Поштовхи у Києві: сейсмолог пояснив причини їх виникнення

У День Києва мешканці столиці пережили масштабну ворожу атаку шахедами. У соцмережах кияни писали, що ніби то відчували землетрус. У Головному центрі спеціального контролю офіційно не підтверджують інформацію про землетрус у столиці. Директор Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України Олександр Кендзера розповів ТСН, чи дійсно були підземні поштовхи у Києві.

Він підкреслив, що землетрусу, що начебто відбувся біля Києва, насправді не було.

«Гадаю, що це ефекти від вибухів, а саме роботи нашої ППО. Сказати був землетрус чи ні, зараз точно ніхто не зможе по одній простій причині –  біля Києва знаходиться всього три станції спостереження, їх трохи замало, щоб можна було чітко відрізнити вибухи від землетрусу. Якщо поштовхи досить сильні – 2 -3,3 бала, тоді і наявних станцій вистачає для ідентифікації землетрусу.  Навіть якщо землетрус у Києві був, і був слабенький, він не «прописався» на обладнанні аби можна було з’ясувати його спектр, визначити обсяги його повздовжніх та поперечних  хвиль", – сказав сейсмолог.

Науковець пояснив, що якщо відбувається суто акустичне явище, то в такому випадку П-хвиля є, і вона досить висока, а на горизонтальних складових немає коливань.

«Але тут і на горизонтальних та вертикальних хвилях такі були перешкоди, що виявити землетрус практично неможливо. Було б у нас більше станцій спостереження, то навіть найслабший землетрус можна б було виявити, але таких станцій у нас дуже замало», – зауважив він.

Кендзера додав, що щоб зафіксувати дрібні землетруси потрібно більше станцій спостереження по всій території України. Поки в Україні є достатньо таких станцій лише у Карпатах, адже у цьому регіоні найчастіше відбуваються землетруси.

«У Києві та центральній Україні землетруси відбуваються дуже зрідка. Але їх записи і фіксування є дуже важливими для науковців аби надійно контролювати ситуацію. Наприклад, нещодавно стався землетрус за 20 кілометрів на захід від Полтави. Він трапився на границі Українського кристалічного щита і Дніпровсько-Донецької западини. Його магнітуда була 3,5 за шкалою Ріхтера. Параметри землетрусу були визначені практично всіма станціями спостереження, які є на території України. Було досить легко розпізнати – землетрус це чи ефект від вибухів», – пояснив фахівець.

За словами сейсмолога, спектри вибухів і спектри землетрусів відрізняються між собою на записах.

«Їх можна відрізнити, якщо запис є на фоні перешкод, але якщо ми маємо суцільні перешкоди, то зробити це просто неможливо. Можна аналізувати і фантазувати, але доказів землетрусу не буде отримано», – пояснив експерт.

Кендзера підкреслив, що в мирні часи, коли Національна академія наук України ще нормально фінансувалася, то після кожного такого спірного землетрусу на територію, де розташоване його вогнище виїжджали науковці. Вони проводили опитування місцевих мешканців, перевіряли інформацію, проводили перевірку на наявність афтершоків спеціальною переносною апаратурою.

«На жаль, зараз все це не робиться. Фінансування на придбання відповідної апаратури фактично припинено. На території України якщо і є нові прилади, то вони були придбані з величезними складнощами та неймовірними зусиллями ентузіастів. Постає логічне запитання: навіщо платити сейсмологам, якщо ви не даєте їм коштів на апаратуру, з якою вони могли б деталізувати те, що має статися. Це дуже важливо. Адже якщо ми навіть не боїмося землетрусів з такою величиною, який стався біля Полтави, то варто розуміти, що теоретично там можуть виникати у майбутньому сильніші землетруси – це зона  стику крупних тектонічних структур: Дніпрово-донецької западини і Українського кристалічного масиву. Пружна енергія може там накопичуватися і реалізуватися у вигляді землетрусів. Записи таких землетрусів, якщо вони підтверджені, дуже важливі, щоб визначати, які з зон розлому є активними на даному етапі геологічного розвитку літосфери на території України. І не лише України. Звичайно, що землетрусами займаються і в Європі, США та на всіх континентах. Україна теж займається цим питанням, але лише на тому рівні, на якому може виділити фінансування цих робіт», – резюмував він.

Вчений додав, що якщо з достатньою точністю записувати динамічні процеси, які відбуваються на різних територіях нашої держави, тоді можна передбачити – які саме підземні поштовхи будуть у майбутньому і таким чином захищатися від максимально можливих землетрусів досить дешево та ефективно, обираючи такі проекти будинків та споруд, які не будуть руйнуватися при землетрусах у зонах, які проявляють зараз сейсмологічну активність.

У ніч на 28 травня Росія атакувала Київ десятками дронів-камікадзе. Попередньо у небі над столицею були збиті понад 40 безпілотників.

Російські окупанти атакували Київ та Київську область в першій половині дня 29 травня. Міський голова Києва Віталій Кличко підтвердив вибухи в столиці.