних українських зірок.

– Tvorchi посіли шосте місце на Євробаченні. Ви задоволені цим результатом і чи очікували його?

– Ми насправді задоволені результатом і дуже вдячні усім, хто підтримав Україну, віддавши свій голос за Tvorchi. Коли ми їхали на Євробачення, у нас була мета не посісти перше місце, а гідно представити Україну на міжнародному ринку з нашою музикою. А також було важливо якнайбільше розказувати ЗМІ та іншим учасникам про те, що в Україні досі йде війна, яка зараз тут ситуація та якої допомоги ми потребуємо для пришвидшення нашої перемоги.

Розповідали про наш благодійний проєкт Небайдужі рятують серця дітей, який запустили перед поїздкою разом з United24 та Visa. Це збір 10 млн грн на інкубатори для діток, які народжуються раніше часу і чиї серця дуже слабкі.

На бірюзовій доріжці Євробачення й вага малюків, які передчасно народились і були врятовані завдяки таким інкубаторам. Ми хотіли привернути увагу міжнародних ЗМІ до цієї проблеми, і нам це вдалось.

– Якою була підготовка до виступу? Як вас прийняли у ком’юніті Євробачення?

– Підготовка до поїздки була досить напруженою. В основному через бюрократичну систему, з якою ми зіштовхнулися одразу після перемоги у Нацвідборі. Це забрало найбільше часу і сил. Лише потім розпочалась підготовка номера, костюмів, було багато репетицій по вокалу, хореографії. Починали ми готуватись в Україні до поїздки в Ліверпуль.

Нас дуже круто прийняла Британія. Ми відчували колосальну підтримку з їх боку. Склалося враження, що британці знають все про Україну, відразу розуміли, хто представляє нашу країну, з якою піснею і навіть під яким номером. Ми дуже вдячні Британії як за допомогу з підготовкою та проведенням у себе Євробачення, так і за ту, яку вони надають Україні для пришвидшення нашої перемоги.

Але от про європейське ком’юніті, на жаль, такого розказати не можу.

До нас було відверто негативне ставлення від єврофанів. Нам довелось відчути на собі упереджене ставлення через ситуацію з перемогою на конкурсі минулого року, оскільки вони вважають, що це було несправедливим рішенням.

Нас демонстративно ставили на останні місця в різних голосуваннях, бували випадки бойкоту і єврофанами на промо-концертах, і міжнародними ЗМІ в деяких країнах.

– В українському шоубізі музику гурту Tvorchi часто називають нетиповою, Андрій Данилко навіть казав, що він “не прихильник такої музики”. Є різниця між сприйняттям вашої музики в Україні та серед аудиторії Євробачення? Де кращий метч?

– Андрій все правильно сказав, у кожного є свої смаки. Це дуже класно, що він може прямо говорити, що йому подобається, а що – ні. Навіть попри те, що він не прихильник музики Tvorchi, він нас щиро і класно підтримав перед Євробаченням. Ми дуже за це йому вдячні, для нас це була додаткова мотивація.

Щодо музики – так, вона дуже сучасна, фірмова і не така, яку звикли українці слухати у своїй більшості. В Європі метч з аудиторією відбувається набагато швидше і легше. Людям подобаються треки Tvorchi. Я вам більше скажу, ми вже маємо можливість прослідкувати, як після Євробачення стрімко зростає кількість прихильників в інших країнах.

Але і не можу не відмітити, що за останні п’ять років смаки українців у музиці розвиваються. Ми бачимо, як зараз реагують і на нові наші треки, і на ті, що були записані два-три роки тому. Зараз ось, наприклад, трек Іди сюда з альбому Road, який вийшов два роки тому, залетів у тренди в TikTok і всюди лунає. Хочу сказати, що це показує, як еволюціонує сприйняття нашої музики в Україні.

– За час повномасштабної війни виникало багато питань до деяких артистів і так званої шароварщини в їхніх текстах і музиці. У тебе були такі негативні музичні відкриття або розчарування?

– Багато розчарувань було за останній рік: і в особистих позиціях артистів, і в їх музиці. Є оці пісні по типу Яка ти козачка, який ти козак Ані Трінчер і Позитива. Комусь вони подобаються. Я впевнений, Аня цілеспрямована дівчина, і вона досягне своїх цілей. Цю пісню, попри мою думку про неї, хтось слухає і любить.

Так само з піснею Потапа про волонтерів. Це розчарування. Не може така пісня бути щирою від людини, якої тут нема.

– Минулого року ти створив онлайн . Багато українських зірок додалося до списку за рік повномасштабної війни?

– Торік це була дуже потрібна історія. Ми зібралися з однодумцями та разом вручну складали список тих, хто однозначно обрав сторону зла, не підтримав Україну. Десь через пів року повномасштабної війни ми перестали його оновлювати. Бо просто зрозуміли, що вже є чіткий поділ між тими, хто визначився з позицією – тією чи іншою.

Але так, там були українські зірки та блогери. Та ж сама Софія Стужук. Прилітало багато хейту за те, що ми розмістили в цьому списку її, маму дітей, яких вона вивезла з країни. Але потім всі побачили, як вона звинувачувала українців у тому, що це ми самі на себе накликали війну і ракетні удари Росії.

– У списку була Світлана Лобода. Вона активно намагається повернутися в український музичний простір після життя і кар’єри в РФ. Якщо вона робить спроби, значить, у неї тут все-таки ще є якась аудиторія? Як гадаєш, як це можливо після всього?

– У нас дуже велика частина суспільства, яка досі слухає якісь російські пісні. Нещодавно у топі рекомендацій YouTube був кліп Ані Лорак. У топі Apple Music половина російських пісень. Не проводиться з цими людьми профілактична робота.

Щодо Лободи вирішить суспільство. Я їй не вірю. Чи є в неї шанс повернутися на український ринок? У неї є величезний шанс. Бо в неї багато знайомих і кумів, які можуть за неї вписатися.

Ми видалили з нашого “списку ганьби” її лише тому, що дуже багато хто просив за неї та казав, як багато вона робить для України нині.

– Як бути з українськими зірками, які потрапили у скандал з темою війни, але посилено намагаються реабілітуватися? Наприклад, Аліна Паш, яка брехала на минулорічному відборі Євробачення про поїздку в окупований Крим. Є шанс повірити таким артистам знову і чи є сенс?

– В Аліни Паш все буде класно, вона патріотка справжня. Тут питання було в тому, аби вчасно сказати: “Так, було, я прої*алася”. Якби це було вчасно сказано, вона була б навіть героїнею в очах українців. Але вона має право відновитися в культурному та музичному просторі. Лобода ж намагається. Аліна Паш у рази достойніша цього. Хоча в неї немає стільки зв’язків. Тому Аліні буде важче.

– Як ти ставишся до культурного кенселінгу як такого?

– Я проти культури кенселінгу в Україні. У нас у людей є проблеми з аналітичним мисленням. Десятки років пропаганди, знищення інтелігенції під час існування Радянського Союзу далися взнаки.

Я проти культури кенселінгу в тому форматі, який є зараз. У нас величезний шанс на помилку в таких речах, багато є маніпуляцій.

Не хочеться, щоб в Україні це було стадним рефлексом: хтось один сказав “Він поганий”, і всі одразу за ним побігли кенселити людину без розбору. Плюс у нас дуже дивна культура кенселінгу: ми можемо кенселити Спартака Суботу, але забувати про регулярну брехню і помилки серед політків і народних депутатів.

– Російських зірок, спортсменів і лідерів думок досі запрошують на міжнародні конкурси та премії. Чому світ не може до кінця зрозуміти, що від російської культури треба відмовитися наразі?

– Ми ж розуміємо, що це невидима рука капіталізму. Вона невидимо дотягнулася до європейців, і вони обирають толерувати росіян заради власних економічних вигод. Але нам, українцям, у цьому напрямку треба почати з себе. Як ми можемо сподіватися на результат і усвідомлення від іноземців, якщо самі досі слухаємо російську музику? Нам треба показати своїм прикладом, як поводитися у цьому напрямку.