Програма Rights now! і Civil Pitch 2.0 на Docudays UA-2023: правозахисні заходи та фільми, зняті разом із активістами

Ініціатива Civil Pitch — це насамперед конкурс ідей короткометражних документальних фільмів на актуальні суспільні теми. Це також платформа, де режисери та активісти можуть разом створити кіно, яке може стати інструментом змін. Обмежень у жанрі немає, однак на конкурсі чекають сміливих історій із непересічними героями, які можуть здивувати та захопити увагу широкого кола глядачів, йдеться в регламенті Civil Pitch. Повномасштабне вторгнення внесло зміни в формат програми та самі переможні ідеї Civil Pitch 2.0. Проте чотири історії розказано, їх уперше презентували в Канаді на фестивалі Hot Docs. Українська прем'єра відбудеться на Docudays UA-2023 — 3 червня о 14:00 у залі «Аншлаг».

Повідомляється, це чотири історії, які дають змогу осмислити реальність, в якій ми опинилися після 24 лютого 2022 року, та допомагають пережити травми та труднощі сьогодення.

Стрічка «89 днів» Павла Дорогого показує, як харківська станція метро вимушено перетворюється на бомбосховище.

Робота «Під крилом ночі» режисерки Лесі Дяк оповідає про будні 11-річної Олесі, яка разом із сім’єю втекла від війни до Бельгії, і тепер щодень чекає на нічний дзвінок від батька з дому.

У фокусі стрічки «Гості з Харкова» Галини Лавринець — активістка Неля, що допомагає переселенцям і переселенкам із Харкова адаптуватися до нового життя.

Фільм «Наша робо сім’я» Анастасії Тихої — це історія про те, як, осівши на новому місці, родина з Вугледара відновлює головну сімейну справу — клуб для дітей, які захоплюються робототехнікою та програмуванням.

«Детектор медіа» робив огляд цих чотирьох історій.

Заходи правозахисної програми Rights now! відбудуться впродовж 3 – 7 червня. Повідомляється, що події організували спільно з командою «Архіву війни» — проєкту ГО «Докудейз» та Infoscope, що збирає та каталогізує цифрові матеріали про російсько-українську війну. У фокусі обговорень — «образ майбутнього, частиною якого є відновлення після нашої перемоги». Вхід на події вільний. 

Події стартуватимуть об 11:00, 16:00 і 18:30. Зранку — це серія подій «Кава з правозахисниками/-цями», пообіді — заходи «Архіву війни», а щовечора — основня програма про майбутній розвиток України та важливі етапи на шляху відбудови. Лоція заходів — зала «Солодке життя». Нижче — розклад і опис подій.

3 червня

11:00 — Відновлення України на деокупованих територіях: які перші кроки треба зробити

Звільнення територій, особливо тих, які в окупації вже понад дев’ять років, викликає багато запитань: як реінтегрувати мешканців/-ок цих регіонів; кого вважати колаборант(к)ами та як їх притягувати до відповідальності; що робити з мільйонами документів, виданих в окупації; як перезавантажити правоохоронну систему, освіту, медичну та соціальні сфери. Цих питань безліч. Але також важливо зрозуміти базові стандарти та принципи, за якими буде відновлюватися держава на деокупованих територіях.

Спікер(к)и: 

• Дар’я Свиридова, експертка коаліції «Україна. П’ята ранку»; 
• Онисія Синюк, аналітикиня Центру прав людини ZMINA; 
• Олександр Клюжев, експерт з реформування виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні; 
• Ольга Куришко, керівниця відділу з питань правового забезпечення Представництва Президента України в АР Крим. 

Модераторка: Ірина Іванченко, комунікаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA.

16:00 — Шлях відновлення. Хто і як творитиме нову Україну?

За час повномасштабної війни чимало населених пунктів України зазнали руйнувань, а деякі були буквально стерті з лиця землі. Аби підняти нашу країну з руїн, потрібен план і десятки мільярдів коштів. Ще у 2022 році у  швейцарському Лугано, уряд України, глави інших держав та урядів, міжнародні партнери та фінансові організації, прицільно обговорюючи відбудову на конференції, ухвалили підсумкову декларацію, яка задає напрямок процесу відбудови. «Основа декларації — сім Луганських принципів, — сказав президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс. —Вони визначають початок процесу відновлення, критерії та методи відновлення». Як ці принципи будуть втілюватися на практиці? На яку підтримку може розраховувати Україна? Як кожен і кожна з нас може допомогти відновленню?

Спікер(к)и: 

• Тетяна Печончик, правозахисниця, голова Центру прав людини ZMINA; 
• Руслан Гаврилюк, голова Національного екологічного центру України; 
• Віталій Селик, директор БФ «Сміливі», співзасновник волонтерської ініціативи «Сміливі відновлювати».

Модератор: Євген Павлюковський, журналіст.

18:30 — Відновлення після поранень: як військові долають бюрократію

Військові після поранень під час проходження реабілітації стикаються з багатьма труднощами. Неналежні умови для лікування, складнощі під час проходження військово-лікарських та інших комісій, тяганина з оформленням виплат та пільг — усе це знайомо нашим  бійцям та бійчиням. Активно адвокатує права поранених військових громадська організація «Принцип». Як мінімізувати бюрократичні процедури, зробити ефективною взаємодію з державою, аби кожен/-на, хто захищає країну, відчували свою цінність? Розкажуть засновники організації — адвокат Масі Найєм та правозахисниця Любов Галан.

Спікер(к)и: 

• Масі Найєм — військовослужбовець, адвокат, співзасновник Правозахисного центру для військових «Принцип»;    
• Любов Галан — правозахисниця, волонтерка, співзасновниця «Принципу»;         
• Аліна Михайлова — начальниця медичної служби «Ульф» батальйону «Вовки Да Вінчі» 67 ОМБР.

Модератор: Євген Павлюковський, журналіст.

4 червня

11:00 — Рік війни: 150 відновлених, 122 нових кіноклубів — чому документальне кіно стає дедалі популярнішим?

Під час зустрічі дізнаєтеся, як документальне кіно допомагає впроваджувати зміни на краще в громадах. Як шукати та знаходити однодумців/-иць, об'єднуватися задля спільної мети. А також про те, як фільми про права людини допомагають достукатися до сердець багатьох людей, згуртувати, надихнути, навчити розуміти й захищати свої права. Розкажемо, чому і як у часи війни наша Мережа DOCU/CLUB продовжує активну кіноклубну і правозахисну роботу — не лише в Україні, а й за кордоном. Розкриємо деякі особливості роботи кіноклубів та як приєднатися до нашої спільноти. 

Спікерки: 

• Алла Тютюнник, співзасновниця і директорка Мережі DOCU/CLUB;
• Ніна Хома, проєктна менеджерка Мережі DOCU/CLUB.

Модераторка: Ольга Бабчук, комунікаційна менеджерка Мережі DOCU/CLUB.

16:00 — Голоси України: як говорити про війну, аби світ розумів

Завдяки роботі дипломатів/-ок, регулярній комунікації журналістів/-ок, культурних діячів/-ок тощо, світ краще розуміє ціну нашого спротиву та значення перемоги України. В межах цієї події ми поговоримо про досвід людей, які несуть важливі меседжі з нашої країни у світ — своїми фільмами, телесюжетами, журналістськими матеріалами, фоторепортажами. 

Запрошені спікер(к)и співпрацюють з іноземними медіа й аудиторіями. Кожен / кожна з них віднайшов/-ла власний підхід, як доносити правду про російську агресію, та на практиці пересвідчився/-лася, які історії знаходять відгук у громадян/-ок інших країн, а які — ні. 

Тож розмова буде про найуспішніший досвід: як бути почутими, розповідаючи про Україну та українців/-ок за кордоном, та якими аргументами опонувати песиміст(к)ам та скептикам/-иням, які не вірять у нашу перемогу.

Спікер(к)и:

• Наталка Гуменюк, журналістка та співзасновниця проєкту «Свідчить Україна»;
• Том Дженінгс, співавтор фільму «Путінська атака на Україну: документування воєнних злочинів» (Putin's Attack on Ukraine: Documenting War Crimes); 
• Мстислав Чернов, журналіст та воєнний кореспондент, лауреат Пулітцерівської премії;
• Роман Любий, режисер фільму «Залізні метелики», що бере участь в конкурсі DOCU/Україна.

Модераторка: Марія Бучельнікова, проєктна менеджерка «Архіву війни», співавторка проєкту Ukraine Explainers.

18:30 — Травми війни: як Хібукі-терапія допомагає дітям

За час повномасштабної війни психічне здоров’я та благополуччя українських дітей різко погіршилося. За оцінками ЮНІСЕФ, 1.5 мільйона дітей має ризики депресії, тривожності, посттравматичного стресового розладу та інших проблем психічного здоров’я. Допомогти дітям впоратися зі стресом, побороти свої страхи й відчути себе в безпеці взялися українські та ізраїльські експерт(к)и. Разом вони практикують Хібукі-терапію у пілотних школах по всій Україні. Як досвід Ізраїлю, країни, яка постійно перебуває у стані війни, допомагає українським дітям? 

Спікер(к)и: 

• Тетяна Шапран, психологиня, членкиня Української спілки психотерапевтів;
• Галина Сищук, психологиня, вчителька, Хібукі-терапевтка;
• Дафна Шарон-Максімов, засновниця методики Хібукі-терапії та координаторка програми, Ізраїль.

Модераторка: Ірина Славінська, журналістка, виконавча продюсерка Радіо Культура.

5 червня

11:00 — Як не подвоїти екологічну катастрофу після відбудови країни?

Війна — це також й екологічна катастрофа. Тисячі тонн сміття внаслідок  бомбардування будівель комунальники/-ці вивозять деінде і не знають, як це утилізувати. Близько третини всіх об’єктів природно-заповідного фонду — в окупації, а звільнені виглядають знищеними вполовину та більше. Деокуповані громади лишаються сам на сам зі спаленими підприємствами, замінованими полями, отруєними річками. Держава не має достатньо знань, лабораторій, технологій для оцінки заподіяної шкоди, очікуваних наслідків та необхідного відновлення. 

Але чи до екології нам під час відновлення країни? Вчені, експерт(к)и, громадські активіст(к)и твердять: так, це є обов'язковою частиною стратегії відбудови. Європейські чиновники/-ці визначають це умовою вступу до ЄС. Тим часом декларації уряду про «екологічний підхід», виголошені на міжнародних конференціях, вдома перетворюються на повне ігнорування цього підходу. Діючі екологічні вимоги «на час дії воєнного стану» намагаються заблокувати і законодавці, і виконавча влада, і бізнес.

Що з цим робити? Як дотримуватися прав людини на чисте довкілля навіть під час війни?

Спікер(к)и:

• Руслан Гаврилюк, кандидат геологічних наук, голова ГО «Національний екологічний центр України», Національний координатор Української платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства;
• Надія Шевченко, активістка Інформаційного центру «Зелене досьє».

Модератор: Дмитро Іванов, журналіст, член Ради Національного екологічного центру України.

16:00 — Вкрадені скарби: як повернути награбовану Росією культурну спадщину України?

Росія не тільки нищить, але й грабує українські музеї. Це почалося задовго до повномасштабного вторгнення. Але має закінчитися після нашої перемоги — репатріацією та реституцією культурних цінностей. 

Та чи просто це зробити? У який спосіб відбувається підрахунок збитків та облік награбованого? Які є механізми повернення? І чи вдасться нам повернути все?

Спікер(к)и: 

• Олена Живкова, заступниця директора з наукової роботи Музею Ханенків;
• Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України; 
• Ельміра Аблялімова, ексдиректорка Бахчисарайського історико-культурного заповідника, експертка «Кримського інституту стратегічних досліджень».

Модераторка: Анастасія Платонова, незалежна культурна критикиня, журналістка, редакторка.

18:30 — Психологічний самозахист: чому важливо жартувати про війну

Сміливість українців/-ок у боротьбі за свою свободу стала символом незламності для всього світу. За час повномасштабної війни з нами сталося чимало трагічних подій. Але були й такі, які надихали та ставали символом героїзму, підіймали бойовий дух. Хоробрість «Привида Києва» чи потоплення українськими військовими крейсера «Москва», шафка з півником у Бородянці, меми та пісні, які здобули народну популярність... У чому магія цих символів? Як пишеться нова українська історія? У цій розмові з'ясуємо, як українцям/-кам вдається жартувати в ці важкі часи і як це впливає на суспільні процеси. А також у чому феномен такої психологічної стійкості.

Спікер(к)и:

• Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, директор аналітичного центру «Інститут конфліктології та аналізу Росії».
• Світлана Чуніхіна, заступниця директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, політична психологиня.

Модератор: Євген Павлюковський, журналіст.

6 червня

11:00 — Чому статеве виховання має бути базовим для підлітків і дорослих

Досвід попередніх поколінь демонструє, що плин часу, зміни в суспільних нормах та доступність інформації досі не становлять (зовсім або не повністю) тих чинників, які б могли швидко й ефективно зруйнувати гендерні стереотипи. Вони сильні й укорінені, а культура зґвалтувань нікуди не зникає та залишається фоновою для все нових і нових поколінь. Великою мірою на це впливає тотальна неграмотність людей в інтимних питаннях, фізіології та тому, як побудована людська психіка. Невміння говорити з дітьми на такі теми призводить до того, що підлітки знають так само мало про власне тіло, як і їхні батьки. Питання сексуальної грамотності тісно пов’язане не лише з ранніми вагітностями, якими лякали дівчат у школах в 90-х, як і не лише зі статевими хворобами, про що розповідали підліткам у нульових, роздаючи презервативи. Знання про власне тіло і чужі тіла також пов’язане з більш ефективною протидією сексуальним домаганням, зґвалтуванням і гендерним стереотипам. Адже чим більше підлітків знатиме, що секс — це те, що відбувається за згодою між двома дорослими людьми, тим менше шансів, що хтось зможе діяти проти їхньої волі. 

Спікерки: 

• Лариса Денисенко, юристка, правозахисниця, журналістка;
• Ярослава Кравченко, телеведуча, продюсерка, амбасадорка руху HeForShe в Україні;
• Дар'я Чекалова, заступниця директорки ГО «Дівчата», лекторка шкільних курсів зі статевого виховання, експертка в царині гендерно зумовленого насильства.

Модераторка: Анастасія Багаліка, координаторка з гендерних питань кампанії проти сексизму в медіа та політиці «Повага» та платформи «Жінки — це 50 % успіху України».

16:00 — Сторітелінг на війні: як журналіст(к)и можуть допомогти у звершенні правосуддя?

Ця розмова двох журналістів — із перспективи різних часів та поколінь. Як змінюється війна від швидкості передачі інформації та як це впливає на справедливе покарання воєнних злочинців? Та найголовніше — чи можуть журналіст(к)и допомогти у звершенні правосуддя?

• Ед Вулліамі — перший журналіст з часів Нюрнберзького процесу, який свідчив у Міжнародному кримінальному суді у справі воєнних злочинів в колишній Югославії. Йому вдалося зняти телесюжети безпосередньо в концентраційних таборах Омарска та Трнопольї, що лягло в основу звинувачення. Британець Ед Вілліамі пройшов із балканським народом довгий шлях від страждань до звершення правосуддя.
• Ілля Пономаренко — український журналіст, що їздить на фронт та розказує світові про війну на сторінках The Kyiv Independent, а також у власному твітері з понад мільйоном підписників/-ць.

7 червня

11:00 — Чому планування відновлення України неможливе без людей з інвалідністю

Чи відрізняються потреби людей з інвалідністю в селищах та великих містах? Чому пандуси — це перешкода, а не доступність?

І якою ж бачать інклюзивну відбудову України люди з інвалідністю?

Експертки ГО «Fight For Right» поговорять про те, чому відбудова України не може відбуватися без дотримання прав та повноцінної участі людей з інвалідністю. 

Спікерки: 

• Алла Гінкул, проєктна менеджерка ГО «Fight For Right»;
• Валерія Гаврікова, координаторка Національної правозахисної мережі;
• Оксана Солонська, комунікаційна директорка ГО «Fight For Right».

Модераторка: Ірина Федорович, керівниця напрямку «Адвокація» ГО «Fight For Right».

16:00 — Конфлікт, війна, геноцид? Що напишуть про російську агресію підручники з історії?

За час повномасштабного вторгнення Росії Україна задокументувала десятки тисяч воєнних злочинів. Але чи всі свідчення ляжуть в основу справ у Міжнародному кримінальному суді? Верховна Рада України й парламенти кількох країн вже визнали дії Росії проти українців/-ок геноцидом. І українські та міжнародні правозахисні організації дедалі  частіше визначають російську агресію як геноцид. Що таке геноцид? Які у нього є ознаки? Які довгострокові наслідки для Росії матиме визнання та доведення фактів геноциду в її діях? 

Час дати вичерпне правове визначення російській агресії, адже це — перший крок для досягнення справедливості.

Спікер(к)и: 

• Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора; 
• Дмитро Коваль, юридичний директор ГО «Truth Hounds», спеціаліст з міжнародного гуманітарного права. 

Модератор: Роман Коляда, журналіст «Українського радіо».

18:30 — Відбудова України: як зробити громади комфортними для всіх 

Внаслідок повномасштабної війни тисячі українських сімей втратили житло, а інфраструктура населених пунктів зазнала масштабних руйнувань. Чимало українців, які покинули свої домівки, рятуючись від війни, воліють повертатися і брати активну участь у відбудові громад. 

Як має відбуватися процес відбудови та модернізації українських населених пунктів? Як громада може впливати на процес відбудови, аби були враховані інтереси кожної людини? 

У цій розмові експерти та експертки допоможуть організувати простір так, аби кожен і кожна змогли поділитися своїми думками та ідеями, в результаті яких можливо отримати конкретний план відбудови для своїх громад. 

Вхід на подію вільний, але кількість місць обмежена. Тож просимо зареєструватися, аби ми забезпечили комфортне розміщення.

Спікер(к)и: 

• Уляна Джурляк, архітекторка, громадська активістка, співзасновниця ГО «Зберегти Квіти України»
• Олена Купіна, координаторка проєкту Інституту законодавчих ідей "Прозора та підзвітна відбудова",  експертка з питань регіонального розвитку та партисипації, лекторка у навчальній програмі з урбаністики від STEM is FEM 
• Дар’я Пирогова, Соціологиня, консультантка у стратегічному розвитку громад, оцінці потреб та залученні громадськості до процесів відбудови у проєкті Інтегрований розвиток міст ІІ GIZ, програмі DOBRE та U-LEAD, лекторка у навчальній програмі з урбаністики від STEM is FEM.

Модераторка: Анастасія Куриленко, комунікаційна директорка медіа «Рубрика».

Подивитися детальну програму та придбати квитки можна на сайті фестивалю.

Фестиваль відкриють фільмом Аліси Коваленко «Ми не згаснемо».

Команда оголосила концепцію та візуальне рішення цьогорічного фестивалю, програми DOCU/УКРАЇНА, DOCU/КОРОТКО, DOCU/ART, Образ майбутнього та інші.

Під час фестивалю Docudays UA-2023 відбудеться серія майстер-класів за участі професіоналів у галузі кіно.

Попередній, 19-й, Docudays UA відбувся в листопаді 2022 року на Львівщині. Фестиваль розпочався у Львові й побував у 22 областях України та вперше — за кордоном. Загалом він тривав до 30 грудня. 

Афіша, фото: docudays.ua