Які уроки може отримати Україна, дивлячись на відновлення Німеччини та Великобританії після WW2?

Для того, щоб проаналізувати та знайти взаємозв'язки між історіями відновлення Великобританії та Німеччини, проаналізуємо наступні показники кожної з країн:

Населення до війни та після
ВВП до війни та після
Держборг до війни та після
Ступінь руйнування
Фінансування відновлення
Принципи відновлення

Великобританія

1) Населення

Після закінчення Другої світової війни, населення Великобританії становило майже 49 мільйонів чоловік, що було приблизно на півтора мільйона менше, ніж у 1939 році. Пікове падіння було зафіксовано у 1942 році – близько 44,3 млн осіб.

2) ВВП

У 1939 році ВВП Великобританії становив 265,15 млрд фунтів. Слід зазначити, що ВВП демонстрував зростання до 1941 року. У 1945 році цей показник становив 301,6 млрд фунтів. Падіння продовжилося до 1947 року - 286,9 млрд фунтів. На рівень 1941 року економіка Великобританії вийшла вже в 1951 року. А вже в 1967 року, через 20 років після пікового падіння 1947-го, ВВП Великобританії становив 554 млрд фунтів, що відповідає зростанню майже на 100%.

3) Держборг

Під час війни Великобританія змушена була займати багато і часто. Держборг з 136,6% по відношенню до ВВП 1939 року зріс до 251,7% 1946 року. Однак після закінчення війни, заборгованість знижувалася досить швидко і досягла показників 1939 вже в 1955 році.

4) Ступінь руйнування

За різними даними, близько 30% всіх будівель Великобританії було пошкоджено внаслідок бомбардувань. Ось так виглядають карти Лондона на тих часів, на яких фіксувалися пошкодження інфраструктури.

5) Фінансування відновлення

15 липня 1946 року Великобританія підписала угоду про Anglo-American loan. Згідно з цим документом, США та Канада надали 3,75 млрд і 1,19 млрд доларів США відповідно. Кредит надавалися під 2% річних строком на 50 років (пізніше він продовжувався і остаточно був погашений лише у 2006 році). Також, за період 1948-1952, за планом Маршалла Великобританія отримала 3,1 млрд. доларів США. Розподіл фонду допомоги, згідно з планом, між європейськими державами виглядає так:

6) Відновлення

Ще в 1944 році, був презентований Greater London Plan - план післявоєнного відновлення Лондона, розроблений Патріком Еберкромбі. План був заснований на 5 принципах, покликаний вирішити 5 основних проблем міста:

- ріст населення

- забезпечення житлом

- зайнятість та промисловість

- відпочинок

- транспорт.

На паперовій версії плану, у віданні, було записано фразу, що стала легендарною: «All things are ready if our minds be so» - все готово, якщо наші уми такі.

Ще раніше, наприкінці 1942 року, був опублікований знаменитий The Beveridge Report - доповідь Вільяма Беверіджа, який описував труднощі з якими зіткнеться Великобританія після війни та варіанти вирішення цих проблем. Беверідж визначив п'ять великих зол: злидні, крайня потреба, невігластво, ледарство і хвороби. Реформи, запропоновані Беверідж, активно використовувалися Клементом Еттлі.

У 1946 році був прийнятий амбітний The New Towns Act – закон про нові міста, який давав уряду повноваження на будівництво нових міст на будь-якій ділянці землі. В результаті реалізації цього законопроекту було збудовано 28 нових міст, 14 з яких – у період з 1947 по 1950 роки.

Відновлення Великобританії після війни також охарактеризувалася жорсткою централізацією. Влада намагалася максимально сконцентрувати ресурси для швидкого відновлення. Не обійшлося без непопулярних заходів – широка націоналізація ключових галузей економіки, таких як залізниці, енергетика, газова та навіть вугільна.

Було розроблено та надано широкий соціальний пакет, включаючи допомогу з безробіття, пенсії та безкоштовну медичну допомогу. Було введено обов'язкову безкоштовну освіту до 16 років, створено велику кількість нових навчальних закладів.

Так чи інакше, не можна сказати, що після війни Великобританія демонструвала бурхливе системне зростання своєї економіки – мінливий приріст від 2 до 5% на рік. Ось так виглядає графік річного зростання ВВП Великобританії:

Німеччина

1) Населення

Населення Німеччини у 1939 році, за різними даними, становило близько 70 млн осіб. Людські втрати Німеччини у війні становили близько 7,7 млн осіб, з яких 5,5 млн були військовими та 2,1 млн цивільними особами.

2) ВВП

Рівень ВВП Німеччини, незважаючи на жахливе виснаження та консолідацію витрат на користь військових потреб, протягом воєнних років був стабільним і навіть демонстрував зростання. У 1945 році він був приблизно на 14% менше по відношенню до 1938 року.

3) Держборг

Оскільки Третій Рейх припинив своє існування із закінченням Другої світової війни, державний борг переможеної Німеччини виражався в обсязі репарацій, які мала виплатити вже нове державне утворення на адресу країн-переможців та постраждалих країн. У цьому ключі логічно говорити про LONDON DEBT AGREEMENT 1953 – Лондонську угоду про зовнішню заборгованість Німеччини, яка переглядала претензії, пред'явлені Німеччині за підсумками Ялтинської та Постдамської конференції та коригувала обсяг репарацій у кореляції з платоспроможністю Німеччини.

За підсумками угоди Західна Німеччина взяла на себе зобов'язання погасити реструктуризований борг непогашений за підсумками Першої світової війни (близько 16 млрд марок, що, приблизно, дорівнює 3,9 млрд доларів), і так само близько 16 млрд марок боргів, що виникли після Другої світової війни. Відповідно до угоди загальна сума скоротилася майже на 50%, до того ж виплати мали здійснюватися за рахунок німецького експорту. Виплати за репараціями не мали перевищувати 3% доходу від експорту, що сформувало сильний стимулюючий фактор для кредиторів імпортувати товари з Німеччини.

Детальний аналіз Лондонської угоди зробив Єльський університет.

4) Ступінь руйнування

За підсумками війни близько 20% житлового фонду Німеччини було повністю зруйновано. За даними американського економіста Давида Р.Хендерсона, виробництво продовольства 1947 року становило лише 51% від довоєнного рівня, а офіційний продовольчий раціон, встановлений країнами-переможцями, варіювався від 1040 до 1550 калорій щодня. Ось так виглядає карта руйнувань згідно з доповіддю ECINEQ.

5) Фінансування відновлення

Ресурси Німеччини, що програла, були дуже і дуже обмежені. Суто в грошовому еквіваленті, за різними програмами, Німеччина отримала трохи більше 5 млрд доларів від США, за період 1946-1961 років. Що стосується плану Маршалла, то ця допомога в перерахунку на душу населення склала всього 12 $.

6) Відновлення та економічне диво Німеччини.

З 1947 по 1950 рік, середньорічне зростання економіки Західної Німеччини, становило 13,4%. З 1950 по 1960 середньорічне зростання склало 8%, після чого скоротилося до 4,6% у 1960-х.

Що дозволило Німеччині так швидко відновити та наростити свою економіку?

Лідери післявоєнної Німеччини змушені були вдаватися до ризикованих та непопулярних заходів. Було прийнято сувору систему обмеження монополій. Було створено незалежний центральний банк. Багато заходів, які пропонували німецькі реформатори, не знаходили підтримки у союзників, які здійснювали контроль над німецькими територіями.

Як, наприклад, зняття контролю над цінами. Проте запровадження нової валюти – німецької марки, колосальне зниження податків та максимальна дерегуляція дозволили чи не протягом кількох місяців оживити виробництво всередині Німеччини. Нову валюту було запроваджено 21 червня 1948 року, а вже до кінця 1948 року, промислове виробництво становило понад 50% від рівня 1936 року.

За різними даними, рівень життя в Німеччині за період 1950-го по 1960 рік виріс на 58%, що більш ніж у 2 рази більше, ніж у Великій Британії (зростання на 25%).

Що спільного? Принципи відновлення

1. Підготовка стратегічних планів відновлення ще під час війни.

2. Зовнішня допомога – важливий, але не найважливіший і основний чинник (план Маршалла становив менше 3% від ВНД країн-адресатів). Акцент в розвитку внутрішнього виробництва.

3. Ефективна робота із кредиторами.

4. Лібералізація та максимум свободи для економіки.

5. Ефективні антимонопольні інститути.

6. Готовність йти на непопулярні, але ефективні заходи.

7. Робота із внутрішнім ринком. Спеціальні програми підтримки внутрішнього виробника.

8. Ряд глобальних національних економічних проектів, як-от будова нових міст тощо.

Майбутнє економіки післявоєнної України безпосередньо залежить від того, наскільки вищезазначені принципи будуть для нас важливими. Відновлення після війни та подальший економічний ривок – це завжди пов'язане з тими самими «надзусиллями». Не дарма, аналізуючи документи країн, які пройшли цим шляхом, ми часто зустрічаємо словосполучення «економічне диво». Але це те диво, яке цілком алгоритмічне і зрозуміле. Потрібно тільки це диво позначити за мету, а принципи, які можуть це диво реалізувати, використовувати як щаблі до нього.