25 травня на сервісі Netflix вийшов шпигунсько-комедійний бойовик «Фубар», в якому легендарний Арнольд Шварценеггер грає досвідченого агента ЦРУ. У рецензії нижче розповідаємо, чому скромні здобутки цього шоу не заважають отримати від нього стримане задоволення.
«ФУБАР» / FUBAR
Жанр шпигунський бойовик, комедія, драма
Режисери Філ Абрахам, Стівен А. Еделсон, Голлі Дейл, Стівен Серджик
У ролях Арнольд Шварценеггер, Моніка Барбаро, Мілан Картер, Джей Барушель, Габріель Луна, Том Арнольд
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Підстаркуватий ЦРУшник Люк Бруннер мріє нарешті вийти на пенсію, повернути колишню дружину, яка пішла від нього через постійну зайнятість на клятій роботі, та насолоджуватися безтурботним життям. Але цим планам не судилося здійснитися, адже нове надважливе завдання змушує Люка відкласти оформлення пенсійного посвідчення до кращих часів.
Річ у тому, що черговим рятуванням світу має зайнятися саме Бруннер. Адже багато років тому він вже мав справи з сім’єю хлопця, що планує торгувати ядерними валізками, як гарячими пиріжками. Та ця місія стає для героя справжнім кошмаром, коли він переконується, що в ній вже залучена його дочка Емма. Виявляється, дівчина пішла стопами батька, хоча й сама про це не здогадувалася.
У цьому році голлівудські ветерани якось особливо активізувалися. У січні підкорював Талсу поважний капореджиме у виконанні Сильвестра Сталлоне, зараз от відбувся серіальний дебют Шварценеггера, на підході новий «Індіана Джонс». Не перейнятися повагою і симпатією до заслужених дідусів Голлівуду просто неможливо. Їхні золоті роки вже далеко позаду, але вони знаходять нові можливості бути актуальними героями на екрані навіть сьогодні. І це чудово.
«Фубар» навряд чи обіцяв стати визначальним пунктом у багатій, але не надто різноманітній фільмографії Залізного Арні. Матеріал про правдиву брехню для нього наче рідний, комедійний жанр теж зовсім не вновинку, та й в драмі Шварц вже встиг себе спробувати («Меггі», «Наслідки»). Зате цей проєкт міг бути гарною нагодою для актора, котрий сказав hasta la vista епохальній ролі кіборга-вбивці, добре розважитись на знімальному майданчику, а разом з тим розважити й глядача.
Шкода тільки, що з цим серіал справляється так-сяк, хоча й назвати його відверто поганим не можна. У кадрі Арнольд не без задоволення смалить свої улюблені сигари, по-термінаторські швидко стирає з обличчя штучну посмішку, зізнається у тому, що загуглив значення терміну «куколдинг», а у перерві між усім цим не забуває товкти лиходійські пики.
На такого легковажного Арні, не скованого необхідністю зображати беземоційну бляшанку, можна дивитися нескінченно.
Але тут існують й інші дійові особи, а вісім епізодів пропонують який-неякий сюжет, і от з цим у серіала не все добре. Його біда в тому, що авторам не вдалося віднайти ідеальний баланс комедійного і драматичного.
Коли постійні сварки батька і доньки вже остаточно втомлюють, а розкидані по усьому хронометражу жарти вистрілюють через раз, а то й два, розумієш, що з цим шоу явно щось не так.
Попри інтонаційні гойдалки досить бадьорий темп оповіді і кричуща несерйозність усього того, що вiдбуваються на екрані, не дозволяють дивитися на тутешній сюжет надто суворим поглядом.
Усім своїм легковажним виглядом «Фубар» ніби переконує глядача розслабитись і отримувати задоволення, наскільки це можливо. Немає жодних причин не піддатися цим переконанням.
Проєкт становить загрозу хіба що для тих, хто не знає розв’язки «Шостого відчуття»: вона тут безсоромно спойлериться. В усьому іншому сюрпризів краще не чекати. Багатостраждальних оперативників закидуватимуть у країни колишнього совка, у кадрі розгулюватимуть персонажі з прізвищем Сталінович, і десь тут не вистачатиме культового «какие ваши доказательства?».
Замість цього Шварц ніби продовжить своє протистояння з Габріелем Луною, що розпочалось ще у «Фатумі». Непогану взаємодію з ним продемонструє Моніка Барбаро, яку ви могли бачити у торішньому «Топ Ґані», де, до речі, ще один чоловік пенсійного віку виконував справжні дива на обертасах. А Мілану Картеру взагалі доведеться зображати затятого гіка, який при виконанні завдань використовує вакандійський акцент або керується принципами Люка Скайвокера.
Іноді пригоди всіх цих персонажів скочуються у відвертий фарс, або по-новомодному крінж, а про бездарну кінцівку (із заділом на другий сезон) краще взагалі не згадувати.
Але на «Фубар» не можна довго злитися. Можливо ще й через те, що у свої 75 Арні більше пасують ролі, де він з посмішкою на обличчі дарує коханій її улюблені ромашки, а не в яких нещадно топче червоні троянди.
«Фубар» дає змогу непогано провести вільний час на вихідних під пиво, але в понеділок ви вже навряд чи про нього згадаєте