Дім, милий дім: учені розповіли про ризики розвитку депресії у людей, які живуть у передмісті

Декілька наукових досліджень показують, що більш густонаселені райони краще з точки зору збереження навколишнього середовища, але в той же час несуть підвищений ризик депресії. При цьому низька поширеність депресії у сільській місцевості може здатися очікуваною, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Міські жителі мають справу з такими стресовими факторами, як забруднення повітря, шум, ізоляція, мізерне сонячне світло, що проникає на перший поверх високих багатоквартирних будинків, і це лише деякі з них. Ці стресові чинники можуть пояснити підвищений на 39% ризик депресії, який спостерігають у міських зонах Західної Європи та США. Однак не всі міські райони однакові. Дослідницька група нещодавно опублікувала дослідження, в якому відзначається вищий рівень депресії у жителів передмість порівняно з жителями міських центрів.

Ключові аспекти

Вчені спробували визначити найважливіші елементи міського дизайну, що впливають на психічне здоров'я, з метою формування міст, що сприяють як екологічній стійкості, так і психічному благополуччю.

На одному гектарі землі може розміститися однакова кількість людей у щільній малоповерховій забудові або в рідкісних висотках. Висотки можуть розташовуватися в жвавих ділових районах або в менш населених міських районах з ексклюзивними квартирами з видом на простору зелену зону.

Приміські райони зазвичай вирізняються помірною щільністю малоповерхових будівель. Якому підходу до проєктування слід віддати перевагу?

Міжнародна команда, що складається з учених Єльського університету, Стокгольмського і Гевльського університетів, а також Орхуського і Копенгагенського університетів, просіяла значний обсяг даних для їхнього дослідження. Використовуючи методи штучного інтелекту, вони проаналізували супутникові знімки всіх будівель у Данії за три десятиліття (1987-2017) і класифікували їх за висотою і щільністю забудови. Ці дані, у поєднанні з адресами проживання, медичними та соціально-економічними реєстрами Данії, дали змогу вченим контролювати відомі фактори ризику депресії, як-от соціально-економічні умови або історія психічних розладів у батьків.

Їхні результати не містять переконливих доказів того, що міські центри з високою щільністю населення негативно впливають на рівень депресії. Міські центри, що пропонують численні можливості соціальної взаємодії, можуть бути корисними для психічного здоров'я.

Цікаво, що сільські райони також не підвищують ризик психічного здоров'я. При поправці на соціально-економічні змінні, найвищий ризик спостерігався в передмістях, що характеризуються односімейними малоповерховими будинками. Дивно, але багатоповерхові будинки в центральних районах або передмістях з легким доступом до відкритих територій, таких як парки або набережні, несли напрочуд низький ризик.

Таким чином, тип регіону, пов'язаний із підвищеним ризиком для психічного здоров'я, зазвичай характеризується приміськими односімейними житловими районами середньої щільності.

Наслідки для планування

Підвищений ризик депресії в малоповерхових передмістях, що розрослися, може бути частково зумовлений тривалими поїздками автомобілем, обмеженістю громадських місць і недостатньою щільністю населення для підтримання місцевого бізнесу, такого як магазини, кафе і ресторани. Однак можуть діяти й інші чинники.

Це не означає заперечення потенційних переваг життя в передмісті. Дехто може віддати перевагу усамітненню, спокою та особистому простору для саду, які пропонують передмістя.

Вчені прагнули до того, щоб їхнє дослідження послужило основою для міського планування. Дослідження не є закликом до подальшого розширення автомобільно-залежного приміського односімейного житла, якщо пріоритетними завданнями є пом'якшення проблем психічного здоров'я та зміна клімату. Більш життєздатним підходом може бути інвестування в багатоповерхове житло, що знижує залежність від особистого транспорту, у поєднанні зі стратегічним просторовим плануванням для поліпшення доступу до набережних, каналів, озер або міських парків.

Поліпшення наявних передмість шляхом розширення доступу до міських послуг, громадських відкритих просторів і розвитку пішохідних кварталів у цих районах, орієнтованих на автомобілі, також може бути корисним. Дослідження підкреслює соціальну природу людини. Певна щільність населення необхідна для створення жвавих спільнот, що підтримують бізнес і громадський транспорт, і одночасно пропонують відновлювальні відкриті простори.

Жителі Копенгагена, наприклад, часто спілкуються вздовж каналу за напоєм або кондитерською. Ці райони балансують між комерцією та природою, створюючи соціальні точки. Міські центри також мають менший вплив на зміну клімату порівняно із залежними від автомобілів приміськими зонами. Хоча в дослідженні враховуються доходи і безробіття, на вибір житла, безсумнівно, впливають соціально-економічні чинники. Нерухомість поблизу зелених зон або набережних у центрах міст, як правило, коштує дорожче, ніж будинки в передмістях.

Так, усунення нерівності, що виникає, наприклад, за допомогою проєктів житла зі змішаним доходом, має вирішальне значення для того, щоб зусилля з міського планування, спрямовані на підвищення добробуту, були інклюзивними і не посилювали переміщення малозабезпечених спільнот.

Висновки дослідження, зроблені в Данії, не можуть бути універсальними через культурні та географічні чинники, що впливають на психічне благополуччя. Однак система, розроблена в цьому дослідженні, може послужити керівництвом для майбутніх досліджень у різних глобальних контекстах.

Раніше Фокус писав про те, як садівництво позитивно впливає на здоров'я. Згідно з результатами досліджень, садівництво може відіграти важливу роль у запобіганні раку, а також розвитку хронічних та психічних захворювань.